Концепція загальних витрат

Тема 1: Логістика – як наука і сфера її професійної діяльності

Поняття і сутність логістики.

Етапи розвитку логістики.

Види логістики.

Завдання і цілі логістики.

Концепції логістики.

Термін “логістика” було впроваджено для характеристики системи управління матеріальними потокам підприємства. Як правило, в існуючих дефініціях логістики мова йде про управління матеріальним і відповідним інформаційним потоком. Але, оскільки управляти матеріальним і будь-яким іншим потоком без управління інформаційним потоком неможливо, то згадування інформаційного потоку не обов’язкове. Тому “інформаційний потік” у визначенні логістики слід використовувати за умовчанням, тобто мати на увазі, але не використовувати.

Логістика впливає майже на кожен аспект формування прибутків і збитків підприємства. Однозначного судження про етимологію поняття “логістика” немає. Найбільш поширеними є твердження, що термін “логістика” походить від: грецького logistikos – обчислювати, міркувати; французького loger - постачати; давньогерманського laubiya - склад, зберігання.

У цілому, історично склалися два принципово різних науково-практичних напрямків розвитку логістики – у військовій справі й у математиці.

Творцем перших наукових праць з логістики прийнято вважати французького військового фахівця А.Джоміні (1779-1869р.р.), який визначив логістику „як практичне керівництво пересування військами”, і вперше в 1812р. застосував цю науку на практиці при плануванні боєприпасів, продуктів харчування, квартирного забезпечення армії Наполеона. Він стверджував, що логістика включає не тільки перевезення, але й ширше коло питань: планування, управління і постачання, визначення місця дислокації військ, а також будівництва мостів, доріг.

Уперше на можливість використання військової логістики в економіці вказав у 1951 р. співробітник „RAND Corporation” фахівець у сфері системного аналізу О. Моргенштерн, зазначаючи, „... існує абсолютна подібність між забезпеченням військ і управлінням матеріальними ресурсами у промисловості”.

Логістика – наука про планування, організацію, управління, контроль і регулювання переміщення матеріальних і інформаційних потоків у просторі часі від їхнього первинного джерела до кінцевого споживача.

Логістика – міждисциплінарний науковий напрямок, безпосередньо пов’язаний з пошуком нових можливостей підвищення ефективності матеріальних потоків.

В широкому розумінні поняття логістики охоплює всі процеси як в системах, так і між ними, котрі слугують для подолання часових і просторових відстаней, а також для управління та регулювання відповідних процесів.

Логістика по відношенню до підприємства – це планування, управління та контроль за складуванням і транспортуванням матеріальних ресурсів.

Загальні риси поняття логістики наступні:

- часово-просторова трансформація предмета потоків (майна і вартості);

- інтеграція функцій планування, керування, організовування і контролювання логістичних процесів;

- супроводження потоків товарів потоками інформації;

- орієнтація на критерій ефекту і ринкової корисності, пов’язаної з реалізацією поставок, та критерій раціоналізації структури витрат;

- виокремлення сфери і структури предмета логістичної діяльності.

2.

Виділяють три етапи розвитку логістики:

1 етап (60 – ті роки) – характеризується використанням логістичного підходу для управління матеріальними потоками в сфері обігу. У цей час період формуються два ключових положення:

- існуючі ніби окремо потоки матеріалів у виробництві, зберіганні і транспортуванні можуть бути взаємопов’язані єдиною системою управління;

- інтеграція окремих функцій фізичного розподілу матеріалів може дати істотний економічний ефект.

Другий етап (80-ті роки) логістика починає охоплювати виробничий процес. У цей час відбувається:

- швидке зростання вартості фізичного розподілу;

- зростання професіоналізму менеджерів, які здійснюють управління логістичними процесами;

- довгострокове планування у сфері логістики;

- широке використання логістики для збору інформації та контролю за логістичними процесами;

- централізація фізичного розподілу;

- різке скорочення запасів у матеріалопровідних ланцюгах;

- чітке визначення дійсних витрат розподілу;

- визначення і здійснення заходів для зменшення вартості просування матеріального потоку до кінцевого споживача.

Третій етап - сучасний:

- з’являються фундаментальні зміни в організації та управлінні ринковими процесами у всій світовій економіці;

- сучасні комунікаційні технології, які забезпечують швидке проходження матеріальних та інформаційних потоків, дозволяють здійснити моніторинг усіх фаз переміщення продукту від первинного джерела до кінцевого споживача;

- розвиваються галузі, які надають послуги у сфері логістики;

- концепція логістики, ключовим положенням якої є необхідність інтеграції, починає визнаватися більшістю учасників ланцюгів постачання, виробництва і розподілу;

- сукупність матеріалопровідних суб’єктів набуває цілісного характеру.

Проте, схематично періоди розвитку логістики можна подати у такому вигляді:

Таблиця 1

Період	Фаза	Роки	Межі компетенції
1. “Філософський”	Математичної логіки	До 18 ст.	- формалізація виконання розрахунків; - формалізація розподілу продуктів.
2. “Військовий”	Військової логістики	Від 18 ст.	- оптимізація просторово-часової локалізації військ
3. “Цивільний”	Фрагментарної логістики	60-ті роки 20 ст.	- фізична дистрибуція готових товарів; - функціональна і фазова логістики.
Часткової інтеграції	80-ті роки 20 ст.	- логістика підприємства; - логістичні системи
Цілісної інтеграції	90-ті роки 20 ст.	- логістичні ланцюги поставок

Стосовно етапів розвитку логістики на конкретних підприємствах можна ілюструвати наступні рівні (етапи) розвитку логістики.

Перший рівень розвитку логістики – зародження логістики. Коли підприємству необхідно вирішити, де складувати сировину і матеріали для виробництва і як перевозити готову продукцію клієнтам. Як правило, в цей час у нього зявляється складське і транспортне господарство.

 

 

Сфера закупівель і постачання Сфера виробництва Сфера фізичного розподілу

Другий рівень розвитку логістики – коли стає важливим попит і відносини з дистриб’юторами. Тоді додається збутова логістика з функціями збору заяв від клієнтів.

 

Сфера закупівель і постачання Сфера виробництва Сфера фізичного розподілу

 

Третій рівень розвитку логістики – коли логістика починає оптимізувати затрати, змінюючи схеми закупівель, тісно співпрацюючи з постачальниками. З’являється постачання – уже не просто закупівлі “замовлення – постачання”, а наступний рівень менеджменту з можливістю довгострокового планування і системою оцінки постачальників.

 

Сфера закупівель і постачання Сфера виробництва Сфера фізичного розподілу

 

Четвертий рівень розвитку логістики – коли до логістики відносяться всі підрозділи, що являються учасниками єдиного логістичного ланцюга від закупівлі сировини до розподілу готової продукції по дистриб’юторам. На цьому етапі до задач логістики додаються планування виробництва (на місяць, неділю, день). Але функції оптимального використання обладнання, забезпечення технологічних процесів, розстановка людей і створення рецептур залишаються за керівниками виробничих підрозділів.

Сфера закупівель і постачання Сфера виробництва Сфера фізичного розподілу

 

 

1. За масштабами розроблюваних проблем логістика поділяється на:

- макрологістику

Мікрологістику

У сферу досліджень макрологістики включаються процеси, які протікають на регіональному міжрегіональному, загальнонаціональному і міждержавному рівні.

Логістика на даному рівні виражається в проведені глобальної логістичної стратегії, яка полягає у формуванні торгово-економічних зв’язків між окремими країнами і регіонами на основі територіального поділу праці у рамках сформованої спеціалізації та міжгалузевого кооперування.

Мікрологістика займається комплексом питань з управління матеріальними, інформаційними та іншими потоками, ґрунтуючись на інтересах окремого підприємства або корпоративної групи підприємств, об’єднаних загальними цілями щодо оптимізації господарських зв’язків.

За характером зон управління логістика поділяється на:

- зовнішню

- внутрішню

Зовнішня логістика займається питаннями регулювання потокових процесів, які виходять за рамки діяльності, але перебувають у сфері впливу суб’єкта господарювання.

Внутрішня логістика спрямована на координацію й удосконалення господарської діяльності, є пов’язаною з управлінням потоковими процесами в межах підприємства або корпоративної групи підприємств.

В економічній літературі найбільш розповсюдженим принципом структуризації логістики є характер господарської діяльності. Відповідно до цього принципу виділяють такі види логістики:

- закупівельну

- виробничу

- складську

- управління запасами

- розподільчу

- транспортну

- інформаційну.

Але розділ “інформаційна логістика” з’явився відносно недавно. Тільки у 1998 р. Рада директорів логістичного менеджменту США доповнив своє визначення, яке стало звучати так: “Логістика – це процес управління потоками товарів, послуг і інформації”.

Аграрна логістика трактується як сукупність транспортно-експедиторсько-складських операцій з метою виробництва та постачання аграрної продукції певного виду й якості в певній кількості в певному місці на певний час і з оптимальними витратами.

Складовою частиною кожного з перерахованих видів логістики є транспорт і склади. Галузева диференціація аграрної логістики відображає галузеву диференціацію аграрної економіки:

Рослинництво – логістика рослинництва;

Тваринництво – логістика тваринництва;

Кормовиробництво – логістика кормо виробництва;

Рибне господарство – логістика рибного господарства.

За масштабами диверсифікації аграрної логістики до інших сфер людської діяльності виокремлюють:

Віртуальну логістику, що використовується в електронній торгівлі, включаючи Інтернет.

Комерційну логістику, що зорієнтована на логістичну організацію комерційного посередництва.

Підприємницьку логістику, що пронизує всі види підприємницької діяльності.

 

Мета логістики – це оптимізація циклу відтворення шляхом комплексного, орієнтованого на потребу, формування потоку матеріалів та інформації у виробництві та розподілі продукції.

Найбільш розповсюдженим підходом є виділення „шести правил логістики” чи комплексу логістики:

- продукт – потрібний продукт

- кількість - у необхідній кількості

- якість – необхідна якість

- час – необхідно доставити у необхідний час

- місце – у потрібне місце

- витрати – з мінімальними витратами.

Мета логістичної діяльності вважається досягнутою, якщо „шість правил логістики” виконані, тобто забезпечена найкраща і швидка відповідь на ринковий попит при найменших витратах.

Об’єктом логістики є матеріальні і відповідні їм фінансові та інформаційні потоки або їх поєднання, потокові процеси господарсько-економічної й іншої діяльності у відтворенні й обігу, що організовуються в потоки.

Предметом вивчення логістики є оптимізація матеріальних і відповідних їм фінансових та інформаційних потоків.

Завдання логістики (їх поділяють на три групи):

- глобальні

- загальні

- часткові (локальні)

Функції логістики:

Системоутворююча

Інтегруюча

Регулююча функція

Результатуюча функція

Концепція – система поглядів, те чи інше розуміння явищ, процесів; основний, конструктивний принцип різноманітних видів діяльності.

Концепція загальних витрат.

В цій концепції функції логістики розглядаються в цілому, а не кожна окремо.