Тема 3. Організація соціологічних досліджень, методи збирання та аналізу соціологічної інформації

Мета: розкрити сутність та технологічні розробки програми соціологічного дослідження.

 

План вивчення теми

1. Програма соціологічного дослідження, її зміст та значення для вивчення соціальних явищ, процесів.

2. Поняття вибірки.

3. Способи формування вибірки.

4. Особливості опитування як методу збору первинної соціологічної інформації.

5. Метод спостереження в соціології.

6. Вивчення документів як метод соціологічного дослідження.

7. Організація і планування обробки соціологічної інформації.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Приступаючи до розкриття змісту програми соціологічного дослідження, необхідно пояснити з початку сутність поняття “соціологічне дослідження”. В соціології воно визначається як система логічно послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур, пов’язаних між собою єдиною метою заради отримання достовірної інформації про явище або процес, що вивчаються, тенденції суперечності їхнього функціонування.

Слід зауважити, що проведення соціологічного дослідження обов’язково розпочинається з розробки його програми.

Програма соціологічного дослідження, без якої неможливе його якісне проведення, є стратегічним документом пошуку, теоретико-методологічною основою усієї сукупності процедур дослідження, що здійснюється соціологом. Вона включає:

1. Визначення проблеми, об’єкта і предмета дослідження;

2. Попередній системний аналіз об’єкта дослідження;

3. Характеристику мети і завдань дослідження;

4. Інтерпретацію та операціоналізацію основних понять;

5. Формулювання робочих гіпотез;

6. Визначення стратегічного плану дослідження;

7. Складання плану вибірку;

8. Опис методів збирання соціологічних даних;

9. Опис схеми аналізу та подання даних.

При вивченні другого питання студенти повинні засвоїти, що метод вибірки – це науково обґрунтований підхід, який дозволяє робити висновки про об’єкт як ціле, спираючись на дані аналізу лише його окремих ознак. Повноцінне осягнення методу вибірки неможливе без використання кількох спеціальних понять: генеральна сукупність, вибіркова сукупність, одиниця відбору, одиниця спостереження, репрезентативність. Відповіді на ці питання студенти можуть знайти в посібнику для студентів вищих навчальних закладів за редакцією д. і. н. професора Городяненка В. Г. на 307-311 сс.

По третьому питанню студенти повинні знати, що простою схемою формування вибірки є:

1. Простий випадковий вибір та його різновиди:

а) вибірка, першого зустрічного;

б) поштове опитування;

в) метод снігової кулі, простий систематичний вибір, серійна вибірка, гніздова вибірка.

2. Складні схеми формування вибірки:

а) стратифікація;

б) квотні;

в) багатоступневі;

г) комбіновані вибірки.

При вивченні четвертого питання студенти повинні засвоїти, що найпоширенішим, універсальним соціологічним методом є метод опитування. Його основу становить сукупність запитань респондентові, відповіді якого є необхідною для дослідника інформацією. Опитування – це метод одержання первинної соціологічної інформації, який ґрунтується на усному або письмовому зверненні до людей. Достоїнством методу опитування є також його універсальність. Вона полягає в тому, що при опитуванні реєструють і мотиви діяльності індивідів, і результати їх діяльності. Все це забезпечує методові опитування перевагу, не властиву ні методу спостереження, ні методу аналізу документів.

За характером взаємодії виділяють такі види опитування:

1) анкетування;

2) інтерв’ювання.

При вивченні п’ятого питання студенти повинні засвоїти, що спостереження – це цілеспрямоване сприйняття явищ об’єктивної дійсності, у процесі якого одержуються знання щодо зовнішніх сторін, властивостей та відносин об’єктів, що вивчаються. Іншими словами, спостереження – це пряма реєстрація подій з боку очевидця, тобто того, хто спостерігає.

Рекомендуємо звернути увагу, що диференціація методу спостереження означає його поділ на структурне і неструктурне. Перше є таким, що контролюється, друге – не контролюється, тут відсутні параметри спостереження.

Залежно від ступеня участі спостерігача в епізації, яка досліджується розрізняють:

1. Виключне спостереження;

2. Невключне (без дослідника, який перебуває поза об’єктом).

За регулярністю проведення розрізняють:

1. Систематичне спостереження, яке характеризується регулярністю фіксації дії, процесу, ситуації упродовж визначеного періоду часу і дозволяє виявити динаміку процесу;

2. Видаткове, яке проводиться в незапланованій ситуації.

При підготовці шостого питання слід мати на увазі, що аналіз документів дає можливість виявити і сформулювати закономірності виникнення нових соціальних явищ, пізнати норми і цінності, властиві суспільству на певному ступені розвитку, прослідкувати динаміку взаємовідношень соціальних груп тощо.

Для проведення аналізу документів насамперед треба з’ясувати сутність поняття “документ”. Найбільш точно воно сформульоване у нормативному акті – державному стандарті, де документом називається засіб закріплення різним способом на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища об’єктивної дійсності і розумової діяльності людини.

Студенти повинні усвідомити, що документи можна класифікувати за різними підставами. В залежності від технічних засобів фіксації інформації документи поділяються на письмові, іконографічні, фонетичні. В залежності від авторства розрізняють офіційні документи і документи особистого походження.

Традиційний метод аналізу документів є аналіз інтенсивний. При його проведенні дослідник повинен відповісти на такі питання:

1. Що являє собою документ (його вид, форма)?

2. Який його контекст?

3. Хто його автор?

4. Яка мета створення документа?

5. Яка надійність самого документа?

6. Яка достовірність зафіксованих у ньому даних?

7. Яка суспільна дія, суспільний резонанс документа?

8. Який фактичний зміст документа?

9. Які висновки можна зробити щодо автора документа?

Розкриваючи зміст сьомого питання, студенти повинні знати, що етапи обробки і аналізу збирання інформації є заключною ланкою всього процесу соціологічного дослідження. Головне завдання цього етапу – перетворення емпіричних даних, одержаних за допомогою соціологічних методів у праці, що дозволяють зробити змістовний аналіз, перевірити гіпотези, обґрунтувати висновки і рекомендації.

При плануванні обробки інформації необхідно розробити:

а) організаційний план (хто, на якому комп’ютері і за допомогою якого програмного забезпечення буде проводити обробку даних);

б) змістовно методичний план.

У процесі обробки даних соціологічних досліджень можна виділити такі змістовні етапи:

1. Кодування інформації;

2. Введення інформації до ЕОМ;

3. Перевірка введених даних та коригування помилок;

4. Проведення обчислень та аналіз результатів.

Після того, як інформація зібрана і закодована, настає етап введення даних до ЕОМ. Це дуже трудомістка робота. Оператори повинні швидко, без помилок перенести закодовану інформацію з одного носія на інший.

Тільки після завершення контролю починається власне обробка даних – побудова таблиць, обчислення статистичних показників, перевірка статистичних гіпотез, побудова нових (додаткових) ознак і таке інше.

Питання для самоконтролю

1. Із яких етапів складається соціологічне дослідження?

2. Проаналізуйте специфіку співвідношень понять „методологія”, „метод”, „методика” в соціології.

3. Хто або що може виступати в ролі об’єкта соціологічного дослідження?

4. Які елементи складають програму соціологічного дослідження?

5. Що таке вибіркове дослідження?

6. Як забезпечується репрезентативність дослідження?

7. Яка специфіка методу контент-аналізу документів у порівнянні з традиційним методом?

8. Які методи опитування ви знаєте? Коли вони використовуються?

9. Сформулюйте правила складання анкети?

10. Що таке пілотажне дослідження і коли воно проводиться?

 

Бібліографічний список

 

Обов’язкова література: [1-6].

Додаткова література: [3,16,30,38,44,45,57,58,91,102,114,136,153,156, 158, 167,194,211,224]