Розподіл балів, присвоюваних студентам

Модуль 1

Підсумковий тест (залік)

Сума балів

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

Аудиторні заняття (індивідуальна робота, самостійна робота, к/р тощо)

т.1

т.2

т.3

т.4

т.5

к

т.6

т.7

т.8

т.9

т.10

т.11

Проводиться за бажанням студента для підвищення рейтингу

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ АКАДЕМІЧНИХ УСПІХІВ СТУДЕНТА

Сума балів за всі види навчальної діяльності	ОцінкаECTS	Оцінка за національною шкалою
для екзамену, курсового проекту (роботи), практики	для заліку
90-100	А	відмінно	зараховано
82-89	В	добре
74-81	С
64-73	D	задовільно
60-63	Е
35-59	FX	незадовільно з можливістю повторного складання	не зараховано з можливістю повторного складання
0-34	F	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 

ЗМІСТ

Змістовний модуль 1. Теорія та методологія політичної науки

ТЕМА №1. Політологія як наука і навчальна дисципліна

Семінар - 2 год.

 

Ключові поняття: політична наука, політологія, інституювання політології, політологія як наука, політологія як навчальна дисципліна, предмет політології, функції політології, категорії політології.

План

1. Політологія та інші науки про суспільство. Об’єкт і предмет політології.

2. Структура політології.

3. Основні категорії, методи і функції політології.

4. Місце політології в системі наук про суспільство.

Становлення політології як науки і навчальної дисципліни.

6. Основні школи і напрями сучасної політології.

Теми рефератів

1. Макс Вебер про політику як покликання і професію.

2. Взаємодія політики і економіки.

3. Співвідношення політології з іншими науками.

4. Політична філософія і політологія.

5. Зміст й основна проблематика гендерного аналізу політики.

6. Гендерний вимір політики.

Питання для самостійного вивчення

1. Виникнення терміну "політика", політики як соціального явища, політики як теорії.

2. Основні завдання викладання та вивчення політології.

3. Роль та значення політичної науки для сучасного етапу розвитку України.

 

ТЕМА № 2. Теорія світової політичної думки

Семінар № 1 – 2 год.

 

Ключові поняття: античність, аристократія, демократія, "ідеальна держава", монархія, олігархія, охлократія, поліс, політика, політична думка, республіка, римське право, тиранія.

 

План

1. Зародження політичної думки в країнах Стародавнього Сходу: Єгипет, Вавилон, Китай, Індія.

2. Політичні доктрини античності. Платон і Аристотель.

3. Розвиток політичної думки в Середньовіччі.

Теми рефератів

1. Міфологічні уявлення про політику.

2. Римське право і політика.

3. Платон про сутність "ідеальної держави".

4. Політико-правові погляди Фоми Аквінського.

 

Питання для самостійного вивчення

1. Політичні ідеї Стародавнього Китаю: проблеми управління державними справами у соціально-політичних поглядах Конфуція та основні політичні ідеї у вченні легізму.

2. Вчення Аристотеля про "правильні" і "неправильні" форми держави.

3. Політична думка Стародавнього Риму (Ціцерон, Сенека, Марк Аврелій).

 

Семінар № 2 – 2 год.

 

Ключові поняття: політична думка, аристократія, демократія, держава, гуманізм, макіавеллізм, утопізм, лібералізм, природні права, суспільний договір, конституціоналізм, правова держава, етатизм.

План

1. Відродження: суть та вплив на розвиток політичної думки. Н. Макіавеллі. Макіавеллізм як політична доктрина.

2. Політичні вчення періоду буржуазних революцій в Голландії і Англії (Г. Гроцій, Б. Спіноза, Т. Гобс).

3. Просвітництво. Проблема природних прав людини в політичних поглядах Ф. Бекона і Дж. Локка.

4. Раціоналістичні трактування політики в працях французьких просвітників

Теми рефератів

1. Ідеї розвитку громадянського суспільства в політичних концепціях мислителів Нового часу.

2. Значення концепцій природного права та суспільного договору для розвитку політичної теорії і практики.

3. Принципова новизна політичних ідей Нікколо Макіавеллі.

4. Політичні ідеї утопічного соціалізму Т. Мора і Т. Кампанелли.

5. Розробка ідей та принципів лібералізму у творчості І. Канта.

6. Проблема громадянського суспільства у творчості Гегеля.

 

Питання для самостійного вивчення

1. Політичні погляди Ж. Бодена.

2. Розробка теорії суспільного договору мислителями Нового часу.

3. Ідеї правової держави та громадянського суспільства в політичних вченнях Нового часу.

4. Політично-правова концепція Гегеля. Етатизм Гегеля.

Семінар № 3 – 2 год.

 

Ключові поняття: утопічний соціалізм, технократизм, раціоналізм, лібералізм, консерватизм, марксизм, комунізм, диктатура пролетаріату, політичний утилітаризм, теорія насильства.

 

План

1. Політико-ідеологічні доктрини ХІХ – ХХ ст.: поняття, типологія, інституціалізація.

2. Лібералізм і неолібералізм.

3. Консерватизм і неоконсерватизм.

4. Ліві та лівоцентристські ідеологічні доктрини.

5. Екстремістські політико-ідеологічні доктрини.

Теми рефератів

1. Біхевіоризм як основний метод політичних досліджень американської політології ХХ ст.

2. Політичні концепції М. Вебера.

3. Протистояння консерватизму та лібералізму в кінці ХІХ – на початку XX століть.

4. Історична доля політичних ідей марксизму.

5. Марксизм і зародження соціал-демократії.

6. Теорія правової держави Г. Єлінека.

7. Анархізм як ідейно-політична концепція.

8. Сучасні моделі соціал-демократії в Європі та США.

9. Комунізм як ідеологія та політична система.

10. Можливість неофашизму у посткомуністичних країнах.

11. Національна ідея та ідеологія державотворення в Україні.

12. Вплив ідеологічних доктрин на розвиток політичних процесів в історії України.

 

Питання для самостійного вивчення

1. Відмінність політичних позицій представників утопічного соціалізму і марксизму.

2. Політична теорія марксизму і соціальна практика XX ст.

3. Теорія політичного утилітаризму Бентама.

4. Аналіз переваг і недоліків демократії А. Токвілем.

5. Вплив позитивізму на становлення політології як самостійної науки.

6. Розробка проблем свободи у марксистському вченні та доктрині лібералізму.

7. Відмінності у розумінні сутності і походження держави у представників теорії суспільного договору, марксизму, теорії насильства (завоювання).

8. Розробка концепцій елітаризму в кінці XIX – на початку XX століть (В. Парето, Г. Моска та ін.). Теорії олігархізації політичних партій М. Острогорського та Р. Міхелса.

9. Фрейдизм і політика.

10. Розробка у другій половині XX ст. теорії демократії (Р. Даль. Дж. Сарторі), теорії еліт (Ґ. Лассуел, Р. Міллс. С. Келлер) та інших ідей та концепцій.

11. Сучасний клерикалізм і його різновиди.