Т е м а 22. Моральне виховання

 

Сутність поняття морального виховання. Основні шляхи, форми та методи роботи вчителя-вихователя з морального виховання. Зміст морального виховання у сучасній школі. Використання методів народної педагогіки у моральному вихованні школярів.

 

З Н А Т И: основні педагогічні поняття: мораль, моральність, моральна свідомість, моральні переконання, звички, моральна поведінка, моральна спрямованість особистості, моральні почуття; основні форми і методи морального виховання.

 

Вміти: аналізувати психологічні умови розвитку моральної поведінки, враховуючи вікові особливості учнів; добирати та використовувати педагогічно доцільні види роботи учнів у навчальній та позанавчальній діяльності, організовуючи колективні творчі справи, створюючи виховні ситуації тощо відповідно до рівня вихованості та віку учнів; моделювати ситуації етико-морального змісту (творчі, рольові ігри, виховні справи тощо) з метою оволодіння учнями відповідними нормами поведінки, стосунків, стилями спілкування; набуття досвіду оцінного ставлення до оточуючих; доступно повідомляти учням відомості про традиції, звичаї, усну творчість, тощо; забезпечувати чуттєве сприймання й активне освоєння учнями соціального і природного оточення, накопичення досвіду ціннісного ставлення до навколишнього середовища, враховуючи їх індивідуальні, національні особливості.

 

Завдання для самостійної роботи

1.Конспектування першоджерел із проблеми морального виховання. (Сухомлинський В.О.)

„Народження громадянина”, „Як виховати справжню людину”, Корчак Я. „Правила життя”, Марьенко И.С. Нравственное становление личности школьника”.)

2.Огляд статей періодичної преси з проблеми і завдань морального виховання у сучасній школі.

3.Підготувати повідомлення „Досвід використання форм морального виховання у творчості А.С. Макаренка, В.О.Сухомлинського”.

4.Розробити конспект заняття з морального виховання для учнів початкових класів.

 

Моральне виховання

Моральне виховання – виховна діяльність школи, сім’ї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності.

Мораль – система ідей, принципів, норм і правил поведінки та діяльності, які регулюють гуманні стосунки між людьми за будь-якої ситуації на демократичних засадах.

Моральність охоплює моральні погляди, переконання, почуття, думки, стосунки, поведінку у людей.

Моральна свідомість – одна із сторін суспільної свідомості, яка у вигляді уявлень і понять відображає реальні відношення і регулює моральний бік діяльності людини.

Моральні переконання – пережиті та узагальнені моральні принципи, норми.

Моральні почуття – запити, оцінки, відношення, спрямованість духовного розвитку особистості.

Моральні звички – корисні для суспільства стійкі форми поведінки, що стають потребою і здійснюються за будь-якої ситуації та умов.

Моральна спрямованість- стійка суспільна позиція особистості, що формується на світоглядній основі, мотивах поведінки і виявляється як властивість особистості в різних умовах.

 

Зміст морального виховання зумовлений потребами і вимогами суспільства до формування різнобічно розвиненої особистості, рівнем його моральності.

Завдання морального виховання:

• Формування національної свідомості і самосвідомості:

- виховання любові до рідної землі, до свого народу;

- готовність до праці в ім’я України;

- засвоєння національних цінностей (мови, території, культури);

- відчуття своєї причетності до розбудови національної державності, патріотизм;

• формування прагнення жити в гармонії з природою;
• виховання свідомої дисципліни, обов’язку та відповідальності;
• виховання поваги до закону, до старших, жінки;
• виховання доброти, чуйності, готовності прийти на допомогу;
• формування внутрішньої потреби жити та діяти за принципами загальнолюдської моралі;
• послідовно прилучати дітей до моральних норм суспільства;
• формувати позитивний моральний досвід у самих дітей;
• спрямовувати свідомість, почуття, поведінку дітей на оволодіння і реалізацію моралі суспільства;
• формувати моральне обличчя особистості, члена суспільства.

 

Психолого-педагогічний аспект змісту морального виховання:

Розвиток в учнів моральної свідомості(знання, норми, правила мотиви).

Формування моральних почуттів.

Формування і закріплення стійких моральних вмінь, навичок і звичок.

Розвиток волі та позитивних рис характеру.

 

 

Шляхи морального виховання:

 

 

1. Сім’я, її цілеспрямований вплив на формування моральних цінностей дитини.
2. Педагогічна діяльність дошкільних навчальних закладів.
3. Освітньо-виховна діяльність загальноосвітніх навчально-виховних закладів (шкіл, ліцеїв, гімназій).
4. Діяльність професійних навчально-виховних закладів (ПТУ,вузи).
5. Засоби масової інформації (радіо, телебачення, газети).
6. Діяльність мистецьких закладів (театри, музеї, клуби, будинки творчості, бібліотеки…).
7. Соціально-виробнича діяльність громадян на підприємствах, в організаціях).

 

Форми морального виховання:

• Керівництво життям і діяльністю учнівського колективу, формування його органів, зборів, чергувань і т.п.
• Інформаційно-масові форми – лекції, дискусії, конференції, вечори і т.д.
• Дійово-практичні форми-агітбригади, трудові бригади і об’єднання, шефська робота.
• Синтетичні або клубні форми – шкільні клуби, КВК,вогники, шкільні театри.
• Індивідуальні форми роботи – консультації, співбесіди, індивідуальні завдання.

 

Методи морального виховання:

- За І.С.Мар’єнко - репродуктивні, привчання і вправ, проблемно-ситуаційні, стимулювання і гальмування;

- За З.І.Васильєвою – інформаційно-освітні, спілкування, контролю і оцінки;

- За В.А.Сластьоніним – методи формування свідомості, методи організації діяльності і формування досвіду громадської поведінки, методи стимулювання, методи самовиховання.

 

Умови ефективності морального виховання:

1. Комплексність використання системи методів.

2. Наступність у вихованні.

3. Врахування вікових та індивідуальних особливостей.

4. Виявлення активності та самостійності вихованців.

5. Переконливість, вплив на логічне мислення.

6. Розкриття соціально-етичного значення моральних норм і правил поведінки.

7. Включення дітей у різні види діяльності.

8. Тактовний контроль за поведінкою учнів.

9. Вплив на потребнісно-мотиваційну сферу, свідомість та дійову (практичну) сторону поведінки.

10. Глибокий емоційний вплив на людину.

 

Закони лицарської честі:

- виховання любові до батьків, рідної мови, вірність у коханні, дружбі, побратимство, готовність захищати слабких, піклуватись про молодших;

- шляхетне ставлення до дівчини, жінки, бабусі;

- непохитна вірність ідеям, принципам народної моралі та духовності;

- відстоювання повної свободи та незалежності особистості, народу, держави;

- турбота про розвиток народних традицій, звичаїв, обрядів, бережливе ставлення до рідної природи, землі;

- прагнення робити пожертви на будівництво храмів, навчально-виховних і культурних закладів;

- цілеспрямований розвиток власних духовних і фізичних сил, волі, можливостей свого організму, вміння завжди і всюди чинити благородно, виявляти інші чесноти.