Самовизначення молоді та його різновиди

В умовах кризи молодь ідентифікує себе тільки з тими інститутами і соціальними організа­ціями, що дозволяють їй одержати елементарні засоби до існування. Це призводить до того, що політична соціалізація особистості, як правило, замінюється економічною.

Важливим фактором, що впливає на політичну свідомість молоді в сучасних умовах, є також зміна ієрархій в інститутах влади (перевага економічнихінститутів над політичними, переваганедержавних інститутів над державними, а також зміна ієрархій усередині економічних, політич­них і соціокультурних інститутів).

Сучасне суспільство стоїть перед альтернативою вибору подальшого шляху розвитку. Соціологи стверджують, що молодь не визначила свого місця у цих складних процесах, хоч у цілому підтримує зміни, які настали. Тому більшість займає пасивну, очікувальну позицію і лише 10 – 15 % готові діяти активно. Спостерігається також боротьба за молодь з боку політичних партій і рухів, у зв’язку з чим процес самовизначення молоді набуває політичного характеру. Ця боротьба часто посилюється під час проведення масштабних політичних компаній і зводиться до прагнення за будь-яку ціну вибороти її голоси і завербувати до участі в разових політичних акціях. Як показують результати соціологічного дослідження «Молодь червень 2007р.», лише 2% молоді беруть участь в роботі громадянських молодіжних організацій. Політичному самовизначенню молоді характерні такі тенденції:

· перша – пасивна участь в діяльності молодіжних громадських організацій;

· друга – підвищення інтересу до неофіційних молодіжних угрупувань та об’єднань;

· третя – зростання пасивності та недовіри до органів управління.

Професійне самовизначення. Тривалий час молоді відводили другорядне місце у сфері праці, що призвело до посилення матеріальної (і відповідно психологічної) залежності від старших поколінь. Близько 90% молодих сімей живуть за допомогою батьків та рідних.

Як наслідок спостерігається два різноспрямовані явища у молодіжному середовищі: відносно високі стандарти споживання, які часто розраховані на нетрудові доходи і прибутки та економічна пасивність, відсутність готовності до праці в нових економічних умовах.

За даними соціологічних досліджень 70% респондентів з числа молоді розраховує на індексацію доходів державою, 64% – на право одержання грошової допомоги від тієї ж держави у випадках втрати роботи чи її неодержання. Тобто основна частина молодого покоління при переході до ринку розраховує на соціальну допомогу і захист, а не на власні сили.

Основні тенденції:

· перша – зростаючі диспропорції у структурі зайнятості у різних регіонах країни;

· друга – зростаюче безробіття серед молоді;

· третя – розтягування в часі періоду здобуття освіти, що відсуває для більшості молоді час вступу до трудового життя і досягнення професійної зрілості;

· четверта – масовий характер переходу молоді з виробничих державних структур у структури приватного бізнесу;

· п’ята – загострені прояви соціальної нерівності, які характерні для різних категорій молоді при виборі нею професійної освіти та місця праці.

Економічне самовизначення молоді. Ця проблема складається з низки підпорядкованих проблем: необхідність забезпечення рівних умов для трудового старту молоді; можливість соціального просування; досягнення економічної самостійності.

Основні тенденції:

· перша – матеріальне становище молоді є середнє;

· друга – при втраті роботи, знайти іншу роботу за основним місцем

проживання дуже важко;

· третя – існує проблема щодо досягнення молоддю економічної

самостійності.

У значної кількості молоді відсутнє власне економічне становище в суспільстві. Навіть матеріальний стан працюючої молоді не забезпечує повної економічної незалежності. Однією з найгостріших є проблема втрати роботи і безробіття. Серед переважної більшості молоді, яка живе за рахунок матеріальної підтримки батьків, 60% одержують від них допомогу грішми, 46% – одягом, 40% – продуктами харчування, 14% – платою за квартиру тощо. Тому матеріальне становище молоді потребує значного покращення.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Назвіть об’єкт і предмет соціології молоді.

2. Дайте визначення терміна: «соціологія молоді».

3. Які основні періоди становлення соціології молоді?

4. Розкрийте сутність поняття «молодь».

5. Охарактеризуйте вікові межі молоді.

6. Назвіть вікові межі дітей, малолітніх, неповнолітніх.

7. Розкрийте сутність понять: «державна молодіжна політика», «молодіжна політика».

8. Назвіть основні завдання та механізм реалізації державної молодіжної політики в Україні.

9. Які є два основні нормативно-правові акти у сфері державної молодіжної політики в Україні?

10. Який науково-дослідний інститут займається дослідженням проблем молоді?

11. Які позитивні тенденції поширюються в молодіжному середовищі відповідно до результатів сучасних досліджень?

12. Які негативні тенденції поширюються в молодіжному середовищі відповідно до результатів сучасних досліджень?

13. Назвіть ознаки та функції свідомості.

14. Дайте визначення свідомості.

15. Які основні рівні функціонування молодіжної свідомості?

16. Які є види самовизначення молоді?

17. Які основні тенденції соціального самовизначення молоді?

18. Охарактеризуйте професійне самовизначення молоді.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Соціологія молоді як спеціальна соціологічна теорія.

2. Молодь та вікові межі молоді.

3. Соціалізація молоді як соціальна та соціологічна проблема.

4. Молодь у сфері праці й зайнятості.

5. Девіантна поведінка молоді як об’єкт соціологічного дослідження.

6. Основні проблеми сучасної української молоді.

7. Державна молодіжна політика і соціологія молоді: особливості та напрями взаємодії.