Три умови формування особистості підростаючої людини

Теоретично існують три умови формування особистості підростаючої людини: біогенетика вивчає її спадковість, соціогенетика і соціальна психологія — мікросередовище, соціальний стан і соціальну спадковість, педагогіка — процес навчання і виховання у шкільних і домашніх умовах. Тобто існує комплекс умов формування особистості.

Спадковість — це відновлення в нащадків біологічної подібності. У спадковість передаються: тип нервової системи, деякі безумовні рефлекси (оборонний, орієнтовний), конституція тіла, зовнішні ознаки та власне людські задатки (висо-коорганізований мозок, задатки до мови, до окремих видів діяльності, ходіння у вертикальному положенні).

Звідси обдарованість вундеркіндів. Психолог С. Л. Рубінштейн наводить численні приклади раннього розвитку талантів: трирічний Моцарт, чотирирічний Гайдн, п'ятирічний Мендельсон; Прокоф'єв виступив композитором у 8 років, Шуберт — вії, Вебер — у 12. У пластичних видах мистецтва покликання й здібності до творчості виявляються пізніше — у середньому близько 14 років, але в Рафаеля — у 8 років, у Ван-Дейка і Джотто — у 10, у Мікельанджело — у 13, у Дюрера — у 15.

У галузі поезії здатність до творчості виявляється у 15—16 років.

Дуже рано виявляється технічне винахідництво. Понселе в 9 років розібрав і склав як слід годинник, у тому ж віці Френель установив дальність польоту снаряда з іграшкової гармати.

У науковій сфері творчість виявляється звичайно після 20 років, найраніше — у математиці. Прикладами раннього вияву математичних здібностей є Паскаль, Лейбніц, Ньютон, Лагранж, Гаусе, Галуа та ін.

Проте спадковість є не лише першопричиною ранньої талановитості, обдарованості, а й генетичним наслідком розумового відставання в результаті алкоголізму батьків або їхнього власного нерозвиненого інтелекту.

На формування особистості діє середовище. Середовище — це все те, що оточує дитину від народження до кінця жита, починаючи з сім'ї і закінчуючи соціальним середовищем. Середовище — це навколишні суспільні, матеріальні й духовні умови існування людини. Теоретично середовище поділяється на макро-, мезо- і мікросередовище. Макросередовище — це "країна", "держава", "увесь світ", "космос". Мезосередовище — місто, село, навколишня місцевість, рідний край. Мікросередовище — сім'я, клас чи школа, дружна компанія.

Сучасні суперечності в країні, політична і культурна нестабільність суспільства помітно впливають на освіту й виховання підростаючого покоління. У мікросередовищі відбувається реальний інтелектуальний і емоційний вплив на формування особистості, створюється той мікроклімат, який визначає комфорт чи дискомфорт у стосунках, формування позитивних чи негативних рис, цінностей і норм поведінки, навчання, спілкування. Сучасний "вибух" підліткової і молодіжної злочинності є наслідком впливу мікросередовища.

Виховання можна розглядати як управління процесом формування особистості. Управління може бути жорстким маніпулюванням дитиною, підкоренням її діям педагога, а може стати створенням сприятливих умов для ЇЇ всебічного розвитку.

Виховання збагачує свідомість, організовує діяльність дітей, добирає та вдосконалює зміст роботи для розвитку і формування особистості, усуває негативні впливи, ізолює особистість від несприятливих для її формування й розвитку умов.

Виховання не тільки визначає розвиток, а й саме залежить від розвитку, воно постійно спирається не досягнутий рівень розвитку. Його завдання полягає в тому, щоб створити "зону ближнього розвитку" (Л. С. Виготський), яка б згодом перейшла в зону актуального розвитку. Отже, виховання формує особистість, веде за собою розвиток, орієнтує на процеси, які ще не дозріли, але перебувають у стадії становлення.