Реальна екологічна народжуваність – характеризує реалізовану продуктивність популяції. Справжній приріст індивідуумів популяції за певний проміжок часу

Питома народжуваність – поява нових особин у популяції з розрахунку на одну існуючу особину

b=B/N

B – питома народжуваність

B – кількість особин, що з'явилась в популяції за певний час

N – чисельність популяції

СМЕРТНІСТЬ

• Відношення кількості особин, у тому числі людей, померлих за одиницю часу (найчастіше за рік), до їх умовної кількості (найчастіше до 100 або 1000 особин), що мешкають на певній території, або до всього об'єму популяції

Екологічна смертність – реальна загибель особин у даних умовах середовища

Крива виживання являє собою графік залежності від часу числа особин, що вижили на даний момент, до деякої початкової групи новонароджених

ЗМІНА ЧИСЕЛЬНОСТІ В ПОПУЛЯЦІЇ

• Швидкість зміни чисельності = (народжуваність + швидкість імміграції) – (смертність + швидкість еміграції)

ТИПИ РОСТУ ПОПУЛЯЦІЇ

• J – подібний (експоненційна модель)

• S – подібний (логістична модель)

dN/dt=rN

N – чисельність особин в популяції

T – час

R – константа швидкості природного приросту

J – ПОДІБНИЙ РІСТ ПОПУЛЯЦІЇ

• Ріст популяції не залежить від її щільності

• Характерні різкі перепади чисельності

• Описується експоненційною моделлю

dN/dt = rN(1-N/K)

K – підтримуюча ємність середовища, тобто максимальний розмір популяції, яка може існувати в даних умовах, задовольняючи свої потреби невизначено довго

N>K – швидкість росту є негативною

N<K – швидкість росту є позитивною, N→ K

N=K – швидкість росту рівна нулю

S – подібний ріст популяції

• Щільність популяції регулюється виснаженням харчових ресурсів, накопиченням токсикантів

• Описується логістичною моделлю

БІОТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ – сукупність всіх екологічних факторів, що сприяють збільшенню чисельності популяції, або видова здатність до розмноження за відсутності обмеження з боку середовища

Опір середовища – поєднання факторів, що обмежують ріст

Будь – які зміни популяції є результатом порушення рівноваги між її біотичним потенціалом та опором довкілля

СИСТЕМА ЖИТТЄВИХ СТРАТЕГІЙ РАМЕНСЬКОГО - ГРАЙМА

• Віоленти

• Патієнти

• Експлеренти

ВІОЛЕНТИ (“ЛЕВ”, СИЛОВИК)

• Види, що часто визначають загальний вигляд і характер угруповання

• Здатні пригнічувати конкурентів за рахунок більш інтенсивного росту і більш повного використання території

ПАТІЄНТИ (“ВЕРБЛЮД”)

• Види, здатні виживати в несприятливих умовах, де більшість інших видів існувати просто нездатні

• Посухостійкі, тіньолюбні, солелюбні рослини

ЕКСПЛЕРЕНТИ (“ШАКАЛ”)

• Види, що швидко розмножуються і швидко розселяються, з'являються там, де порушені корінні угруповання

Екологія угруповань

• Будь – яка сукупність організмів різних видів, що мешкають на одній території і об'єднаних між собою впливом комплексу умов існування шляхом трофічних і просторових взаємовідносин

Екосистема

• Елементарна одиниця природи, відносно однорідний за структурою та функціонально незалежний компонент (складова частина) біосфери

• Об'єкт, утворений біотичними та абіотичними елементами, речовинно – енергетичні й інформаційні зв'язки між якими формують певну структуру

Компоненти екосистеми

• Абіотична частина

• Біотична частина (продуценти, консументи, редуценти)

Класифікація екосистем

• Природні (формуються природним шляхом)

• Штучні (створені людиною, антропогенні)

Класифікація екосистем за енергетичним підходом

• Природні – існують і підтримують свою структуру тільки за рахунок природних джерел енергії (сонячної, гравітаційної, геотермальної, хімічної)

• Напівштучні – природні біотичні угруповання частково або майже повністю трансформовані людиною, потребують додаткових енергетичних субсидій

• Штучні – забезпечуються енергією з джерел, які є недоступні для природних екосистем (енергія викопного палива, електроенергія)