Інформиційно-суспільні зміни і тенденції розвитку освіти

3.1. ШИРОКЕ ТЛО СУСШЛЬНИХ ЗМІН І ОСВІТА XXI СТ.

Сучасний період розвитку цивілізації унікальний і неповторний. Зміни в суспільстві та виробництві, які раніше вимагали десятиріч, відбуваються за роки і місяці. Людство з абстрактного поняття, яким позначали розрізнений конгломерат племен і народів, вперше перетворюється в цілісність, потенційно здатну подолати весь комплекс світових екологічних та інших загроз і забезпечити свій стійкий економічний та культурний розвиток.

Аналізуючи сьогодення, науковці вказують різну кількість головних явищ, тенденцій, змін та інновацій, які відбуваються на планеті. Наприклад, в працях Корсака К.В. їх наводиться майже два десятки ([17] та ін.), зокрема:

- Актуалізація екологічних, демографічних, генетичних та інших всепланетних загроз не тільки прогресу людства, але й його існуванню. Поява в останні десятиріччя СНІДу та інших нових небезпечних хвороб свідчить, що біосфера розпочала "війну" з усією популяцією людей, намагаючись редукувати її до безпечного для себе рівня.

- Виживання людства можливе лише за умови глибоких ментально- психічних змін як усіх його членів, так і кожної окремої особи. Для появи "нової ментальності" мало "екологізувати й гуманітаризувати" шкільну освіту, необхідна повна перебудова цілей і методів виховання, радикальна зміна змісту більшості предметів і дисциплін. Наявні системи освіти не готові сформувати осіб з потрібною свідомістю, а засоби масової інформації взагалі йдуть "не туди".

- Постійно зростає абсолютна й відносна вартість "первинної освіти" як засобу введення нових поколінь у соціум, надання не лише фаху, а й широкої "цивілізаційної компетентності" як навичок життя у діяльності в умовах демократичного і правового суспільства й майже повної відсутності кордонів та інших бар'єрів для руху виробів і робочої сили.

- Поглиблюється розрив між успадкованими (генетичними) програмами поведінки і вимогами життя у демократичних суспільствах. Цю проблему можна вирішити лише удосконаленням змісту первинної освіти та збільшенням її тривалості.

- Та цей шлях неминуче активізує інше протиріччя - між моментом статевої зрілості і підвищеної сексуальності та початком повної соціальної дорослості, появою можливостей створити і утримувати сім'ю.

- Втрачають доцільність минулі уявлення і про умови безпеки нації, і про показники "сили Держави". Останнє невдовзі стане синонімом не Армії, а Освіти.

- Війни за участю більше однієї країни вже стали корекційно- виховними. Ця трансформація відбулася на диво швидко, адже XX ст. розпочиналося жахливими за варварством окупаційними і колоніальними війнами. Обидва ці типи у наш час повністю втратили доцільність.

- У переважній більшості країн власні армії стали головною загрозою економіці й безпеці життя населення. Розумно діють лише там, де скорочують силові структури до мінімуму, витрачаючи на Освіту більше, ніж на Армію (як повідомляють з Росії, вперше в її історії в 2002 бюджетному році освітні витрати перевищать оборонні).

- Економічні і політичні чинники вже майже сформували відкритий світовий ринок, де за недосконалості "правил гри" всі конкурують з усіма. Частині країн це на користь, іншим - ні. У першу групу входять лише ті, хто вже перетворив освіту в національний пріоритет №1.

- Відкритий ринок інвестицій за слабкого розвитку освіти знижує шанси на прогрес усіх країн, подібних до України 90-х років, де для випуску якоїсь продукції необхідно роздати у Києві купу хабарів, а потім приховати від податківців більшість створеного і реалізованого. Явище "відкритості" вже помітне у швидкому переміщенні промисловості з високих широт (холодних зон) у низькі (теплі зони планети).

- Все більше країн переходять до інформаційної стадії з розвиненим демократичним устроєм. Стійкість останнього і успіх у розвитку всієї країни можливі за високої цивілізаційної компетентності кожного громадянина. На цій стадії суспільної еволюції формування в системі освіти автономних і розвинених особистостей стає не закликом чи побажанням, а необхідністю.

- Серед застарілих норм освітньої політики - мета виховання "націонал-патріотів". Правильні дії - підготовка "економічних" патріотів, адже Україна біднітиме все дужче, доки більшість заробленого її громадяни витрачають на зарубіжні товари і послуги.

- Дуже позитивним загальносвітовим явищем є швидке підвищення суспільної ролі жіноцтва. Особливості менталітету жінок відзначаються

підвищеною корисністю саме в тих суспільно-економічних умовах, що виникають на планеті.

• Паралельно до цього прискорюється перетворення конвенцій про права людини і захист дітей в наднаціональне законодавство, основу текстів освітніх статей конституцій і центральних положень всього освітнього законодавства. Шкода, але інформальний сектор систем освіти (засоби масової інформації - ЗМІ) й уся журналістика не має подібної норми, часто керуючись прикладом Герострата, а не клятвою Гіппократа.

• Останнє небезпечніше тим, що зусиллями тих же наднаціональних ЗМІ старше покоління і вся система освіти втрачає можливість контролювати ту інформацію, яка надходить до молоді й слугує формуванню її самосвідомості. Ніколи у минулому системи освіти не стикалися з ситуацією переваги у знаннях і вміннях молоді над вчителями, а саме це відбувається в оволодінні інформаційними технологіями.

• Інтенсивна "атака" мозку немовлят, дітей і підлітків рухомими зображеннями і звуками блокує необхідні для традиційного "текстового навчання" канали сприйняття й осмислення інформації - молодь вміє, але не любить читати, оскільки швидко втомлюється. З цим явищем стикається кожен вчитель, але його наукове вивчення розпочалося в розвинених країнах лише кілька років тому, а до подолання проблеми (відновлення ефективності навчання у нових умовах) ще далеко.

• Розпад СРСР і припинення "холодної війни" зумовило зміну лідерства у природничих науках, а надмірне залучення науковців до виготовлення зброї спричинило громадську антипатію, відторгнення навіть корисних досягнень, нічим не вмотивований потяг до припинення чи скорочення викладання точних наук у школах. Для точних наук настали "важкі часи" у багатьох країнах. Тим часом, величезні досягнення має група наук про живу речовину на чолі з молекулярною біологією. Сфера навчання і виховання практично повністю ігнорує доробок групи молодих наук про людину (генетики, етології, нейромолекулярної біології та ін.), що значно гальмує пошуки шляхів подолання багатьох недоліків насамперед у формуванні нового менталітету і засад поведінки.

Якщо у XIX ст. наукова інформація подвоювалася за 15 років, у XX - кожні 10 років, то у наш час - кожні 5-6 років, а з найважливіших сфер (інформатика, науки про людину, нейромолекулярна біологія та ін.) -ще швидше. У більшості громадян розвивається "ефект хоттабізації" -швидке знецінення накопичених ними знань унаслідок неможливості стежити за тисячами відкриттів сотень сучасних наук. Наші дії й висловлювання все частіше стають схожими на відповідь дідуся Хоттабича, який на шкільному екзамені з географії в XX ст. послуговувався уявленнями першого тисячоліття до нашої ери...

Якщо узагальнити праці багатьох вчених, то дійдемо наступного висновку: на соціальні й освітні зміни у найближчі роки найдужче впливатимуть два комплексні явища - глобалізація (від global - світовий, у світовому масштабі) та інформатизація.

Перше з них полягає в поступовому зникненні міждержавних кордонів, утворенні всесвітнього ринку праці для дипломованих фахівців, отже, формуванні нових наднаціональних вимог до стандартів освіти та характеристик випускників вищих навчальних закладів.

Інформатизацію надмірно спрощено інколи ототожнюють з поширенням комп'ютерів та інших інформаційних засобів. Насправді ж, як стверджують кращі експерти, що досліджують соціально-економічні явища, йдеться про зміну індустріального суспільства інформаційним (ці назви визначаються домінуючим продуктом виробництва).

' Останні десятиріччя XX ст. стали початком переходу найбільш розвинених країн до пост-індустріальної (чи "інформаційної") стадії. Для неї характерні підвищені вимоги до рівня освіченості населення, тому в країнах-лідерах поступово стає обов'язковою перша стадія вищої освіти (2-3 роки). Цими країнами є Канада, США, Австралія, Японія.

На нашу думку, отримати найбільш загальне уявлення як про перебіг сучасних подій у світі, так і про найбільш вірогідні явища можливо у тому випадку, якщо детально ознайомитися зі своєрідним "дороговказом майбутнього" - таблицею порівнянь найбільш важливих рис і характеристик доаграрного, аграрного, індустріального та інформаційного суспільств [20].

Таблиця 2. Співставлений головних варіантів суспільств у сфері забезпечення життєдіяльності

 

ХАРАКТЕРИСТИКИ	СУСПІЛЬСТВА
	Доаграрне	Аграрне	тщустріальне	Інфор­маційне
1. Період домінування	Доісторичний	з (-6000 р.) до -ИббОр.	1660-1960	Виникає після 1960 р.
2. Кількість землян, які у наш час живуть у даному суспільстві (%)	<]%	>50%	40%	<10%
3. Розподіл дорослих за секторами зайнятості (1-м, 2-м і 3-м)*	98: 1: 1	60: ЗО: 10	20: 60: 20	5: 25: 70
4. Головні джерела енергії	м'язи людини, вогонь	вогонь, тварини, вода і вітер	вугілля, нафта, газ, поділ ядер	синтез ядер, світло Сонця
5. Виробництво (домінуючий тип)	гранично примітивне	ручне і для негайного споживання	масове і стандартизо­ване	гнучке та ндивідуа-лізоване
6.Інтелектуальна частка роботи	відсутня	дуже мала	незначна	дуже висока
7. Яку частину "знань людства" здатна накопичити одна особа	більшу частину	значну частину	малу	нескінчен­но малу
8. Об'єкти накопичення	влада і територія	земля і влада	влада, гроші, ресурси	знання і иробішча омпетен-тність
9. Походження законів і норм	природне(воля вождів і лідерів)	воля монарха і традиції	воля диктаторів чи рішеній парламентів	рішення наднаціо­нальних органів
10. Територіальний устрій	племінний чи зграйний	латковий	Фатерлянд (держава)	наддержа­вна інтеграція
11. Суспільна організація	зграйна ієрархія	абсолютизм	тоталітаризм чи демократія	розви­нена демо­кратія
12. "Середній" громадянин	член племені	раб чи кріпак	робітник чи клерк	вільний професі­онал
13. Вплив "лідерів" на суспільні та історичні події	дуже великий	вирішальний	значний	мінімаль­ний
14. Поняття "людство"	не існувало	поява терміну	поширення поняття	форму­вання як цілісності

Україна відновила свою незалежність, перебуваючи в помірно розвиненій індустріальній стадії за характером розподілу активного населення (в аграрному секторі - 19,8%, у промисловості - 53,8%, у сфері послуг - 26,4%) і мало не в аграрному соціумі за суспільним менталітетом і примітивізмом соціальної організації. Сучасні процеси також суперечливі: наші реформатори заходилися будувати "дикий ринок", притаманний початковій стадії індустріального капіталістичного суспільства, а не "соціал-демократичний" капіталізм сучасного західноєвропейського типу. Відтак, активний рух до інформаційного

суспільства у нас відбувається не "широким фронтом", а лише в окремих напрямах.

Ми пропонуємо читачам самостійно проаналізувати таблицю й обмежимося найістотнішими висновками та зауваженнями.

♦ розвиток людського виду йшов від примітивно-природної організації з тисяч чи десятків тисяч племен, члени яких знали про існування лише сусідів-конкурентів, до формування "людства" як реальної цілісності, свідомої глобальних загроз і здатної перемогти їх;

♦ постійно зростала індивідуальна відповідальність і автономія членів поширених соціумів, зменшувався відсоток підпорядкованих і несамостійних осіб і зростав, змінюючись за сутністю, відсоток лідерів і незалежних осіб;

♦ невпинно розширювалася суспільна роль жінок, вплив притаманного цій статі менталітету і системи цінностей на діяльність всього суспільства аж до повної їх перемоги над природно-чоловічими програмами, успадкованими людьми від тваринних предків;

♦ саме це явище стало, як ми вважаємо, прихованою основою невпинного розвитку і поширення системи загально гуманістичних цінностей і правил співжиття, остаточна перемога яких над усіма попередніми є ультимативною передумовою сподівань людства на існування і подальший стійкий розвиток.

На жаль, досягнення перемоги цінностей і пріоритетів нового (інформаційного) суспільства над усіма попередніми — надскладне завдання, яке не може відбуватися так само швидко, як поява та удосконалення матеріально-виробничої сфери (комп'ютерів, цифрової інформаційної техніки, нової інфраструктури та ін.). Справа не лише у тому, що надто великий відсоток усього людства ще й не наблизився до інформаційної стадії. Людський мозок діє за певними законами і нормами, тому досить часто, отримуючи від органів чуттів об'єктивні і правильні сигнали, оцінює їх й робить висновки за усталеними і сформованими стереотипами, відтак, нав'язує упереджені, консервативні і просто неправильні висновки.

Узагальнюючи, ми можемо стверджувати, що на наших очах розвиватиметься й поглиблюватиметься процес, який наш відомий хірург і мислитель Микола Амосов, визначив як "дорослішання" людства, перетворення його з абстракції в могутню й дієздатну цілісність.

Існує дуже глибокий зв'язок виду суспільства з визначальними характеристиками систем освіти, які обслуговують його потреби. Еволюція суспільств від доаграрного аж до інформаційного супроводжувалася грандіозними змінами навчання та освіти населення й професійної підготовки кадрів. Ці зміни узагальнені в табл.З (спрощені варіанти раніше опубліковані в [16,17]).