Мельниченко С.В., д.е.н., професор

У зв'язку із загостренням конкуренції в сучасних економічних умовах торговельні підприємства вимушені переглядати основні принципи своєї управлінської діяльності, а також використовувати сучасний методичний інструментарій, який забезпечить їх ефективне функціонування. Як засіб забезпечення стійких економічних позицій вітчизняних торговельних підприємств та досягнення успіху в конкурентній боротьбі на ринку, в останні роки зростаючого значення набуває концепція логістики.

Саме тому виникає необхідність у побудові логістичних інформаційних систем (ЛІС) для підприємств торгівлі, впровадження яких буде сприяти збільшенню конкурентоспроможності підприємства і надавати відчутний економічний та екологічний ефекти.

Різним аспектам теорії і практики організації і побудови логістичних інформаційних систем присвячені праці таких вчених, як Д. Вордлоу, Д. Вуд, Дж.Р. Сток, Д.М. Ламберт, Л.Б. Міротін, И.Е. Тишбаєв, В.Н. Амітан, Б.А. Анікін, А.М. Гаджинський, В.Є. Ніколайчук, В.І. Сергєєв, Є.В. Крикавський, М.Ю. Григорак, Ю.В. Пономарьова, Л.В. Фролова, Н.І. Чухрай і інших.

Метою даного дослідження є обґрунтування необхідності впровадження і використання сучасних автоматизованих логістичних інформаційних систем в управління діяльністю вітчизняних торговельних підприємств.

На сучасному етапі вирішення задач підвищення ефективності управління підприємством в цілому неможливо без застосування сучасної комп’ютерної техніки, локальних обчислювальних мереж, телекомунікаційних систем та новітнього інформаційно-програмного забезпечення. Тому важливе місце в організації ефективного управління підприємством займає автоматизована ЛІС.

Актуальність впровадження і використання сучасних автоматизованих ЛІС торговельними підприємствами України може бути обґрунтована наступними причинами: збільшення обсягів інформації; підвищення вимог до своєчасності отримання і швидкості передачі інформації; необхідність застосування прогресивних технологій для раціональних методів управління інформаційними потоками; перехід від локальних до інтегрованих функцій управління; глобальна комп’ютеризація, поява нового покоління апаратних і програмних засобів, а також нових технологій комунікацій.

Найчастіше застосовується наступне визначення логістичної інформаційної системи, яке наведено А.С. Даниленко з співавторами: «Логістична інформаційна система – гнучка структура, що складається із персоналу, виробничих об’єктів, засобів обчислювальної техніки, необхідних довідників, комп’ютерних програм, різних інтерфейсів і процедур (технологій), які пов’язані інформацією, що використовується в управлінні підприємством для планування, контролю, аналізу і регулювання логістичної системи» [1, с. 341]. Об’єктом управління ЛІС є потоки інформації, пов’язані з постачанням, запасами, виробництвом і збутом матеріального потоку, як всередині підприємства, так і поза ним. Суб’єктами управління в ЛІС є конкретні структурні підрозділи та особи, що приймають управлінські рішення.

ЛІС передбачає наявність взаємодії функціональних логістичних підсистем, які визначаються в процесі руху матеріальних, фінансових, інформаційних потоків, що прямують з ринку закупівель до ринку споживачів товарів. Їх ефективність функціонування визначається налагодженістю роботи кожного структурного підрозділу підприємства [2, с. 139-140].

У ЛІС торговельного підприємства виділяють наступні функціональні логістичні підсистеми: закупівлі, запасів, збуту, транспортування.

Підсистема закупівлі відображає процес руху товарів від ринку постачальників до складів підприємства. Основними завданнями даної підсистеми є: аналіз ринків постачання, вибір постачальників; укладення договорів на поставку товарів. Підсистема запасів забезпечує координацію процесів складування та збереження товарів на складах. Завдання цієї підсистеми направлені на визначення місць розміщення складських об’єктів; обґрунтування та дотримання необхідних умов зберігання товарів на складах; оптимізацію складських витрат. Підсистема збуту призначена для забезпечення руху товарів із складів підприємства до споживачів. Завдання даної підсистеми передбачають: аналіз попиту на товари та прогнозування обсягів реалізації; вибір ринку покупців, укладання договорів зі споживачами на постачання товарів і надання послуг. Підсистема транспортування включає всі транспортні процеси. Основними завданнями даної підсистеми є вибір способів та видів транспортування; розробка транспортних маршрутів; забезпечення узгодженості транспортних маршрутів.

При функціонуванні ЛІС повинна виконувати наступні основні задачі [1, с. 348-349]: безперервне забезпечення підрозділів управління логістичної системи достовірною, актуальною та адекватною інформацією про рух функціональних та інформаційних процесів; безперервне забезпечення співробітників функціональних підрозділів підприємства адекватною інформацією про рух товарів по ланцюгу поставок у режимі реального часу; реалізація системи оперативного управління підприємством за основними показниками (собівартість, структура витрат, рівень прибутковості); забезпечення прозорості інформації про використання інвестованого капіталу; надання інформації для стратегічного планування; надання керівництву інформації про структуру загальних витрат; забезпечення можливості своєчасного виявлення «вузьких місць»; забезпечення можливості перерозподілу ресурсів підприємства; забезпечення можливості оцінки термінів виконання замовлень споживачів; забезпечення прибутковості підприємства за рахунок оптимізації логістичних бізнес-процесів.

Таким чином, застосування сучасної автоматизованої ЛІС для торговельного підприємства сприяє підвищенню прибутковості підприємства, яка досягається, з одного боку, шляхом зниження логістичних витрат, з іншого боку, значного покращення попиту на товари підприємства.

Література:

1. Даниленко, А.С. Логістика: теорія і практика [Текст]: Навч. посіб. / за ред. А.С. Даниленко, О.М. Варченко. – К: “Хай-Тек Прес”, 2010. – 408 с.

2. Денисенко, М.П. Організація та проектування логістичних систем [Текст]: Підручник. / за ред. проф. М.П. Денисенка, проф. П.Р. Лековця, проф. Л.І. Михайлової. – К: Центр учбової літератури, 2010. – 336 с.