Принципи організації виявлення і оцінки резервів виробництва

Різноманітна господарська діяльність сучасного підприємства і результати його роботи залежать від різних факторів. Аналіз господарської діяльності призначений саме для вивчення цих причин або факторів, від яких залежать результати роботи і резерви їх покращення. Отже, фактор (від латинського-той що робить, чинить)-це умови, які необхідні для здійснення господарських процесів і які впливають на результати цих процесів. Фактори в економічному аналізі класифікують на:

- основні і другорядні;

- внутрішні і зовнішні;

- об”єктивні і суб”єктивні;

- загальні і специфічні;

- постійні і змінні;

- екстенсивні і інтенсивні.

До основних відносять фактори, які мають вирішальне значення на результативний показник. Другорядними є ті, які не мають вирішальної дії на результати господарської діяльності в даних умовах. Звідси можна зробити висновок, що в залежності від обставин один і той же фактор може бути як основним так і другорядним.

Особливу увагу приділяють дослідженню внутрішніх факторів, на які підприємство може діяти. Проте, в багатьох випадках в сучасних умовах на результати роботи кожного підприємства в значній мірі впливає діяльність інших підприємств, наприклад, рівномірність і своєчасність поставки сировини і матеріалів, їх якість, вартість, кон”юктура ринку, інфляція. Це є зовнішніми факторами. Їх дослідження дозволяє точніше визначити степінь дії внутрішніх причин і виявити внутрішні резерви виробництва.

Для того, щоб правильно оцінити діяльність підприємства фактори ділять на об”єктивні і суб”єктивні. Об”єктивні не залежать від бажань людей, наприклад, стихійне лихо. Суб”єктивні залежать від діяльності окремих людей, підприємств, організацій.

Також фактори ділять на загальні і специфічні. До загальних відносять фактори, які діють у всіх галузях економіки. Специфічні діють тільки в умовах окремої галузі чи підприємства. Такий поділ дозволяє повніше врахувати особливості окремих підприємств, галузей виробництва і зробити точну оцінку їх діяльності.

Постійні впливають на вивчаєме явище безперервно на протязі всього часу. Прояв змінних факторів відбувається періодично, наприклад, володіння новою технікою, нових видів продукції. Важливе значення для оцінки діяльності підприємств є поділ факторів на інтенсивні і екстенсивні. До екстенсивних відносять фактори, які пов”язані з кількісним, а не якісним приростом результативного показника (наприклад, збільшення об”єму виробництва продукції шляхом збільшення посівної площі, кількості робітників). Інтенсивні фактори виявляються у зростанні продуктивності праці і віддачіосновних економічного аналізу.

Вона дозволяє встановити, оцінити вплив кожного фактора, визначити напрямки дії окремих факторів на показники господарської діяльності, виявити внутрішньогосподарські резерви, визначити конкретні шляхи по їх мобілізації. Тобто, на основі класифікації факторів можна моделювати виробничо-господарську діяльність, здійснюючи пошук внутрішньогосподарських резервів з метою підвищення ефективності виробництва.

Резерви- це невикористані можливості зниження затрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства на даному етапі його економічного рівня.Класифікація резервів грунтується на класифікації факторів, В ринковій економіці основними є фактори і резерви, пов”язані з інтенсифікацією господарської діяльності підприємств.

Резерви класифікують за різними ознаками.

За просторовою ознакою резерви ділять на:

-внутрішньогосподарські,

-галузеві,

-регіональні резерви.

До внутрішньогосподарських відносять ті резерви, які можуть бути використані тільки на досліджуваному підприємстві. До них відносять втрати робочого часу і матеріальних ресурсів із-за низького рівня організації і технології виробництва. Галузеві резерви - це ті, які можуть бути виявлені тільки на рівні галузі, наприклад, виведення нових сортів рослин, розробка нових технологій. Регіональні резерви можуть бути виявлені і використані в межах географічного району (використання місцевої сировини і палива, енергетичних ресурсів).

За часовою ознакою резерви ділять на:

-невикористані;

-поточні;

Перспективні.

Невикористані резерви – це упущені можливості підвищення ефективності виробництва відносно плану чи досягнень науки за минулий час. Під поточними резервами розуміють можливості покращення результатів господарської діяльності, які можуть бути реалізовані на протязі найближчого часу. Перспективні розраховані на довгий час, їх використання пов”язано з впровадження нової техніки,технології та ін.

Важливе занчення в АГД має групування резервів за видами ресурсів. Наприклад, виявлено резерв збільшення випуску продукції за рахунок більш ефективного використання трудових ресурсів. Проте, щоб його засвоїти, необхідно в тому ж розмірі виявити резерви збільшення виробництва продукції за рахунок кращого використання засобів праці і предметів праці. Якщо по якомусь ресурсу резервів не вистарчає, то в розрахунок приймається найменша величина резервів, виявлена по одному з них.

За характером дії на результати діяльності резерви ділять на інтенсивні і екстенсивні. До резервів екстенсивних відносять ті, які пов”язані з використанням додаткових ресурсів(матеріальних, трудових). Інтенсивними резервами рахуються ті, які пов”язані з найбільш раціональним використанням виробничого потенціалу. За способом виявлення резерви ділять на явні і скриті. До явних відносять резерви, які легко виявити за матеріалами бухгалтерського обліку і звітності. До скритих резервів відносять резерви пов”язані з впровадженням досягнень науково-технічного прогресу, які не були передбачені планом. Таким чином, класифікація резервів дозволяє більш глибоко зрозуміти суть і організувати їх пошук комплексно та ціленаправлено.

Одним з основних завдань аналізу є виявлення і оцінка резервів підвищення ефективності виробництва. Здійснюючи пошук резервів, керуються наступними принципами.

1. Виявлення резервів повинно носити науковий характер, базуватися на знаннях економічних законів, досягненнях науки та практики. При цьому необхідно знати економічну сутність і природу господарських резервів, джерела і основні напрями їх пошуку, а також методику їх підрахунку і узагальнення.

2.Пошук резервів повинен бути комплексним і системним. Комплексний підхід вимагає всебічного виявлення резервів по всіх напрямках господарської діяльності з наступним їх узагальненням. Системний підхід до пошуку резервів означає вміння виявляти і узагальнювати резерви з врахуванням взаємозв”язку вивчаємих явищ. Це дозволяє, з одного боку, більш повно виявляти резерви, а з другого – уникнути їх повторного рахунку.

1. Принцип попередження повторного підрахунку резервів випливає з попереднього. Повторний підрахунок резервів виникає при їх узагальненні, коли не враховується взаємодія різних факторів, від яких залежать результати діяльності підприємства. (Наприклад, при підрахунку резервів собівартості продукції допускається їх повторний рахунок, якщо окремо визначати резерви за рахунок збільшення об”єму виробництва продукції і за рахунок недопущення перевитрат засобів по кожній статті затрат, без врахування дії першого фактора на другий.Відомо, що із збільшенням об”єму виробництва продукції пропорційно збільшується тільки величина умовно-змінних витрат, а умовно-постійні залишаються без змін. В результаті збільшення об”єму виробництва продукції перерозхід засобів на на виробництво продукції зменшиться по багатьох статтях затрат, а по деяких буде економія. Якщо цього не врахувати, то величина резервів зниження собівартості продукції буде завищена.)

2. Резерви повинні бути економічно обгрунтованими, тобто при їх оцінці необхідно враховувати реальні можливості підприємства.

3. Пошук резервів повинен бути оперативним. Чим оперативніше проводиться виявлення резервів тим ефективніший процес.