Характерні риси та типи процесів управління

І 1 роцеси менеджменту мають спільні характеристики:

■*■■*■ 1. Неперервність. Управління — це взаємозв'язаний ланцюг окремих локальних процесів. їх об'єднує спільна мета, досягнення якої вони забезпечують. Процеси виникають і здійснюються безперервно, обумовлюючи постійність управлінської діяльності. Ця риса проявляється по-різному в залеж­ності від рівня управління та об'єкта управління, на який направлені резуль­тати управлінської діяльності. Наприклад, чим вищий рівень управління, тим більша тривалість процесу управління і тим складніший об'єкт управління. Характер неперервності процесу управління обумовлюється видом управлінської технології, яка використовується для його здійснення.

2. Нерівномірність. Процеси управління стосовно окремих етапів та стадій управління реалізуються нерівномірно. Так, постановка мети, аналіз ситуації, визначення варіантів усунення проблеми здійснюються повільно, але в стадії прийняття рішення процес, як правило, прискорюється, приймаючи активну форму організаційної діяльності.

3. Циклічність. Всі процеси управління без виключення здійснюються у вигляді реалізації взаємозв'язаних етапів та стадій менеджменту. Така послі­довність утворює управлінський цикл. Порушення циклічності, що досить часто буває в практиці управління, зменшує ефективність процесу управління. Так, скорочення управлінського циклу за рахунок процедур аналізу проблеми або визначення кількох варіантів дій може привести до прийняття необгрунтованого рішення. Отже, етапи процесу управління є обов'язковими і повторюваними.

4. Послідовність. В процесі управління дотримується певна послідовність реалізації його етапів. Послідовність ще раз підкреслює необхідність дотриман­ня циклічності процесу управління. Очевидно, що не можна організувати вико­нання рішення, не сформулювавши мети, для досягнення якої організовується і здійснюється даний процес управління.

5. Мінливість. Характер процесу управління постійно змінюється внаслі­док впливу загального принципу управління — динамічної рівноваги системи. Керівник змушений постійно приймати участь у здійсненні все нових і нових процесів. Це відбувається тому, що постійно виникають ситуації, пов'язані з порушенням запланованих процесів внаслідок зміни чинників зовнішнього та внутрішнього середовища. Мінливість процесу управління обумовлює наявність його неперервності. В результаті прояву цих рис виникає взаємна обумовле­ність процесів управління, тобто протікання одного процесу викликає необхід­ність протікання іншого і т.п. Іншими словами, в менеджменті має місце

137

Розділ III

ТУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

ПРОЦЕС МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ЙОГО СКЛАДОВІ

"лавиноподібний ефект" появи та реалізації взаємозв'язаних процесів управ­ління. Отже, управління організацією можна уявити як одночасне і послідовне здійснення великої кількості процесів управління, що реалізуються різними рівнями ієрархії, підрозділами або окремими менеджерами.

6. Сталість. Одночасне здійснення багатьох процесів в межах однієї орга­нізації не має хаотичного характеру, а навпаки, створює сталість діяльності. Така сталість забезпечується відповідною управлінською технологією, яка виз­начає форму і канали здійснення процесу, критерії, обмеження та норми його реалізації. Отже, будь-який процес управління реалізується в певних умовах, які задаються процесом комунікації, критеріями, нормами та обмеженнями. Ця риса процесу управління властива будь-яким об'єктам, організаціям, сис­темам незалежно від рівня їх знаходження та характеру їх діяльності.

Перераховані характеристики процесу управління, за умови їх застосуван­ня в практиці менеджменту, створюють системний ефект управління.

В практиці менеджменту зустрічаються різні типи процесів управління. За характером виконання їх етапів розрізняють:

1. Лінійний тип процесу управління характеризується суворою послідов­ністю здійснення етапів управління. Він притаманний процесам з чітко визначеними цілями, ситуаціями, типовим складом робіт та операцій. Для вирішення таких завдань існують завчасно розроблені процедури, інструкції; проблеми мають повторюваний характер. Отже, лінійний тип процесу управління найчастіше реалізується на нижчому рівні менеджменту.

2. Коригований тип процесу управління характеризується послідовним уточненням кожного попереднього етапу після завершення наступного.

3. Розгалужений тип процесу управління відрізняється багатоаспектністю оцінки ситуації та варіантністю побудови процесу управління. Крім того, кожний варіант має свою проблему, яка вимагає вирішення (чи єдиного комплексного вирішення). Розгалужений тип процесу управління виникає тоді, коли немає можливості узагальнено оцінити ситуацію і виділити ключову проблему з єдиним рішенням. Найчастіше такий тип процесу управління реалізується на вищому рівні менеджменту.

4. Ситуаційний тип процесу управління характеризується по-переднім формулюванням мети впливу, яку уточнюють після оцінки ситуації, визначення проблеми і розробки рішення. Такі випадки виникають, коли за браком часу не вдається повно сформулювати мету впливу або коли немає повної інформації при нетиповій меті.

5. Пошуковий тип процесу управління грунтується на повній визначеності мети впливу при неможливості досить повно оцінити існуючу ситуацію відносно цієї мети і складності формулювання основної проблеми. У цій ситуації рішення розробляють для основних цілей при загальній оцінці ситуації, а потім коригують рішення.

Отже, вибір типу процесу управління в конкретних умовах залежить від інформаційного забезпечення (повноти, достатності та надійності інфор-

мації). Згідно з цим визначається комплекс робіт щодо здійснення процесу управління.