Методичні вказівки до семінарських занять

Управління освіти і науки

Волинської обласної державної адміністрації

Луцький педагогічний коледж

Циклова комісія викладачів суспільних дисциплін

СОЦІОЛОГІЯ.

Семінарські заняття

Луцьк – 2013

УДК 316

ББК 60.5

С 69

Соціологія. Семінарські заняття: [метод. посіб. для студ. вищ. навч. закладів] / упорядн. Г. І. Єрко. – Луцьк: Луцький педагогічний коледж, 2013. – 48 с.

Рецензенти:

Сальнікова Світлана Анатоліївна – кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології та соціальної роботи Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

Ковальчук Ірина Леонідівна – кандидат філософських наук, доцент кафедри соціальної роботи Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна»

У посібнику подаються методичні поради до семінарських занять. Визначено ключові поняття і проблемно-пошукові питання для самостійного опрацювання з урахуванням вимог кредитно-модульної системи навчання і основних соціологічних парадигм. Пропонується література до навчальних тем курсу та критерії оцінювання семінарських занять.

Короткий термінологічний словник розрахований для засвоєння студентами найбільш вживаного понятійно-категоріального апарату.

Для студентів вищих навчальних закладів, викладачів, усіх, хто цікавиться соціокультурними проблемами розвитку суспільства.

Розглянуто на засіданні циклової комісії викладачів суспільних дисциплін Луцького педагогічного коледжу (02.09.2013, протокол № 1)

Рекомендовано до друку науково-методичною радою Луцького педагогічного коледжу (04.09.2013, протокол № 1)

Літературна редакція: Т. Й. Жалко, кандидат філологічних наук, доцент кафедри документознавства та інформаційної діяльності Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна»

ЗМІСТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ …………...

ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ………

Змістовий модуль 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ТА ЕМПІРИЧНА СОЦІОЛОГІЯ
Семінарське заняття № 1 Тема. ВИНИКНЕННЯ ТА ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ ………………………………………………………………………...
Семінарське заняття № 2 Тема. СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА ТА СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ ………………………..
Семінарське заняття № 3 Тема. МЕТОДИКА І ТЕХНІКА СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ …

Змістовий модуль 2. СОЦІОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ СЕРЕДНЬОГО РІВНЯ
Семінарське заняття № 4 Тема. ЕТНОСОЦІОЛОГІЯ …………………………………………………...
Семінарське заняття № 5 Тема. СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ ТА УПРАВЛІННЯ …………………………...
Семінарське заняття № 6 Тема. СОЦІОЛОГІЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ …………………………….
Семінарське заняття № 7 Тема. СОЦІОЛОГІЯ МОЛОДІ ТА СІМ’Ї. ҐЕНДЕРНА СОЦІОЛОГІЯ …...
Семінарське заняття № 8 Тема. СОЦІОЛОГІЯ ОСВІТИ ………………………………………………..

ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ…………………………………………….
ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ …………………………………………………

СЛОВНИК СОЦІОЛОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ……………………………..

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Семінарські заняття – це самостійна творча робота студента з метою вивченню матеріалу теми під керівництвом викладача. Проводиться у формі вільної творчої дискусії, обговорення виступів.

Основною метою семінарського заняття є поширення і поглиблення теоретичних положень теми та формування навичок практичного застосування її теоретичних положень, вміння використання знань, принципів і методів соціології в практичній діяльності.

Семінар дозволяє вирішити наступні проблеми:

1) поглиблення і систематизацію знань студентів;

2) виявлення і заповнення прогалин у знаннях студентів;

3) формування навичок і умінь самостійної роботи з літературою, першоджерелами, уміння аналізувати їх і робити висновки;

4) відкриття можливостей для встановлення тіснішого зв’язку з життям, сучасністю;

5) вироблення в учасників семінару навичок пропагандистської роботи.

Аналіз методичної літератури дозволяє виділити наступні характерні ознаки семінару:

1) поглиблене вивчення студентами літератури та підготовка виступу за темою семінару;

2) колективний розгляд заздалегідь поставлених питань;

3) колективне обговорення доповіді, підготовленої студентом.

Готуючись до семінарського заняття студент повинен:

– ознайомитись зі змістом плану семінару та переглянути конспект прослуханої лекції за певною темою;

– ознайомитись з рекомендованою літературою і прочитати відповідний розділ підручника або навчального посібника, опрацювати додаткову рекомендовану літературу. Робота з науковою книгою вимагає свідомого засвоєння прочитаного, а не механічного заучування. Для цього необхідно усвідомити зміст різних понять, спеціальних термінів, положень, що в свою чергу забезпечує термінологічну обізнаність студента та вироблення навичок логічного мислення;

– здійснити критичний аналіз викладеного матеріалу в опрацьованих джерелах з тієї чи іншої проблеми;

– скласти конспект опрацьованого матеріалу, де зазначити власну точку зору з певної проблеми;

– здійснити самоконтроль через відповідні питання з теми;

– скласти план відповіді на кожне питання плану заняття.

Кожен виступ студента на семінарі з основних питань складаються з наступних елементів:

а) опрацювання наукових та навчальних джерел, у яких висвітлюються запропоновані питання;

б) знання сутності та змісту теорії конкретного питання;

в) реалізація теорії в практичній діяльності;

г) висновки.

На виступ з основного питання надається 10–7 хвилин, на додаткові виступи, пояснення до 3-х хвилин.

Доповідають студенти, у переважній більшості, за власним бажанням.

Для обговорення питань семінару використовуються наступні методи:

– творча, вільна дискусія;

– «круглий стіл», «мозковий штурм»;

– контент-аналіз документів, наукових джерел;

– порівняльний аналіз ефективності теоретичних і методологічних концепцій;

– аналіз результатів тестових опитувань тощо.

Виступаючи на семінарському занятті, студент повинен:

– уникати технічного переказу матеріалу лекції або рекомендованої літератури;

– відповідаючи на питання, розглядати певні положення у розвитку, здійснювати порівняння різних підходів, концепцій;

– показати практичну значущість цих положень;

– інші студенти, присутні на семінарському занятті, повинні брати активну участь в обговоренні проблем, що розглядаються, а в разі неповного або недостатнього висвітлення матеріалу доповнювати відповідь, вступати в полеміку, використовуючи додаткові висновки, факти й цифрові дані.