Вимоги до оформлення пояснювальної записки і графічної частини роботи

 

Пояснювальну записку виконують рукописно чорними пастою чи чорнилом або на комп’ютері на одній стороні аркуша стандартного формату А4 (297 х 210 мм).

Згідно із стандартом для текстового редактора Word рекомендовано таке оформлення: поля сторінки ― верхнє і нижнє 2,0 см, ліве ― 3 см, праве ― 1,5 см. Шаблон ― нормальний (Normal). Основний текст набирають шрифтом (Times New Roman) нормального накреслення (Normal) розміром 12 pt з міжрядковим інтервалом 1,5 або розміром 14 pt з міжрядковим інтервалом 1.

Перша сторінка записки ― титул, друга сторінка – завдання на курсовий проект, третя ― зміст пояснювальної записки. У змісті вказують назви розділів і підрозділів пояснювальної записки і номери сторінок, на яких вони починаються.

На третій сторінці виконують рамку і основний напис згідно з ГОСТ 2.104 і наводять зміст роботи.

Четверту і наступні сторінки записки виконують на аркушах з рамкою і написом згідно з ГОСТ 2.104 (Форма 2а). Відстань від рамки до тексту на початку і в кінці рядків ― не менше 3 мм. Відстань від верхнього або нижнього рядка до верхньої чи нижньої лінії рамки ― не менше 10 мм.

Абзаци в тексті починають відступом на 15–17 мм.

Текст пояснювальної записки ділять на розділи. Кожен розділ починають з нової сторінки і нумерують арабськими цифрами без крапки в кінці з абзацного відступу.

Підрозділи також нумерують арабськими цифрами в межах кожного розділу, номер підрозділу складається з номера розділу і підрозділу, розділених крапкою. У кінці назви підрозділу крапку не ставлять.

Нумерацію пунктів проводять у межах розділу і підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, підрозділу і пункту, розділених крапками. Якщо підрозділ складається з одного пункту, останній не нумерують.

Під час викладення тексту може бути перелік. Перед кожною позицією переліку ставлять риску. Якщо на перелік роблять посилання в тексті, їх нумерують малою буквою з дужкою.

Наприклад, а) …………………

б)…………………

Заголовки до кожного розділу пишуть великими літерами без крапки в кінці й не підкреслюють. Перенос слів у заголовках не допускається. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком і текстом ― 15 мм. Відстань між заголовками розділу і підрозділу ― 8 мм.

Нумерація сторінок записки має бути наскрізною.

Текст документу має бути чітким і однозначним.

Якщо у записці використовують умовні позначення параметрів, їх слід пояснювати у тексті або в переліку позначень.

При написанні формул використовують умовні позначення параметрів, встановлені державними стандартами. Пояснення умовних позначень параметрів, які входять у формулу, наводять безпосередньо під формулою, якщо раніше пояснення не зроблені у тексті. Пояснення кожного символу дають у послідовності, в якій символи наведені у формулі. Перший рядок пояснення починають з слова "де" без двокрапки після нього.

Формули нумерують арабськими цифрами, які записують на рівні формули праворуч у круглих дужках. Посилання на формулу в тексті дають із наведенням номера формули в дужках (наприклад, … у формулі (3.1)). Нумерацію формул проводять у межах кожного розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, розділених крапкою.

Цифровий матеріал зазвичай оформляють у вигляді таблиці, назву таблиці поміщають над нею. Таблиці нумерують арабськими цифрами в межах кожного розділу. На всі таблиці мають бути посилання у тексті з написанням слова "Таблиця" та її номера.

Таблиці зліва, справа і знизу обмежуються лініями. Заголовки граф пишуть паралельно рядкам таблиці. За необхідності допускається перпендикулярне розміщення заголовків граф. Висота рядків таблиці ― не менше 8 мм.

Допускається розміщувати таблицю вздовж довгої сторони аркуша.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат аркушу, її ділять на частини, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку і бокову графу. Допускається головку або бокову графу заміняти номером графи або рядка (для цього нумерують арабськими цифрами графи або рядки першої частини таблиці). Слово "Таблиця" вказують один раз зліва над першою частиною таблиці. Над іншими частинами пишуть слова "Продовження таблиці" і вказують номер таблиці.

Якщо в кінці аркушу таблиця розривається і продовжується на наступному ― у першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, яка обмежує таблицю, не проводять.

Графу "Номер порядковий" у таблиці не роблять.

Позначення одиниць фізичної величини, загальних для всіх даних у рядку, слід вказувати після її назви. Наприклад, маса, кг, не більше.

Цифри у графах таблиць пишуть так, щоб розряди чисел у графі були розміщені один під одним і мали однакову кількість знаків після коми, якщо вони належать до одного показника.

Графічна частина роботи складається з 1 аркушу формату А3. На аркуші показують технологічну схема виробництва виробу, вказаного у завданні. Технологічну схему зображають по ходу технологічного процесу зліва направо і зверху вниз. Обладнання зображають у вигляді контуру, який відповідає зображуваному апарату чи машині й розміщують за рівнями відповідно до розміщення його на підприємстві. Виконують схему без масштабу, але з дотриманням пропорцій розмірів обладнання. На схему наносять потоки продуктів, води, пари і повітря.

Графічну частину виконують олівцем або з використанням комп’ютерних систем автоматизованого проектування (наприклад, Автокад ― АutoCAD) на аркуші формату А3 (420 х 297 мм).

На аркуші виконують рамку. Відстань лінії рамки від краю аркуша з лівого боку ― 20 мм, з решти сторін ― 5 мм. У нижній частині справа роблять основний напис згідно ГОСТ 2.104.

На технологічній схемі обладнання викреслюють основними лініями товщиною 0,6–1,0 мм.

Напрям руху сировини, напівфабрикатів і готової продукції показують суцільними лініями із стрілками у місці входу в обладнання. На кожній ділянці лінії роблять розрив на відстані не менше 50 мм від обладнання і пишуть у ньому цифру умовного позначення продукту. Для схем прийнято такі позначення речовин: вода ―1, пара ―2, повітря ―3. Інші позначення вибирають згідно з прийнятими у навчальному закладі. Ці лінії не повинні пересікати контури обладнання. Якщо вони взаємно пересікаються, на одній із ліній виконують напівколо.

Від обладнання, зображеного на технологічній схемі, проводять виносні лінії з поличками, вдвічі товщими за основну лінію й над ними пишуть номери позицій обладнання. Номери позицій проставляють на горизонтальних лініях у послідовності технологічного процесу (зліва направо і зверху вниз).

У нижній лівій частині аркуша технологічної схеми на відстані 10 мм від лівої та нижньої сторін рамки наводять таблицю умовних позначень, прийнятих у технологічній схемі.