Ленин В.И. К вопросу о диалектике. П ППС, т. 29. С. 316, 317

7. Ленин В.И., Маркс К. Раздел «Диалектика». П ППС, т. 26.

Энгельс Ф. Анти-Дюринг. Отдел 1. Гл. 12, 13. И Маркс К., Энгельс Ф. Соч. т. 20.

9. Энгельс Ф. Диалектика природы. Старое предисловие к «Анти-Дюрингу».

10. Столович Л.Н. Диалог и диалектика // Вопросы философии. – 2002. №11.

11. Макушинский А. Современный «образ мира»: действительность // Вопросы философии.- 2002. №11.

Змістовний модуль ІІІ.

Тема 11. Основні проблеми гносеології.

План:

1. Класична (кореспондентська)трактовка істини.

2. Некласичні концепції істини: когерентна, прагматична та конвенціональна концепції.

3. Істина та її «антиподи».

4. Проблема об’єктивності істини. Поняття «знання».

На самостійну роботу.

1. Сутність знання, його типи та межі.

2. Філософські та релігійні концепції віри.

3. Проблема взаємозв’язку розуму й віри в історії філософської думки.

4. Подібність та розбіжність між релігійною та науковою вірою.

Питання для самоконтролю.

1. Окресліть головні питання теорії пізнання в історії філософії та в сучасній філософії.

2. В чому полягає проблема визначення знання?

3. Що таке скептицизм? Які існують види скептичних аргументацій?

4. Обґрунтуйте терміни «фундаменталізм» та «когерентизм».

5. Які існують теорії істини?

6. Які існують види знання?

Список літератури.

1. Автономова Н.С. Рассудок, разум, рациональность. – М., 1988.

2. Бахтияров К.И. Многомерность истины // Философские науки. 1991. № 4.

3. Гадамер Х.Г. Истина и метод. – М., 1988.

4. Горский Д.П. О критериях истины // Вопросы философии. - 1988. № 2.

5. Заблуждающийся разум? Многообразие вненаучного знания. – М., 1990.

6. Ильин В.В. Теория познания. Введение. Общие проблемы. – М., 1994.

7. Лекторский Б.А. Субъект, объект. Познание. – М., 1980.

8. Маритен Ж. О человеческом знании // Вопросы философии. -1997. №5.

9. Липский Б.И. Практическая природа истины. – Л., 1988.

Руткевич М.И., Лойфман И.Я. Диалектика и теория познания.- М., 1994.

11. Соловьев В.С. Вера, разум и опыт // Вопросы философии. – 1994. №1.

12. Чудинов Э.М. Природа научной истины. – М., 1977.

13. Швырёв В.С. Теоретическое и эмпирическое в научном познании. – М., 1988.

14. Штейнер Р. Истина и наука. – М., 1992.

15. Элиаде М. История веры и религиозных идей / Пер. с фр. Т. 3: От Магомета до реформации. – М., 2002.

16. Ясперс К. Понятие философской веры // К. Ясперс. Смысл и назначение истории. – М., 1994. С.420-440.

Тема 12. Філософія свідомості.

План:

1. Основні проблеми сучасної філософії свідомості.

2. Ідеалізм, матеріалізм та функціоналізм в філософії свідомості.

3. Логічний біхевіоризм.

4. Феноменологічне розуміння свідомості.

5. Філософія свідомості та когнітивна наука.

На самостійну роботу.

1. Когнітивна наука як міждисциплінарне дослідження інтелектуальної когнітивної свідомості.

2. Основні етапи розвитку когнітивної науки, сфера сучасних досліджень та майбутні перспективи.

3. Свідомість та її структура.

4. Свідомість та несвідоме.

Питання для самоконтролю.

1. Історія поняття «розум» (свідомість) в історії філософії, проблема «свідомість-тіло».

2. Інтегративна структура свідомості. Мислення та його типи.

3. Уявлення про суть та природу несвідомого в історії філософської думки.

4. Мозок, психіка, свідомість: в чому полягає розбіжність між ними?

5. Що таке несвідоме як психічний феномен? Яка його структура?

6. Як взаємодіють свідомість та несвідоме?

7. Хто є носієм ідеального образу?

8. Чи можна мислити без допомоги мови?

9. Чи мислять тварини?

10. Що первинне суспільна чи індивідуальна свідомість?

Список літератури.

1. Блумфилд Л. Язык. – М., 1968.

2. Вышеславцев Б.П. Этика преображенного эроса. – М., 1994. С.256-270.

3. Жданов Г.Б. Информация и сознание // Вопросы философии. – 2000. №11.

4. Ерахтин А.В. Диалектика становления мышления и сознания. – Свердловск, 1989.

5. Лой А.Н. Как формируется и функционирует сознание. – М., 1985.

6. Лой А.Н. Сознание как предмет теоретического познания. – Киев, 1988.

7. Мамардашвили М.К. Формы и содержание мышления. – М., 1968.

8. Михайлов Ф.Т. Сознание и самосознание индивида. – М., 1989.

9. Патнэм Х. Философия сознания. – М., 1999.

10. Плунгян В.А. Почему языки такие разные? – М., 1996.

11. Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. – М., 1957.

12. Серль Дж. Сознание, мозг и наука // Путь, 1993. №4.

13. Скворцов Л.В. Культура самосознания. Человек в поисках истины своего бытия. – М., 1989.

14. Спиркин А.Г. Сознание и самосознание. – М., 1972.

15. Хомски Н. Язык и мышление. – М., 1972.

8. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.

Змістовний модуль І.

Тема 1. Особливості, провідні ідеї та представники української філософії.

1. Українська філософія як явище культури та прояв світосприйняття і національного характеру українців.

2. Етичні спрямування, естетизм та духовні прагнення у філософській думці Київської Русі.

3. Прояви Відродження та Просвітництва в українській філософії.

4. Життя і філософська творчість Г. Сковороди.

5. Філософська думка в Україні ХІХ ст.: університетська філософія, філософські ідеї в літературі та громадсько-політичних рухах.

Теми для творчих робіт:

1. Загальні особливості української філософії.

2. Джерела та представники Київської Русі.

3. Професійна філософія в Україні.

4. Особливості розвитку української філософії ХХ-ХХІ ст.

Питання для самоконтролю.

1. Охарактеризуйте українську філософію як культурно-історичний феномен.

2. В чому цінність «Велесової книги»?

3. Як відбувалося становлення християнського світогляду на Русі?

4. В чому сутність термінів «агіографія», «ісихазм», «ареопагітизм»?

Список літератури.

1. Горлач Н.І., Кремень В.Г. Філософія. – Харків, 2000.

2. Горський В.С. Історія української філософії. Курс лекцій. - К., 1996.

3. Історія філософії України. Підручник (Тарасенко М.Ф., Русин М.Ю. та ін.). – К., 1994.

4. Кульчицький О. Курс філософії і філософіяних наук. Мюнхен-Львів, 1995.

Змістовний модуль ІV.

Тема 2. Соціальна філософія та філософія історії.

План:

1. Феномен суспільства в історико-філософських концепціях.

2. Огляд історіософських концепцій від стародавніх до класичних концепцій.

3. Сенс історії та підходи до її інтерпретації в посткласичних історіософських концепціях.

4. Проблема культури та цивілізації.

Теми для творчих робіт:

1. Суспільний прогрес та його критерії.

2. Проблеми та перспективи сучасної цивілізації.

3. Роль техніки в розвитку людської цивілізації.

4. Інформаційне суспільство: філософський аналіз процесу становлення.

5. Особливості західної та східної культур.

Питання для самоконтролю.

1. Як співвідносяться об’єктивне і суб’єктивне, стихійне та свідоме в історії?

2. Що таке фаталізм та волюнтаризм?

3. Як вирішувалося питання про сенс та спрямування історії в християнській філософії?

4. В чому сутність концепції історизму при розгляді всесвітньої історії?

5. Які принципи являються основними в культурологічному підході до розуміння історії?

6. Як розумів прогрес всесвітньої історії М.Я. Данилевський?

7. Що означає поняття «осьова епоха» в концепції К. Ясперса?

8. Охарактеризуйте зміст формаційного підходу до розгляду історичного процесу?

Список літератури.

1. Барулин В.С. Социальная философия. Ч. 1.2. – М.,1993.

2. Гарсия Дионисий. О понятиях «культура и цивилизация» // Вопросы философии. – 2002. №2.

3. Глинчикова А.Г Капитализм, социализм, индустриальное общество – к вопросу о соотношении понятий // Вопросы философии. – 2002. №9.

4. Гобозов И.А. Введение в философию истории. – М., 1993.

5. Кантор В.К. Стихия и цивилизация: два фактора «Российской судьбы». – М., 1996.

Тема 3. Філософська антропологія.

План:

1. Сутність проблеми, мети та призначення людського життя.

2. Позитивна (оптимістична) та негативна (песимістична) відповіді на питання про сенс, цінність життя людини в історії філософії.

3. Основні філософські позиції у вирішенні проблеми свободи: а) повне заперечення свободи вибору (фаталізм); б) абсолютизація свободи (волюнтаризм); в) взаємозв’язок свободи та відповідальності; г) свобода як пізнана необхідність.

4. Біологічна трактовка життя та смерті. Смерть як «плата» за індивідуалізовану форму життя.

Теми для творчих робіт:

1. Специфіка переживання людиною кінцевості свого існування та уявлення про безсмертя: а) в міфології; б) в релігійному світогляді; в) в філософських системах; г) в сучасній науці.

2. Проблеми походження та сутність людини.

3. Співвідношення раціонального та ірраціонального в людському житті.

4. Сучасні проблеми антропосоціогенезу.

Питання для самоконтролю.

1. Людина, індивід, індивідуальність, особистість – чим відрізняються ці поняття одне від одного?

2. Чому свобода, не дивлячись на свою привабливість, виявляється тим випробуванням, якого людина іноді поспішає уникнути?

3. Які основні принципи антропологічної філософії Фейєрбаха?

4. Чому найчастіше говорять про роль видатних особистостей в історії й не звертають увагу на роль в ній кожної особистості?

5. Що таке прогрес в історії?

Список літератури.