Вибухо- та пожежонебезпеки

В Україні діє ~1,5 тис. пожежо- та вибухонебезпечних об’єктів на яких знаходиться понад 13 млн. т. твердих і рідких вибухо- та пожежонебезпечних речовин. Переважна кількість вибухо- та пожежонебезпечних об’єктів розта-шована в центральних, східних і південних областях країни, де сконцентровані хімічні, нафто- і газопереробні, коксохімічні, металургійні та машинобудівні підприємства, функціонує розгалужена мережа нафто-, газо-, аміакопроводів, експлуатуються нафто- та газопромисли і вугільні шахти, у тому числі надкате-горійні по метану та вибухонебезпеці вугільного пилу. Дуже часто великі жерт-ви, руйнування і пожежі спричиняються вибухами промислового пилу. Швид-кому спалахуванню і великій швидкості горіння сприяє те, що пил, завислий у повітрі, має велику площу поверхні на одиницю маси. Полум’я швидко поши-рюється, утворюючи попереду себе хвилю тиску гарячих газів, яка руйнує на своєму шляху перепони, піднімає в повітря шари пилу, що лежить, і це призво-дить до більш сильних, ніж перші, повторних вибухів.

На цей час у державі зберігається близько 300 тис. тонн непотрібних боє-припасів, які знаходяться на складах і арсеналах Збройних Сил. Згідно з прове-деними розрахунками до зони ураження від можливих надзвичайних ситуацій на об’єктах військових частин потрапляє близько 370 населених пунктів та 189 потенційно небезпечних об’єктів.

Більшість підприємств усіх галузей промисловості працює на морально за-старілому обладнанні. Найбільш високий рівень пожежовибухонебезпеки ма-ють підприємства та об'єкти нафтогазового, нафтохімічного та нафтогазопере-робного комплексу, до якого належить значна кількість пожежовибухонебезпе-чних об'єктів, а саме: майже 200 комплексної підготовки нафти та газу, 43 тис. магістральних трубопроводів, 13 підземних сховищ газу, понад 1,3 тис. газо-розподільних станцій, майже 230 тис. км газопроводів систем газопостачання населених пунктів та понад 70 тис. систем газопостачання промислових підп-риємств, виробництв вибухових речовин та утилізації непридатних боєприпа-сів, 12 нафто- та 5 газопереробних заводів. На території України протяжність магістральних газопроводів становить понад 35 тис. км, магістральних нафто-проводів — ~4 тис. км. Їх роботу забезпечують 31 компресорна нафтоперека-чувальна і 89 компресорних станцій. Значна кількість нафтопроводів та газоп-роводів в Україні експлуатуються понад 30 років. Десятки років без оновлення в умовах агресивного середовища експлуатується обладнання нафто- і газови-добутку, підприємств нафтопереробної та хімічної промисловості. На цей час підлягає ремонту понад 4,5 тис. км газопроводів, реконструкції — майже 800 газорозподільчих станцій. Значна частина обладнання, зокрема газоперекачува-льні агрегати, відносяться до другого і третього поколінь, коефіцієнт їх корис-ної дії складає близько 20 % або на порядок нижче від коефіцієнта корисної дії сучасних вітчизняних і закордонних.

Залізницею у цистернах перевозять хлор, кислоти, зріджені гази, нафту, бензин та багато інших отруйних, легкозаймистих і вибухових речовин. Під час аварій відбуваються розгерметизація місткостей, потрапляння у навколишнє середовище небезпечних речовин. Такі аварії небезпечні не тільки для працю-ючих на цих підприємствах і залізницях, а й для розміщених поблизу підпри-ємств, навчальних закладів, установ, населених пунктів, сільськогосподарських полів і лісових масивів.

Крім того, досить тривалий час в Україні вкрай складною залишається си-туація з пожежами, що виникають у житловому секторі. Щороку в Україні тра-пляється понад 70 тис. пожеж в яких гине до 3 тис. осіб (з них майже 100 дітей), при цьому сукупні матеріальні втрати сягають мільярдів гривень. Однією з про-блем, що сприяє такій ситуації, є реалізація на ринках та у торговельних мере-жах електровиробів (насамперед побутового призначення), які не відповідають національним стандартам та під час експлуатації можуть бути джерелом зай-мання. Також громадяни не в повній мірі усвідомлюють ризики, на які наража-ються, і облаштовують свої оселі легкозаймистими та горючими матеріалами, які сприяють швидкому розвитку пожежі та виділенню значної кількості токси-чного диму при згоранні. Часто така недбалість призводить до трагічних нас-лідків. Проблема великої кількості жертв на пожежах знаходить своє відображення і серед соціальних проблем населення. Значна кількість пожеж та жертв виникає через зловживання громадянами алкогольними напоями та ведення аморального способу життя. Це у свою чергу ставить під загрозу життя і здоро-в'я багатьох інших людей, які проживають у сусідніх помешканнях.