Метеорологічні небезпечні природні явища

До метеорологічних небезпечних явищ, що бувають в Україні, належать: сильні зливи (Карпатські та Кримські гори); град (на всій території України); сильна спека (степова зона); посуха, суховії (степова та східна лісостепова зо-ни); урагани, шквали, смерчі (більша частина території); пилові бурі (півден-ний схід степової зони); снігові заноси (Карпати); значні ожеледі (степова зона); сильний мороз (північ Полісся та схід лісостепової зони); сильні тума-ни (південний схід степової зони); сильні заметілі (південний схід степової зони); крім того, вздовж узбережжя та в акваторії Чорного й Азовського мо-

рів також мають місце шторми, ураганні вітри, смерчі, зливи, обмерзання споруд та суден, сильні тумани, заметілі, ожеледі.

Сильні вітри

Вітер — це потік повітряних мас, що рухаються зі швидкістю понад 5 км/год. Для визначення сили вітру використовують запропоновану ще у 1806 р англійським адміралом Бофортом 12-бальну шкалу:

З таблиці видно, що при швидкості руху повітряних мас понад 15 м/с (54 км/год.) спостерігаються значні негативні впливи сильного вітру. Штормові та ураганні вітри руйнують промислові і житлові будівлі (особливо їх верхні поверхи і дахи), інженерні споруди та системи життєзабезпечення, лінії елект-ропередачі та зв’язку, розкидають скирти сіна і соломи, спустошують посіви, пошкоджують транспортні магістралі й мости, призводять до аварій на комуна-льно-енергетичних мережах, виривання дерев та утворення завалів, знищення садів та посівів на полях, травмування та загибелі людей і тварин. Сильні вітри, як правило, супроводжуються зливами, що призводить до затоплень місцевості.

На більшій частині території України вітри зі швидкістю понад 25 м/с бувають майже щорічно. Найчастіше — в Карпатах, горах Криму та на Дон-басі. Причиною виникнення таких явищ є різке порушення рівноваги в атмо-сфері, яке проявляється у незвичних умовах циркуляції повітря з дуже висо-кими швидкостями повітряного потоку.

Циклони — область низького тиску в атмосфері з мінімумом у центрі. По-года при циклонах переважно похмура з сильними вітрами. В Азово-Чорномор-ському басейні виділяються своїми руйнівними наслідками осінні циклони За своїми властивостями, походженням та наслідками вони схожі на тропічні ура-гани. На Азовському морі циклони часто призводять до штормів, які супровод-жуються місцевим підняттям рівня моря, що призводить до великих збитків.

Шторм — вітер силою в 9-11 балів, коли швидкість становить від 20 до 29 м/с (72-105 км/год), який призводить до значних руйнувань. Шторми най-небезпечніші на морських узбережжях та в гирлах великих річок, шторм жене величезні хвилі висотою понад 10 м. Ці хвилі заливають узбережжя і руйнують все, що не зруйнував вітер.

Шквали — це короткочасне різке збільшення швидкості вітру зі зміною його напрямку. Таке посилення вітру (на декілька або десятки хвилин), інколи до 25-70 м/с, частіше буває під час грози. Щквалонебезпечна ситуація може виникнути на всій території України, але найчастіше шквали бувають в сте-повій, лісостеповій зоні та Поліссі. Один раз у 3-5 років шквали виникають у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Кіро-воградській, Київській, Одеській, Львівській, Харківській, Херсонській облас-тях та на території Криму. Шквали мають яскраво виражений добовий рух.

Якщо швидкість вітру досягає 32 м/с, то це — ураган. Ураганами називають також тропічні циклони, які виникають в Тихому океані поблизу узбережжя Цент-ральної Америки. На Далекому Сході і в районах Індійського океану урагани мають назву тайфунів. Суть усіх явищ одна. Ураган, тайфун, тропічний циклон — це велетенські віхоли нашої планети. Американські вчені підрахували, що енер-гії урагану вистачило б, щоб на цілих п’ять місяців забезпечити всю Західну Євро-пу електроенергією. Щорічно на земній кулі виникає та повністю розвивається не менше 70 тропічних циклонів зі штормовими та ураганними вітрами.

Тропічні урагани найчастіше виникають влітку над Атлантикою або Тихим океаном, коли нагріта сонцем вода віддає своє тепло повітрю. Діаметр такого ура-гану може досягати 900 км, а швидкість обертання повітряних мас доходить до 500 км/год., в цьому і полягає його руйнівна сила. У центрі кожного тропічного циклону утворюється область дуже низького тиску з високою температурою. Це і є "око тайфуну". Його діаметр 10-30 км. Швидкість вітру в тропічному циклоні до 400 км/год. Коли ураган наближається до узбережжя, він жене поперед себе ве-личезні маси води. Штормовий вал, який супроводжується зазвичай зливами і смерчами, шалено налітає на узбережжя і нищить усе живе.

Бора — дуже холодний вітер, що дме взимку з суші на море зі швидкіс-

тю 50-60 м/с (180-216 км/год.). Він виникає в приморських районах і може тривати до декількох діб.

Для території України небезпечними є не тільки урагани, а й пилові бурі й смерчі. Пилові бурі — це довготривале перенесення великої кількості пи-лу і піску сильним вітром зі швидкістю понад 15 м/с і тривалістю від 15 хв. до 48 годин. За кольором та складом пилу, що переноситься, пилові бурі бу-вають: чорні (чорноземи), бурі й жовті (суглинок, супісок), червоні (суглинки з домішками окисів заліза) і білі (солончаки). Дуже часто бувають коротко-часні чорні бурі тривалістю до однієї години, велика кількість їх також може бути тривалістю 10-12 годин, і порівняно рідко такі бурі бувають тривалістю понад добу. Червоні бурі можуть тривати декілька днів. Пил таких бур може підніматися до висоти 1-1,5 км, інколи до 2-3 км. Пилові бурі виникають що-річно в Україні в різних областях, але частіше в степовій зоні. У зимово-весня-ний період у центральних та східних областях України бувають сніжно-пило-ві бурі. Особливо небезпечні пилові бурі для сільського господарства: знищу-ється орний шар ґрунту, зносяться і руйнуються посіви, засипаються шаром пилу, піску великі території сільськогосподарських посівів, засипаються піс-ком сільськогосподарські рослини.

Смерч — це сильний вихор, який опускається з основи купчасто-дощової хмари у вигляді темної вирви чи хобота і має майже вертикальну вісь, неве-ликий поперечний переріз і дуже низький тиск у своїй центральній частині, що зумовлено дуже високою швидкістю обертання повітря в його конусі – 500-700 км/год. Це явище супроводжується грозою, дощем, градом і, досягаючи по-верхні землі, втягує в себе все, що трапляється на його шляху — людей, будів-лі, техніку, воду, піднімаючи їх високо над землею і переносячи на значні відс-тані. Смерчі утворюються тоді, коли стикаються дві великі повітряні маси різ-ної температури і вологості, до того ж в нижніх шарах повітря тепле, а в верхніх — холодне. Тепле повітря, звичайно, піднімається вгору й охолоджується, а водяна пара, яка міститься в ньому, випадає дощем. Але коли збоку починає дути вітер, котрий відхиляє вбік потік теплого повітря, який піднімається вго-ру, то виникає вихор. Смерчі поділяються за співвідношенням довжини та ширини — на змієподібні (чи лійкоподібні) та хоботоподібні (чи колоноподіб-ні); за місцем виникнення — на такі, що формуються над сушею і над водою; за швидкістю руйнувань — на швидкі (секунди), середні (хвилини) та повіль-ні (десятки хвилин). Виникають смерчі в Україні майже щорічно то в одній, то в іншій області (1-2 рази на рік), переважно в серпні, мають невелику трива-лість (до 10 хв.). Частіше вони виникають у центральному Поліссі і степовій зоні, особливо в Запорізькій, Херсонській областях і в Криму. За останні 40 ро-ків в Україні зареєстровано ~90 випадки смерчів з людськими жертвами і знач-ними збитками, особливо в сільському і лісовому господарствах. Тому руйнів-ну силу смерчів можна порівняти з ударною хвилею від ядерного вибуху.