Мусульманська філософія. Розповсюдження ісламу. Іслам в Україні

 

Мусульманська філософія являє собою систему релігійно-світоглядної орієнтації та методів обґрунтування віровчення ісла-му, що розгорталася і функціонує в жорстких віроповчальних рам-ках. Основи релігійного вчення ісламу були закладені арабським

 

— 352 —

МОДУЛЬ ІV. ОСНОВИ ТЕОРІЇ РЕЛІГІЇ ТА ЇЇ ІСТОРИЧНА ГЕНЕЗА

релігійним і політичним діячем Мухаммедом, який проголошений мусульманами великим пророком і посланцем Бога. Основну час-тину догматики свого вчення, зокрема ідею страшного суду, потой-бічного життя, окремі моральні принципи тощо, Мухаммед запози-чив із Біблії. Недарма деякі історики релігії розглядають іслам як спрощену версію християнства з яскраво вираженим монотеїзмом. Мусульманський монотеїзм тісно пов’язаний із вченням про перед-визначення, яке виключає будь-яку можливість вільного вибору і ви-ступає основою фаталізму.

 

Філософське проблемне поле ісламу спочатку було обмежене морально-етичними повчаннями і яскраво вираженими соціально-політичними принципами устрою: правовими аспектами життя пер-ших мусульманських громад. Ця обставина зробила нову релігію над-то вразливою, а її соціальні і політичні норми та принципи виявилися майже нерухомими. Деякі з них почали застарівати ще з часів перших халіфів. Необхідність перегляду багатьох ісламських норм детермі-нувала виникнення різноманітних течій у мусульманстві. І хоча зовні це виглядало як суто релігійне явище, насправді в його основі лежали соціально-політичні процеси.

 

Теоретичні основи ісламу закладені трохи пізніше, в результаті його безпосередніх контактів і полеміки з християнською теологією. Початок мусульманському богослов’ю поклали дискусії, які розгор-нулися на початку VIII ст. з приводу свободи волі і передвизначення, несотворимості «слова Божого», божественних атрибутів і трансцен-дентності Бога. Під безпосереднім впливом близькосхідної христи-янської думки перші мусульманські богослови познайомились із античною філософською спадщиною (платонізмом, арістотелізмом), яка спричинила розвиток раціоналістичних тенденцій у мусульман-ській теології (Абу-аль-Хасан, Хасан-аль Басрі, Васіл ібн Ата та ін.). Ашарітам доводилось вести боротьбу не тільки з мутазілітами, але й із крайніми ортодоксами, які виступили проти схильності ашарітів до компромісів. Так, ашаріти перейняли мутазілітську атомістичну сис-тему, яка була вільною інтерпретацією теорії Демокріта та Епікура. На думку метакалімів, існують не тільки атоми простору, але й ато-ми часу. Безмежна їх кількість є основою всіх явищ Всесвіту. Але ці атоми нематеріальні, не мають маси. Кожен з них відокремлений один від одного абсолютною пустотою, їх рух, поєднання та зміни в них відбуваються завдяки активній волі Аллаха. Аллах уявляється

 

— 353 —

ФІЛОСОФІЯ. КРЕДИТНО-МОДУЛЬНИЙ КУРС

не тільки деміургом, творцем Всесвіту, що започаткував його сло-вом «будь». Він знаходиться в стані безперервної творчої діяльності, створює одні атоми і знищує інші. Тому, наприклад, ріст і розвиток живих організмів, як і рослин, пояснюється тим, що Бог весь час тво-рить нові атоми, а випаровування та вивітрювання тим, що він зни-щує окремі частини води і мінералів.

 

Школи мутазілітів та ашарі, апелюючи до античної філософії і намагаючись використати її в інтерпретації засад мусульманського віровчення, мимоволі створили благодатний ґрунт для виникнення і розквіту в ІХ–ХІІ ст. арабської філософії (аль-Кінді, аль-Фараб, ібн Сіна, ібн Рушд), яка стала помітною ланкою у світовій філософській думці між античною філософією та європейською середньовічною схоластикою. Основним завданням арабської філософії залишалось те ж намагання теоретичного обґрунтування віровчення ісламу і його церковної догматики. Спочатку араби перейняли у греків ідеї Платона і неоплатоніків, але згодом їх увага все більше зосереджу-валась на теоретичній спадщині Арістотеля, зокрема на його трак-тат з метафізики, логіки та фізики. Щоправда, арістотелізм, у них не культивувався у чистому вигляді. Він, як правило, переплітався

 

з елементами неоплатонізму, який більшою мірою відповідав інтер-есам теології. Ті ж окремі представники арабської філософії, які бу-дували свої філософські системи в основному на арістотелізмі (ібн Сіна та ібн Рушд), неминуче приходили до жорсткої конфронтації

 

з ісламською ортодоксією. Незважаючи на теоцентричність їх філо-софії, вони заперечують релігійну догму про творення Богом світу з «нічого», а єдиною основою буття, його вічним джерелом можливос-ті вважають матерію. Богу відводиться лише роль вічного джерела дійсності. Відкинувши ідею потойбічного життя, безсмертя душі, во-скресіння з мертвих, східні прихильники арістотелізму безсмертним визнають лише людство в цілому, його розумову діяльність. Щодо співвідношення науки та релігії, то ця проблема вирішується ними в площині теорії «двоїстої істини», згідно з якою наука дає конкретні, часткові знання, а релігія — загальну картину світобудови.

 

Реакцією на цю інтелектуалізацію ісламу в арабській філософії було виникнення арабського містицизму, представленого суфізмом, який виступив не тільки проти східного арістотелізму, але й проти мусульманської ортодоксальної теології. Його ідеологія сприйняла елементи вчення і практики східного християнства, неоплатонізму

 

— 354 —

МОДУЛЬ ІV. ОСНОВИ ТЕОРІЇ РЕЛІГІЇ ТА ЇЇ ІСТОРИЧНА ГЕНЕЗА

і буддизму. Заперечуючи ортодоксальну обрядовість і не визнавши авторитету ортодоксального духовенства, пантеїстичне зорієнтовані суфії, проповідували містичну, безкорисливу любов до Бога, бажання злитися з ним. Кінцевою метою вони вважають нівелювання індиві-дуальних особливостей людини та заміну їх божественними, уявлень про мусульманську єдність, які ґрунтуються на основі ідей ісламу про єдинобожжя (Саті аль-Хасурі). Центральною стає теорія «ісламсько-го шляху» розвитку, яка широко пропагується багатьма міжнародни-ми мусульманськими організаціями.

 

В Україні іслам поширений переважно в автономній республі-ці Крим. Мусульмани Криму належать до сунітського напрямку. В 1242 році татаро-монголи завоювали півострів: Крим увійшов до складу Золотої Орди. У XV ст. у зв’язку з розпадом останньої, в Криму виникло Кримське ханство, яке з 1457 р. ввійшло до складу Османської імперії. На чолі мусульманського духовенства Кримсь-кого ханства стояв муфтій. Як вища духовна особа, він був другим після халіфа — турецького султана. Всім життям релігійної громади Криму керував імам. У XVIII ст. тільки в Бахчисараї було 32 мече-ті. Відкривались мектеби і медресе. У 60-х рр. XIX ст. в Криму було 23 медресе і 131 мектеб (школа початкової освіти). У 1774 р., після війни Росії з Туреччиною, Кримське ханство отримало самостій-ність, але у 1783 р. вона була знову втрачена: Крим був приєднаний до Російської імперії, яка утискала татар, що сповідували іслам, не лише економічно, а й духовно. У другій половині XIX ст. Крим за-лишило 161 тис. татар.

 

У 1917 р. татари становили лише 36,6% сільського і 11,3% місько-го населення Криму. Зазнавало утисків татарське населення Криму і за часів Радянського Союзу. У травні 1944р. з Криму було виселено 188626 татар. Нині йде процес їх повернення до Криму, відродження мусульманських релігійних громад.

 

В Україні на початок 2005 року діяло 472 мусульманських гро-мад, більша кількість яких знаходиться в Криму. Мусульманські громади України діють у структурі трьох самостійних центрів: в Києві — Духовне управління мусульман України (ДУМУ), в Донець-ку — Духовний центр мусульман України (ДЦМУ), в Сімферополі — Духовне управління мусульман Криму (ДУМК).

 

— 355 —

ФІЛОСОФІЯ. КРЕДИТНО-МОДУЛЬНИЙ КУРС

Стислі підсумки

 

1. Іслам — наймолодша світова релігія. Він виникає в VІІ ст. н.е. на Аравійському півострові.

 

2. Іслам — релігія, що динамічно розвивається. Протягом ХХ ст. спостерігався постійне зростання ваги мусульман серед насе-лення земної кулі.

 

3. Головна особливість ісламу полягає в нерозривному зв’язку між релігійно-культовим та суспільно-політичним життям.

 

4. На основі ісламу сформувалася високорозвинена цивілізація, що принесла невимірювальний (значний) внесок до скарбни-ці світової культури.

 

5. Засновник ісламу — Мухаммед (570–632) — один із великих релігійно-політичних діячів в історії людства.

 

6. Віровчення ісламу викладено в священній книзі Корані. Мусульмани вірять в те, що «Немає ніякого Бога, крім Аллаха, а Мухаммед — посланець Аллаха».

 

7. Культова практика мусульман складається з обов’язкової що-денної п’ятикратної молитви, посту в священний місяць рама-дан, сплати благодійного податку, паломництва до священно-го міста Мекки.

8. Основні напрямки в ісламі — суннізм і шиїзм.

 

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Чим іслам відрізняється від інших світових релігій?

 

2. У багатьох країнах, де панує іслам, існує особливий календар, який бере початок з моменту таємного переїзду Мухаммада і мусульман з Мекки до Медини (Хіджри). Визначте, в якому столітті за цим календарем зараз живуть ці країни. Для цього:

 

— відніміть від року, в якому ми живемо за європейським ка-лендарем, рік Хаджри;

 

— поділіть число, яке отримали на 32;

 

— результат ділення додайте до кількості років, які минули від року Хіджри за європейським календарем.

 

3. Назвіть основні положення віровчення ісламу. Які з цих по-ложень сприяють, на ваш погляд, розвитку в наш час іслам-ського екстремізму?

 

4. Які п’ять столпів ісламу вам відомі? Який елемент — віров-чальний чи культовий у ньому переважає і чому?

 

— 356 —

МОДУЛЬ ІV. ОСНОВИ ТЕОРІЇ РЕЛІГІЇ ТА ЇЇ ІСТОРИЧНА ГЕНЕЗА

5. Скільки разів на день моляться мусульмани? Про що вони просять Аллаха під час ритуальної молитви?

 

6. Порівняйте уявлення мусульман та християн про гріх і за-гробну відплату.

 

7. У мусульман — п’ятниця, а у християн?

 

8. Які напрямки в ісламі Вам відомі? Поясніть, чому головні розходження між цими напрямками не стосуються віропов-чальних чи обрядово-культових питань?

 

9. Спробуйте порівняти релігійну організацію вже відомих Вам світових релігій.

 

10. Чи згодні Ви з тим, що мулла — те ж саме, що і священник у християн?

 

11. Чим відрізняється статус священих споруд в ісламі та христи-янстві?

 

12. У чому офіційно вбачає схожість та відмінність між христи-янством та ісламом сучасна католицька церква?

 

13. Який вплив здійснив іслам на виникнення «ісламського сві-ту», мусульманської цивілізації? У чому полягає зміст цієї цивілізації для світової культури?