Теми доповідей та рефератів. 1. Попит на фактори виробництва в умовах економіки України

 

1. Попит на фактори виробництва в умовах економіки України.

2. Ціноутворення на ринку ресурсів.

3. Рівновага на конкуруючому ринку ресурсів виробництва.

4. Підприємство ринку факторів виробництва з недосконалою конкуренцією.

5. Ринки ресурсів виробництва при наявності монопсонічної влади.

6. Профспілки на ринку праці.

7. Двостороння монополія на ринку праці.

8. Заробітна плата, її форми та види.

9. Проблеми ринку праці в Україні.

10. Позичковий процент і його роль в розвитку виробництва.

11. Визначення майбутньої та сучасної вартості капіталовкладень.

Семінарське заняття № 10.

Тема: Загальна ринкова рівновага та економіка добробуту. Інституціональні аспекти ринкового господарства.

 

Мета: Поглибити, систематизувати, закріпити та розширити знання з питань часткової та загальної рівноваги всієї ринкової системи і взаємозв’язку між різними ринками. Показати: загальну рівновагу на прикладі двогалузевої моделі; вплив зовнішніх ефектів на збалансованість економіки; роль держави в забезпеченні ринкової рівноваги.

 

План

1. Поняття ринкової рівноваги, її аналіз.

2. Рівновага в економіці обміну.

3. Ефективність у виробничій сфері.

4. Правові передумови для ринкових суб’єктів.

5. Позаринкові (зовнішні) ефекти, їх економічний зміст.

6. Громадські блага і громадський вибір. Економічна роль держави у ринковій економіці.

 

Проблемні питання:

Порівняйте аналіз часткової і загальної рівноваги.

 

Протягом літа ціна на електроенергію у сільській місцевості знизилася і досягла нового рівноважного рівня. Проілюструйте графічно дію ефекту зворотного зв’язку на ринках електроенергії, електроплиток, газових балонів.

 

Порівняйте трансакційні витрати, які виникають при укладенні контракту між суб’єктами конкурентного ринку та олігополістами при інших однакових обставинах.

 

У Швейцарії, перед тим, як розпочати будівництво приватного будинку на своїй ділянці власник майбутнього будинку повинен закріпити дерев’яні кілки, що будуть імітувати його каркас таким чином, щоб сусіди згодом уявили собі його розміри. Якщо протягом законодавчо встановленого терміну у муніципалітет не буде подано скарг від сусідів, власник може розпочати будівництво. Чим можна пояснити таку тривалість процедури?

Розв’язати задачі:

Задача 1.

Визначити систему рівноважних цін у двох галузях народного господарства з наступними функціями попиту та пропозиції:

Q_А^р = 40 + 4 Р_В – 6 Р_А; Q_B^p = 50 + 2 P_A – 4 P_B;

Q_A^S = – 12 – 2 P_B + 4 P_A; Q_B^S = – 10 – P_A + 2 P_B.

Де: Q_А^р, Q_B^p – обсяг попиту на товари А і В, од.;

Q_A^S, Q_B^S – обсяг пропозиції відповідно товарів А і В, од.;

P_A, P_B – ціни на продукцію галузей: товарів А і В, грн.

Яким буде співвідношення між обсягами попиту та пропозиції у кожній галузі, якщо ціна товару А буде становити 15 грн., а товару В – 17 грн.

 

Задача 2.

Поблизу селища розташований аеропорт. Кожної доби виконується 10 рейсів. В зв’язку з розширенням потоку пасажирів керівництво аеропорту збирається відкрити додатковий одинадцятий рейс на добу, який може відбуватися лише пізно в вечері. Відкриття додаткового рейсу принесе валовий доход аеропорту в розмірі 1500 дол. в день, при цьому витрати на його організацію складуть для аеропорту 1000 дол. в день. Проте вечірні рейси суттєво завадять мешканцям селища, негативно впливатимуть на їх відпочинок і, відповідно, на їх продуктивність. Зменшення продуктивності мешканців селища на своїх робочих місцях приведе до зниження сукупного доходу на 800 дол. на добу. Чи є сенс вводити додатковий рейс?

 

Література:

Вечканов Г.С., Вечканова Г.Р. Микроэкономика /пособие для подготовки к экзамену - М. Санкт-Петербург и др. изд. Питер, 2003. (с. 216-240)

Задоя А.О. Мікроекономіка / курс лекцiй та вправи. / К. «Знання», 2002. (c. 197-210)

Долан Э.Дж. Линдсей Д. Микроэкономика / под общ. ред. Б.Лисовика, В.Лукашевича – СПб, Экон.шк., 1994. (с.383-401)

Кулішов В.В. Мікроекономіка: Основи теорії і практикум / навчальний посібник – Львів: „Магнолія плюс”, 2004. (с. 308-325)

Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. К., ХаГар, 1998. (с. 574-581)

Нуреев Р.М. Курс микроэкономики. Учебник для вузов / НОРМА – ИНФРА. М., 2002. (с.353-382, 420-440)

Піндайк Р.С., Рубінфельд Д.Л. Мікроекономіка – К.Основи, 1996. (с.544-596)

Самюельсон П.А., Нордгауз В.Д. Экономика., - М. Санкт-Петербург К: ”Вільямс”, 2001. (с. 254-264, 303-320)

 

Методичні поради до питань

семінарського заняття № 10.

 

1. При підготовці першого питання слід звернути увагу на те, що економіка являє собою не просто велику кількість ізольованих та роз’єднаних ринків. Навпаки, вона є тісно пов’язаною сіттю цін, де зміни на одному ринку спричиняють багато численні та значні зміни на інших ринках. Отже, коли погляд зміщується з окремих ринків і цін, взятих ізольовано, на вивчення ринкової системи як одного цілого, обговорення тепер переміщується в область загальної рівноваги, великомасштабного взаємозв’язку між усіма різними ринками і цінами, які складають ринкову систему.

Загальна рівновага є центральною проблемою суспільного виробництва. Аналіз загальної рівноваги – всеохоплюючий розгляд взаємозв’язків між усіма ринками та цінами, які утворюють ринкову систему в цілому. При аналізі загальної рівноваги ціни і кількості товару визначаються на всіх ринках одночасно з урахуванням ефекту зворотного зв’язку.

Ефектом зворотного зв’язку називається зміна цін і кількості товарів на певному ринку, як реакція на аналогічні зміни, що виникають на споріднених ринках.

Потрібно зрозуміти взаємодію різних галузей і ринків шляхом розгляду ряду прикладів загальної рівноваги.

Необхідно також надати поняття ідеальної та реальної рівноваги.

2. При підготовці другого питання слід з’ясувати, що при порівняльній оцінці економічних систем різного типу використовують в основному два критерії:

– Ступінь переборювання нерівностей в розподіленні прибутків;

– Ступінь досягнення суспільної ефективності в розподіленні ресурсів

Італійський вчений В. Парето запропонував рахувати, що суспільна ефективність покращується, якщо якість зміни у виробництві чи споживанні підвищує становище по меншій мірі одного з учасників ринкової системи, не погіршуючи при цьому становище інших.

Дослідження ефективності розподілу можна здійснити за допомогою діаграми (коробки) Еджуорта. Діаграма уявляє собою поєднання карт байдужості двох споживачів з початковими координатами благ у двох вершинах прямокутника, розташованих по діагоналі. Кожна точка в коробці відображає відповідний розподіл двох благ поміж першим і другим споживачами. Точки дотику кривих байдужостей споживачів відповідають ефективному розподілу благ поміж споживачами. Поєднання цих точок складає криву контрактів. Розподіл благ ефективний лише тоді коли граничні норми заміни між будь-якими їх парами однакові для всіх споживачів. Конкурентна рівновага буде тільки тоді, коли граничні норми заміщення благ на ринках будуть відповідати співвідношенню цін.

Згідно з цим теорема економічної теорії добробуту говорить: якщо кожен, торгуючи на ринку, максимізує свою корисність і при цьому відбувається взаємовигідна торгівля, то в результаті встановлюється рівновага, за якої розподіл товарів є економічно ефективним.

3. У третьому питанні слід з’ясувати, що для того, щоб економіка була ефективною, вона має не лише випускати товари за мінімальних витрат, а й випускати товари в таких поєднаннях, які відповідають бажанню людей заплатити за них.

Конкретний розподіл витрат у виробництво технічно ефективний, якщо виробництво одного товару не можна збільшити без зменшення виробництва іншого. Взагалі: виробництво ефективне, якщо неможливо збільшити виробництво одного блага, не зменшуючи виробництво іншого.

Зручним інструментом для аналізу виробництва і розподілу ресурсів в економіці з фіксованою пропозицією праці та капіталу є діаграма Еджуорта. Але замість благ на осях координат відкладемо обсяги ресурсів, які має у своєму розпорядженні суспільство для виробництва двох товарів. Діаграма являє собою поєднання карт ізоквант виробництва двох товарів з початками координат у двох вершинах прямокутника, розташованих по діагоналі. Кожна точка в коробці відображає відповідний розподіл капіталу та праці для виробництва двох благ. Точки дотику ізоквант між собою відповідають ефективному розподілу ресурсів. Поєднання цих точок складає криву контрактів. Точка конкурентної рівноваги має належати кривій контрактів, і конкурентна рівновага у виробництві тоді ефективна.

Слід також надати поняття граничної норми трансформації, яка вимірює кількість виробництва одного товару, від якої треба відмовитись заради виробництва додаткової одиниці іншого товару.

Виробництво буде ефективним лише в тому випадку, коли для кожного споживача гранична норма заміни одного товару іншим дорівнює граничній нормі трансформації. Тобто оптимальність за Парето досягається при рівності граничної норми заміщення і граничної норми трансформації.

Чи забезпечує економічна система фактичний розподіл продукту та ресурсів, який відповідав би ефективному? Тільки конкурентний ринок здатний забезпечити таку ефективність. Усі інші моделі модифікують механізм розподілу, що призводить до певного недовикористання ресурсів та завищення цін на продукцію проти конкурентного ринку.

Ринки з конкуренцією можуть бути неспроможними з чотирьох причин: фірми або споживачі можуть мати владу над ринками ресурсів або товарів; споживачі або виробники можуть мати неповну інформацію і тому допускатись помилок у своїх рішеннях; можуть існувати зовнішні впливи; деякі суспільні блага можуть бути невироблені, навіть якщо їх можна було б виробити за низьких витрат і якщо вони важливі для суспільства.

4. При підготовці четвертого питання слід зазначити, що в сучасній економічній теорії під правами власності розуміється санкціоновані норми поведінки. Права власності – це сукупність прав, санкціонованих відношень, які склалися поміж людьми в зв’язку з використанням ними економічних благ. Існуючий нині набір прав формувався історично на протязі довгого часу. До них можна віднести право володіння, використання, управління, переходу у спадщину майна. Зі становленням капіталізму до них добавилися такі характеристики як право на капітальну вартість, право на доход в результаті використання та управління майна. Також було винесено питання про межі використання майна, як захист від негативних наслідків його використання.

Існують три основні форми власності: приватна, державна та загальна (комунальна) власність. В умовах приватної власності всю повноту влади має окрема людина. В умовах державної власності рішення приймається на основі встановлених правил і процедур, які регулюють інтереси суспільства в цілому. В умовах загальної (комунальної) власності всі члени організації (комуни), якій така власність належить, мають загальне право користуватися благом та приватне право на використання після того, як вдалося його одержати (привласнити) в тимчасове або постійне володіння.

Необхідно також надати поняття трансакційних витрат. Трансакційні або операційні витрати – це витрати у сфері обміну, пов’язані з передачею прав власності. Трансакційні витрати виникають до процесу обміну, в процесі обміну та після нього, їх величина залежить від переважаючої в суспільстві форми власності. Виділяють п’ять основних форм трансакційних витрат: витрати пошуку інформації; витрати ведення переговорів і укладення контрактів; витрати вимірювання; витрати специфікації і захисту прав власності; витрати опортуністичної поведінки.

Необхідно надати характеристику кожної з форм трансакційних витрат.

5. У п’ятому питанні необхідно зазначити, що зовнішні ефекти (екстерналії) існують тоді коли виробник, або споживач чинять вплив на виробничу або споживчу діяльність інших таким способом, який безпосередньо не пов’язаний з ринком. Тобто – це витрати або вигоди від ринкових угод, що не знаходять відображення у цінах.

Зовнішні ефекти породжують труднощі на ринку, тому що ціни на ринку не передають точної інформації про рівень виробництва і споживання. Зовнішні ефекти поділяються на негативні та позитивні. Негативні пов’язані з витратами а позитивні з вигодами для третіх осіб. Виникають вони в результаті як виробництва так і споживання товарів та послуг.

Негативний зовнішній ефект виникає у випадку, коли діяльність одного економічного агента породжує витрати інших. Прикладом може бути забруднення навколишнього середовища приватною підприємницькою діяльністю. Не будучи витратами для виробника, забруднення природи накладає на суспільство додаткові витрати для подолання наслідків цього забруднення. Тобто, частину витрат виробник перекладає на плечі “третіх осіб”, зменшуючи свої власні витрати. Це призводить до надвиробництва та надспоживання такого роду благ, оскільки пропозиція виробника формується без урахування частини витрат.

Позитивний зовнішній ефект виникає у випадку, коли діяльність одного економічного агента приносить вигоди іншим.Позитивні зовнішні ефекти полягають у отриманні додаткових вигод від блага особами, що не сплачують за нього. Пасіка приносить вигоду не лише бджоляреві, який продає мед, а й фермерам, сади яких розташовані неподалік.

Наявність позитивних ефектів спричиняє недооцінку корисності блага, тобто не всі вигоди від нього знаходять відображення у ціні, а отже, і не всі вигоди враховуються при формуванні попиту споживача.

Для того щоб скоротити перевиробництво товарів і послуг з негативними зовнішніми ефектами та поповнити недовиробництво товарів та послуг з позитивними зовнішніми ефектами, необхідно зовнішні ефекти трансформувати у внутрішні. Проблеми, які виникають завдяки наявності зовнішніх ефектів можна частково розв’язати за допомогою коригуючих податків та субсидій.

Особливу увагу слід звернути на стратегію у боротьбі з забрудненням навколишнього середовища. Існують три основні шляхи скорочення шкідливих викидів в оточуюче середовище: встановлення норм або стандартів по шкідливим викидам; введення штрафів за викиди; продаж тимчасових дозволів на викиди.

Роль позитивних та негативних бічних ефектів підприємницької діяльності велика. Разом з тим, навіть в умовах цих диспропорцій, економічну систему можна привести в динамічну рівновагу, яка відбиває ринкові реалії за всіма їх суперечностями.

6. У шостому питанні слід зазначити, що існують блага, які можуть використовуватись спільно, наприклад водні простори, атмосфера тощо. Такі блага дістали назву громадських або суспільних благ.

Громадські (суспільні) блага – це блага, споживання яких неможливо обмежити лише для осіб, що платять за них. До громадських благ можуть бути віднесені національна оборона, протипожежні заходи, держава, лісові насадження, державна мова тощо.

Чисте громадське благо – це таке благо, яке споживається колективно всіма громадянами незалежно від того, платять за нього люди чи ні. Чистим громадським благам властиві дві особливості: неконкурентність та невинятковість.

Блага неконкурентні, якщо при будь-якому заданому рівні виробництва граничні витрати для додаткового споживання дорівнюють нулю, тобто є можливість використання цих благ іншими особами без додаткових (граничних) витрат. Благо невиняткове, якщо люди не можуть бути виключені із сфери його споживання.

Деякі блага є винятковими, але неконкурентними і навпаки низка благ є невинятковою, але конкурентною. Суспільні блага, що невиняткові і неконкурентні дають вигоду людям за нульових граничних витрат і жодна людина не виключається з їх споживання. Класичним прикладом суспільного блага є національна оборона.

Слід також порівняти чисті суспільні блага з приватними благами, які мають властивості винятковості та конкуренції. Чисте приватне благо – це таке благо, кожна одиниця якого може бути продана за окрему плату.

У чистому вигляді громадські та приватні блага зустрічаються не часто.

Аналіз громадських благ, як правило, наштовхується на таку важливу проблему, як проблема “зайців”. Вона полягає у тому, що специфіка громадських благ спокушає декого скористатися результатами, не оплачуючи їх.

Виробництво суспільного блага є ефективним, якщо сума індивідуальних рівнів попиту на нього дорівнює граничним витратам на його виробництво.

При споживанні громадських (суспільних) благ існування “зайців” ускладнює ефективне забезпечення товарами через ринок. Можливо, якби з програмою було пов’язано менше людей і сама програма була відносно недорогою, всі сім¢ї добровільно погодилися б оплатити свою частку витрат. Однак, коли програма охоплює багато сімей, добровільні приватні угоди, як правило, неефективні, і громадське благо має субсидіюватись або забезпечуватись державою, щоб умова ефективності його виробництва виконувалася. Держава може безпосередньо надавати суспільні товари та послуги, чому сприяє наявність державного сектору економіки.

Рекомендації до виконання практичних завдань:

1. При розв’язку першої задачі спочатку необхідно знайти рівноважні ціни на продукцію (А і В) двох галузей народного господарства, виходячи з умови загальної рівноваги за відомих функцій попиту та пропозиції. Оскільки загальна рівновага передбачає рівновагу на кожному з ринків, то необхідно розв’язати систему рівнянь, кожне з яких передбачає рівність попиту та пропозиції на відповідному ринку.

Потім необхідно розрахувати відповідні значення попиту та пропозиції кожної галузі для заданих у задачі цін, підставляючи їх значення у відповідні функції. І останнє: слід порівняти обсяг попиту з обсягом пропозиції у кожній галузі народного господарства при заданих цінах і зробити необхідні висновки.

2. Для відповіді на питання другої задачі слід визначити чи буде організація додаткового рейсу соціально вигідною, для цього треба розрахувати соціальні витрати та соціальну вигоду і порівняти їх.