Виконання суддею своїх обов’язків

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покаран­ня, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Кримінальний кодекс України визначає загальні засади призначення покарання за вчинення злочину, визначає засади застосу­вання конкретної міри покарання, передбаченої санкцією статті Особливої частини Кодексу. Лише тоді, коли в ході судового слідства повністю доведено, що підсудний винуватий в інкримінованому йому злочині, коли цьому злочинові вироком суду дана правильна кваліфікація, створюються законні підстави для призначення покарання.

Загальними засадами призначення покарання, з огляду на ст. 65 КК, виступають наступні:

· суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин;

· покарання призначається відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу;

· суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, тобто його характер і ступінь суспільної небезпеки;

· суд, при призначення покарання, враховує особу винного;

· суд призначає покарання з урахуванням обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання;

· суд призначає покарання, керуючись правосвідомістю.

Суд при призначенні покарання враховує також особу винуватого, а саме:

а) стать, вік, стан здоров’я;

б) ставлення винуватого до суспільно-корисної праці;

в) ставлення неповнолітнього до навчання;

г) ставлення до сім’ї;

д) зловживання алкоголем, наркотиками;

е) порушення правил громадського порядку;

є) наявність минулих судимостей;

ж) інтелект, вольові якості, темперамент, емоційні особливості;

з) авторитет у колективі, де винуватий працював тощо.

Враховуючи такі виняткові пом'якшуючі обставини вчинення злочину, особу винного, та умотивувавши своє рішення і згідно зі ст. 69 КК в такому разі суд може:

· призна­чити покарання, нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин; або

· застосувати інше, більш м'яке покарання другого виду — штраф, ви­правні роботи замість позбавлення волі, або не признача­ти обов'язкове додаткове покарання.