Кейнсіанська модель сукупної пропозиції

Горизонтальний (кейнсіанський) відрізок кривої сукупної пропозиції свідчить про те, що економіка знаходиться у стані глибокого спаду, або депресії. Обсяг реального ВВП тут нижчий від потенційного (тобто обсягу за умов повної зайнятості, де ресурси використовуються повністю, а безробіття перебуває на природному рівні). Ця ділянка показує, що за високого рівня безробіття та інших незадіяних ресурсів можна розширити виробництво без збільшення витрат на одиницю продукції й підвищення рівня цін.

Проміжний відрізок кривої відображає розширення обсягу сукупної пропозиції під впливом зростання рівня цін до максимально можливого рівня (саме цей відрізок репрезентує дію закону пропозиції). Він показує стан економіки, що виходить з кризи і депресії, нарощує виробництво, збільшуючи при цьому витрати на одиницю продукту, що веде до зростання цін.

Вертикальний (класичний) відрізок відображає стан економіки за умов повної зайнятості, коли вона досягла піку своїх виробничих можливостей, задіявши усі можливі ресурси, і за короткий період не можна збільшити обсяг виробництва. Будь-яке збільшення рівня цін не приведе до зростання реального обсягу пропозиції, адже економіка уже працює на повну потужність. Тобто додаткового зростання реального ВВП не відбувається, а спостерігається інфляційне зростання. Цей відрізок, зазвичай, збігається з довгостроковою кривою сукупної пропозиції.

Наслідки зміни сукупного попиту (наприклад його зростання) залежать від виду кривої AS.

У короткостроковому періоді, якщо крива AS майже горизонтальна, зростання AD призводить лише до зростання рівноважного ВВП, не змінюючи рівня цін.

Якщо короткострокова крива AS має додатний нахил (проміжний, або висхідний, відрізок кривої AS), то збільшення AD призводить й до збільшення рівноважного ВВП, і до збільшення рівноважного рівня цін.

У довгостроковому періоді зміна AD не впливає на величину рівноважного ВВП. Економіка функціонує на рівні потенційного ВВП, тобто ВВП в умовах повної зайнятості населення й повного використання ресурсів. Зміна AD впливає тільки на збільшення рівноважного рівня цін, викликаючи так звану інфляцію попиту.

Зміна сукупної пропозиції має однакові наслідки незалежно від виду кривої AS. Зростання сукупної пропозиції у всіх трьох випадках (якщо крива AS є горизонтальною, має додатний нахил або вертикальна) веде до зростання рівноважного ВВП і зниження рівноважного рівня цін.

Відмінність полягає лише в тому, що в короткостроковому періоді (при зсуві кривої AS) зростає величина фактичного ВВП, у той час як у довгостроковому періоді (при зсуві кривої AS) збільшується потенційний ВВП, тобто зростають виробничі можливості національної економіки.

Ціновими факторами, які визначають нахил короткострокової кривої сукупної пропозиції, є зміна процентної ставки та зміна рівня цін. Загальний рівень цін впливає на величину сукупної пропозиції й пояснює рух економіки уздовж кривої AS.

Крім цін на сукупну пропозицію впливають нецінові фактори (зміни в яких приводять до зміни витрат на одиницю продукції) й зсувають криву AS ліворуч (зменшення сукупної пропозиції) або праворуч (збільшення сукупної пропозиції). До них належать:

1) зміна цін на ресурси. Відбувається під впливом таких чинників:

а) наявність внутрішніх ресурсів. Якщо кількість внутрішніх ресурсів збільшиться, то крива виробничих можливостей переміщується праворуч – відбувається збільшення виробництва. При цьому ціна внутрішніх ресурсів зменшується, оскільки їх стає більше;

б) ціни на імпортні товари. Зниження цін на імпортні товари збільшує пропозицію, оскільки зростає обсяг ресурсів у країні (їх більше імпортують);

в) домінування на ринку. Це можливість встановлення цін, вищих за ті, які могли би бути за умов конкуренції (ціни на нафту, що встановлюються країнами ОПЕК);

2) зміни в продуктивності ресурсів (відношення реального обсягу виробництва до затрат). Збільшення продуктивності означає, що за наявного обсягу ресурсів можливо виробити більший реальний обсяг валового внутрішнього продукту. Це зменшує середні витрати, збільшує сукупну пропозицію та зміщує її криву праворуч;

3) зміни економічних правових норм можуть призвести до змін витрат на одиницю продукції в результаті дії таких чинників:

а) податки (підвищення податків з підприємств збільшує середні витрати та зменшує сукупну пропозицію);

б) субсидії (збільшення субсидій підприємствам зменшує середні витрати та збільшує сукупну пропозицію);

в) державне регулювання економіки, яке може призвести до зменшення або збільшення середніх витрат.

На графіку це викликає відповідні зміщення кривої сукупної пропозиції у відповідний бік.

Рис. 4.8.