Гуманістичні ідеї освіти й виховання (Ф. Рабле, Е. Роттердамський, М. Монтень)

Епоха Відродження зробила великий крок вперед, але гума­нізм цієї епохи був обмеженим, буржуазно-аристократичним, об­слуговуючи ідеї обмеженого кола осіб - верхівки суспільства. Гуманісти не виступали проти експлуатації селян, не захищали їх права на освіту, тому що вважали простих людей робочою силою країни, а культура залишалась доступною тільки заможному на­селенню. Що стосується релігії, то вона і церква, як і раніше, продовжували впливати на школу і виховання дітей.

У школі має панувати дух доброзичливого ставлення до дітей, для яких перебування тут повинно приносити радість. Необхідно так поставити викладання, щоб дітям було цікаво. Слід викорис­товувати ігри і розваги для виховання дітей. У справі виховання будь-яке насильство шкідливе, не досягаючи мети, воно прини­жує дитину і прищеплює їй рабську психологію. Завдання освіти - допомогти учневі виробити власні переконання.

Франсуа Рабле (1494-1553), великий французький письмен­ник-гуманіст, один з найвидатніших представників педагогічної думки епохи Відродження. В своєму романі "Гаргантюа і Пан-тагрюель" він піддав критиці схоластичне навчання, показав його порожність і нікчемність. Виклав свою систему виховання, в якій показав навчання, засноване на вільному інтересі та активності дитини. Джерелом знань служать не тільки книги, а й вивчення | природи шляхом безпосереднього спостереження, бесіди, які І збуджують дитячу думку, а також широке знайомство з оточую-1 чим життям. Ф. Рабле пропонує давати дітям універсальні знання] (мови, математику, астрономію, природознавство, історію, право, | фізичне виховання). Важливою складовою частиною різнобічне-1 го виховання він вважав мистецтво.;|

Еразм Роттердамський (1466-1536) також належить до пе-| дагогів-гуманістІв. Народився в Роттердамі, в молодості декілька| років провів у монастирі. Освіту отримав в Девентері. Бшьшу| частину життя провів в подорожах, був у Франції, англії, Італії^ Німеччині, Нідерландах, Швейцарії. Його головні роботи: памф-| лети "Християнський государ", '"Скарга миру", "Похвала глупо-^ тГ\ 'Трубі вчителі", "Домашні бесіди" та ін. У памфлеті "Похвача глупотГ Еразм Роттердамський змалював жахливу картину тогочасного життя народу, піддавши гострій критиці стан освіти, навчання, виховання дітей і молоді у багатьох країнах Єв­ропи. Він вимагав реформ, які б сприяли розвитку справжньої освіти і виховання. Е. Роттердамський піддавав нищівній критиці всі верстви феодального суспільства, гостро критикував священ­нослужителів, їх неуцтво і розбещеність.

М.Монтень (1533-1592) народився в багатій освіченій купе­цькій сім'ї. Стверджував, що всі релігії, в тому числі і християн­ська, являють собою вигадку людей і спрямовані на те, щоб три­мати в покорі народ. Вони завжди приносили людям шкоду, про­вокуючи в них такі якості, як фанатизм та нетерпимість. М.Монтень виступає за справжню науку, яка вивчає не книги, а речі, не займається пустими роздумами, а спирається на досвід і надприродне, розумне пояснення фактів. Вважав, що освіта пови­нна розвивати розум учнів, самостійність їх думок, критичне ста­влення до будь-яких поглядів і авторитетів. Саме основне, на ду­мку М.Монтеня, прищепити смак і любов до наук. Наставник має виховувати в дітях критичне ставлення до матеріалу, який вивча­ється, а також до самого себе. Поряд з розвитком розуму найваж­ливішим завданням, він важав, є виховання високих моральних якостей дітей. Для того, щоб виконати це завдання, потрібне спі­лкування з оточуючим світом - зустрічі з різними людьми, подо­рожі в чужі країни.

Учень повинен вчитися "у всякого, кого б він не зустрів - пас­туха, каменяра, перехожого; треба використати все і взяти від кожного по його можливостях". Так писав М.Монтень у своєму знаменитому творі "Досліди". М.Монтень різко виступав проти християнської аскетичної етики, вимагав, щоб учням викладалась філософія, наповнена життєлюбством і оптимізмом.