Доцільність продовження та припинення виробництва у короткостроковому періоді

За умов досконалої конкуренції у короткостроковому періоді фірма може опинитися в одному з наступних положень:

1. Фірма прибуткова.

На рис. 9.5 графічно показано, що оптимальний обсяг виробництва Q* визначається за правиломР = MR = MC, тобто в точці перетину ліній Р, MR і MC. Для фірми склалася ситуація, коли ринкова ціна Р перевищує її середні сукупні витрати АТС*(витрати на рівні оптимального обсягу виробництва). Різниця між ціною і середніми витратами АТС* показує питомий прибуток на одиницю продукції, а площина прямокутника, який заштриховано, максимальний економічний прибуток.

 

 

Величина економічного прибутку визначається:

Умова прибутковостіфірми: P >ATC^*

Така фірм не тільки покриває усі свої витрати на фактори виробництва і отримує нормальний прибуток, але й має ще економічний прибуток.

2. Фірма беззбиткова

 

Рис. 9.6. Визначення оптимального обсягу виробництва та нормального прибутку (модель MRMC)

 

На рис. 9.6 графічно показано ситуація, коли ринкова ціна Р дорівнює мінімальним середнім сукупним витрати АТС_min. У цьому випадку фірма отримує нормальний прибуток, який включений у витрати і має нульовий економічний прибуток. У цій ситуації фірма працює з найбільшою ефективністю, оскільки середнім сукупним витрати найменші.

Умова беззбитковості фірми: P = ATC^*

3. Фірма мінімізує збитки шляхом виробництва.

На рис. 9.7 графічно показано ситуація, якщо випускати продукцію на рівні Q^*, то фірма буде покриває свої змінні витрати і частину постійних. Якби вона за цієї ситуації припинила свою діяльність, то її збитки були би більшими і дорівнювали б постійним витратам, яких не можна позбутися у короткостроковому періоді.

 

 

Фірма може залишатися в галузі до того часу, поки її збитки будуть менші за постійні витрати. Якщо в майбутньому очікується покращення ринкової ситуації, а ціна вища за AVC, підприємству доцільно продовжувати випускати продукцію, мінімізуючи свої збитки за умов Р = МС

Умова мінімізації збитків шляхом виробництва: AVC^* < P < ATC^*

4. Мінімізація збитків шляхом припинення виробництва.

На рис. 9.8 графічно показано ситуація, коли ціна Р дорівнює мінімуму середніх змінних витрат АVС_min. У цьому випадку фірма закривається тому, що доходу, отриманого результаті діяльності, не вистачає на здійснення поточних витрат – виплату заробітної плати, оплату сировини тощо.

 

 

Умова мінімізації збитків шляхом тимчасового припинення виробництва:

P₀≤ АVС_min

P₀= АVС_min – точка закриття.

Як свідчить досвід, короткі зупинки виробництва – це нормальний спосіб регулювання товарообміну з метою пристосування до зміни умов попиту й пропозиції. Припинення випуску зовсім не означає повного відходу від справ. У цей період фірма підтримує підприємство в стані повної готовності до відновлення випуску продукції, сплачує орендну плату, а, отже, несе всі види постійних витрат. Як тільки ринкові умови зміняться, а ринкова ціна зросте, фірма одразу може відновити виробництво. І тільки в тому випадку, коли поліпшення ринкових умов взагалі не передбачається, фірма буде всерйоз розглядати умови згортання усіх своїх операцій і повного виходу з даної сфери ділової активності.

Умови прибутковості та збитковості, сформульовані за моделями TRTC таMRMC, разом з умовою рівноваги визначають короткострокову стратегію фірми на досконало конкурентному ринку.

Короткострокова крива пропозицій фірми

Аналіз взаємозв’язку граничних витрат та граничного доходу дає можливість побудувати лінію пропозиції конкурентної фірми у короткостроковому періоді, тобто за даним рівнем витрат. (рис. 9.9).

Крива пропозицій фірми – показує обсяг виробництва, який фірма може поставити на ринок за всіх можливих значень ціни.

 

Фірма буде максимізувати свої прибутки (або мінімізувати збитки), виготовляючи продукцію за умов Р = МС і покриття змінних витрат. Всі точки перетину кривих MR і MC визначають співвідношення можливих цін на продукцію і відповідної кількості продукції яку фірма запропонувала б на ринку за даними цінами.

Тобто за ціни:

– нижчої за Р₁, виробництво припиняється – Р₁ = АVС_min – точка закриття фірми;

– за рівня Р₂ фірма буде мінімізувати збитки, її обсяг виробництва складає Q₂;

– за рівня Р₃ фірма покриває свої сукупні витрати і має нормальний прибуток при обсязі виробництва Q₃;

– якщо ціна підніметься до Р₄, фірма матиме максимальний прибуток, продаючи Q₄ одиниць продукції.

Отже, відрізок кривої МС, який лежить вище АVС_min, являє собою криву пропозиції окремої конкурентної фірми у короткостроковому періоді. Кожна точка на кривій пропозиції показує мінімальну ціну, за якою фірма могла б продати кожну одиницю продукції (МС = Р). У той же час рівноважна ціна на ринку даної продукції дозволяє фірмі продати весь обсяг за однаковою ціною.

Різниця між ринковою ціною та граничними витратами утворює виробничий надлишок фірми. Ринкова ціна товару перевищує граничні витрати для кожної з вироблених одиниць продукціє, крім останньої проданої одиниці. Внаслідок цього фірма на всіх одиницях, за винятком останньої, має надлишок.

Графічно величину виробничого надлишку фірми (рис. 9.10) визначає заштрихована площа, розміщена між кривою пропозиції (МС = S) та лінією попиту (МR = D) за оптимального обсягу виробництва Q*.

 

 

На конкурентному ринку зустрічаються багато фірм, які взаємодіють між собою і утворюють галузевий ринок.

Короткострокова крива ринкової пропозиції – сума індивідуальних кривих пропозиції окремних фірм. Додавши величини виробних надлишків всіх фірм, можна визначити величину виробничого надлишку для ринку. На рис. 9.11 ця величина відповідає заштрихованій площі фігури Р₀ба.

Рис. 9.11. Виробничий надлишок для ринку