Розділ 1. Номінативний механізм походження англійської лексики моди ХХ – ХХІ століть

Зміст

Вступ

Розділ 1. Номінативний механізм походження англійської лексики моди ХХ – ХХІ століть

1.1 Неологізми у фешн-індустрії

1.2 Особливості термінології моди у перекладознавчому аспекті

Розділ 2. Принципи номінації лінгвокультурем тематичної групи «одяг»

2.1 Мотивованість тематичної групи «одяг» в англійській мові

2.2 Дискурсивні характеристики дескрипцій одягу в сучасній англомовній публіцистиці

2.3 Використання тематичної групи «одяг» у фразеологічних одиницях

2.3.1 Фразеологічний вираз «bluestocking»

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Додатки

 

Вступ

 

Лексикологія – це не просто наука, яка вивчає семантичні властивості слова, вона є невичерпним джерелом, з якого можна черпати все нові та нові знання, оскільки слово володіє неоднорідними властивостями й може утворювати різноманітні системи. Мода – це в першу чергу соціальний феномен, який притаманний виключно людині, це те, що має у певний час найбільше поширення, що користується великою популярністю і визнанням більшості. Це також і нетривале панування в суспільстві певних смаків, головним чином, у зовнішніх формах побуту, особливо, в одязі. Англійська лексика моди є надзвичайно потужною базою, яка дає можливість ґрунтовніше дослідити мову як єдине ціле. Лексико-семантичне поле моди включає в себе як активний так і пасивний словниковий запас мовця. [22,c.17]

Актуальність дослідження лексики моди як вербального втілення цього фрагмента сучасної культури зумовлена загальною тенденцією сучасної лінгвістики до вивчення мовних явищ у контексті позамовних чинників, особливою увагою до еволюції лексичного складу англійської мови та когнітивних механізмів утворення нових лексичних одиниць.

Незважаючи на важливість дослідження даної теми та великі перспективи її розширення, дуже мало науковців були в ній зацікавлені. Тим не менше, є декілька лінгвістів, які працювали зі спорідненими сферами. Вердієва З.С. дослідила лексико-семантичні поля, серед яких є поле одягу. Кубрякова О.С. здійснила велике дослідження в морфології та етимології англійського слова, що послугувало підґрунтям для практичного аналізу лексики моди. Особливий вклад був внесений дисертанткою Коваленко Г.М., яка безпосередньо досліджувала англійську лексику моди та словотворчі процеси пов"язані з нею. Не можна не згадати дисертацію Єрмоленко Г.М., яка розглядала питання вмотивованості різних тематичних груп, зокрема «одягу».[27,c.137]

За допомогою таких методів дослідження як аналіз та синтез вдалося систематизувати та виявити певні структурні характеристики англійської лексики моди двадцять першого століття. Об"єкт дослідження: номінативний механізм походження та вживання англійської лексики моди.

Предмет дослідження: англійська лексика моди ХХ-ХХІ століть.

Завдання дослідження:

Ø дати сучасні визначення лексики моди та визначити неологізми фешн-індустрії;

Ø охарактеризувати особливості термінології моди в перекладознавчому аспекті;

Ø визначити вмотивованість лінгвокультурем тематичної групи «одяг»;

Ø дати дискурсивні характеристики дескрипцій одягу в сучасній англомовній публіцистиці;

Ø охарактеризувати використання лексики тематичної групи «одяг» у сталих одиницях.

Основою та джерелом для лексико-семантичних груп, а значить полів, є номінальні слова. Ці слова пов"язані з постійними, властивими тільки їм сигніфікатами й виконують номінальну функцію, називають предмети, ознаки, дії, обставини та ін. Тому такі слова поділяються на різні лексико-семантичні групи. Сукупний зміст слів однієї лексико-семантичної групи, в свою чергу, становить семантичне поле, яке є мовним відображенням певної ділянки дійсності. Лексико-семантичне поле має ієрархічну будову, воно складається з лексико-семантичних груп, а лексико-семантичні групи – з менших за обсягом мікросистем (синонімічних рядів, антонімічних пар, гіперон­гіпонімів, конверсивів тощо). Мода дає величезну кількість прикладів різноманітних типів номінації. Переважна більшість нових слів, пов’язаних з модою, є похідними словами. Афіксація – найбільш продуктивний спосіб словотворення, бо значення афікса є словотворчим (bomber, jacket hipsters, boy beater). А також складання основ, як засіб номінації, використовується для називання більш складних понять (bottom dress). В результаті аналізу лексики, що вказує на різні види одягу, виявлено, що в даній лексико-семантичній групі лексеми утворюються за принципом: іменник + іменник (jumpsuit, wraparounds), прислівник + іменник (overcoat, underestimation), прикметник + іменник (stretch-twill pants). Лексико-семантичне поле має досить розгалужену структуру. Однак, незважаючи на це, можна виділити такі лексико-семантичні групи слів, як: слова, які позначають види взуття (Shoefiti, kitten heels, shoes zodiac, boots flatties); слова на позначення жіночого вбрання (sack dress, laminated dress, military shoulder dress, a pleated skirt); слова, які позначають жіночі та чоловічі брюки (jodhpurs, fisherman pants, octopus trousers, combats). [12,c.56]

Таким чином, англійська лексика моди має досить широке лексико-семантичне поле. Саме тому вона розгалужується на різноманітні групи, підгрупи. Крім того, англомовні слова на позначення лексики моди мають різні способи творення. Дослідження таких слів має велике значення при укладанні спеціальних словників (тезаурусів), а також для подальших досліджень у сфері лексикології та лінгвістики. Методи дослідження: метод суцільної вибірки, методи ономасіологічного та семасіологічного аналізу, метод статистичного аналізу для з’ясування кількісних співвідношень засобів словотвору в лексиці моди.

Матеріалом дослідження послужили лексичні одиниці, виділені методом суцільної вибірки із джерел, присвячених моді: англомовних журналів мод, жіночих журналів, каталогів готового одягу, а також англомовних електронних видань.

Дипломна робота складається з двох розділів, додатків та відповідного списку використаних джерел. Результати дослідження апробовані на студентській міжвузівській конференції м. Умань та у Віснику науково-методичних досліджень Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу.

Розділ 1. Номінативний механізм походження англійської лексики моди ХХ – ХХІ століть