Сутність життєдіяльності, основні поняття та визначення

Безпека життєдіяльності це така характеристика життя і діяльності людини, що відображає збалансованість чинників, які загрожують життю людини, та чинників, які запобігають наслідкам дії таких загроз. Основними чинниками які характеризують загрози є чинники небезпеки та безпеки Серед характеристик сфери життя людини БЖД є однією з найважливіших.

Всесвітня організації охорони здоров'я дає таке означення небезпеки: "Це ситуація в довкіллі, при якій в певних умовах можливе виникнення чинників, здатних призвести до одного або сукупності небажаних наслідків для людини чи навколишнього середовища Такими наслідками можуть бути: відхилення в здоров'ї людини (захворювання або смерть); погіршення стану довкілля

Вся сукупність видів людської активності узагальнюється поняттям діяльність. Саме діяльність відрізняє людину від інших живих істот, вона є формою активності, яка притаманна лише людині. Діяльністю займаються всі: діти, дорослі, люди похилого віку, тому безпека діяльності стосується всіх людей Форми діяльності можуть бути самими різноманітними Вони охоплюють практичні, інтелектуальні і духовні процеси, які протікають в побуті, громадській, культурній, виробничій, науковій, освітній та інших сферах життя

Життєдіяльність можна означити як процес існування та самореалізації індивіда в єдності його життєвих потреб і можливостей

Основним поняттям безпеки життєдіяльності є поняття безпеки

Безпека - це стан діяльності, при якому з певною ймовірністю виключається прояв небезпек Безпека - це мета, а безпека життєдіяльності - засоби, шляхи, методи її досягнення

Небезпечності - це складові будь-якого процесу, або явища, що характеризуються фізичними, хімічними та біологічними діями з несприятливими наслідками для людини та навколишнього середовища Вони мають такі ознаки: загроза функціонуванню органів і організму людини в цілому, зміна психіки, поведінкових реакцій, матеріальні втрати, шкода здоров'ю, забруднення навколишнього середовища.

За природою походження небезпечності бувають абіотичні, біотичні і антропічні - вплив сучасної діяльності людини з негативним проявом наслідків; небезпечності, які пов'язані з віддаленою минулою діяльністю людини називаються антропогенними В класифікаціях небезпечностей окремо виділяють соціально економічний напрямок: технічні, природноекологічні, соціально-економічні та військові В окрему групу небезпечностей виділяють реальні та потенційні (приховані) небезпечності

Небезпека - це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення чи пошкодження Небезпека - важливе поняття курсу безпека життєдіяльності, що об'єднує явища, процеси, об'єкти, здатні в певних умовах наносити збитки здоров'ю людини. Небезпеки підстерігають людей не тільки на виробництві, а в усіх сферах діяльності, тому вивчення проблеми травматизму у виробничій сфері в системі загальної безпеки життєдіяльності є лише часткою загальної проблеми БЖД Причин виникнення небезпек є дуже багато, але найголовнішою серед них є людина При розпізнаванні небезпек виходять з принципу "все впливає на все", тобто джерелом небезпеки може бути все живе і неживе, а підлягати небезпеці також може все живе і неживе

2.Актуальнісь дисципліни безпека життєдіяльності Проблема захисту людини від небезпек актуальна з часів появи людства на Землі. Людська цивілізація досягає все більшої могутності, а проблема безпеки її існування стає все більш гострою. Актуальність навчальної дисципліни безпека життєдіяльності пояснює необхідність навчання людей безпечним методам праці та життя, починаючи з дитячого і до похилого віку. Безпека життєдіяльності сьогодні формується як меганаука, без якої людство приречене на значні втрати Класифікація компетентнісно-світоглядних характеристик якості знань

компетентності, чіткому окреслені вимог до якості знань формування складової, що стосується забезпечення професійної компетентності та світогляду фахівця, буде гарантоване. У навчальному посібнику реалізується ідея інтеграції Державних освітніх стандартів на основі переходу до пошуково-креативних схем навчання. Побудовано дидактичну модель цілеспрямованого управління процесом формування дієвих знань на рівнях змістовно-діяльнісних та діяльнісно-особистісних якостей, в основу чого покладено єдність логіко-раціональних та емоціонально-ціннісних основ пізнавальної діяльності Авторами розроблено схеми етапів та результатів формування фахових якостей спеціаліста та встановлено характерні взаємозв'язки параметрів засвоєння знання з основними діяльнісними характеристиками. Здійснено теоретичне обґрунтування створеної інноваційної методичної системи підготовки спеціаліста на основі врахування тенденцій розвитку освітнього середовища.