Передумови формування ринкового господарства в суспільствах Європейської цивілізації

У ході розгляду даного питання слід усвідомлювати, що у процесі розкладу феодальних господарств та переходу до ін­дустріалізованих капіталістичних господарств вирішальна роль належить цивілізаційним факторам(політичні, соціальні, духов­но-культурні, науково-технічні).

Першочергової уваги потребує з’ясування тих змін, що відбу­ли­ся під впливом подолання феодальної роздробленості в полі­тичній сфері, тобто аналіз політичних факторів. У зв’язку із цим слід з’ясу­вати особливості трансформації станово-представ­ницької монархії, що визначала форму державного устрою часів середньовіччя, у та­ку його нову форму, як абсолютистська цен­тралізована монархія.

Також необхідно розібратися, як формувалася влада монар­хічно­го двору, як змінилися його економічні функції та яким чином вони забезпечувалися. Важливо дослідити особливості верхової влади та органів, що її здійснюють, розглянути процес утворення адміністрації як постійно діючого владного центру суспільства та визначити функції, що закріплюються за цим центром.

Оскільки в країнах Західної Європи ліквідація феодальної роздробленості мала свої специфічні риси, важливо окремо про­аналізувати особливості формування централізованих монархій в Англії, Франції, Португалії та Іспанії.

Поряд із політичними чинниками важливе значення мають соці­альні та духовно-культурні фактори та їхній вплив на гос­подарське життя держав Європейської цивілізації. Серед со­ціальних змін слід дослідити зрушення в соціальній структурі населення та формуван­ня європейського типу шлюбу. Необхід­но з’ясувати, як стрімке зро­стання населення Європи, насампе­ред швидке збільшення міського населення, вплинуло на зміни в господарській сфері.

Особливої уваги потребує розгляд ролі середньовічних міст у розвитку нових господарських відносин. Необхідно простежити, як і чому в містах зароджуються нові соціальні групи – буржуа­зія (мануфактурники) і пролетаріат (робітничий клас).

Вивчаючи процес виникнення нових і відродження старих західноєвропейських феодальних міст, з’ясуйте їхню роль у ста­новленні особистої незалежності, розвитку поділу праці, витис­кання натуральних форм господарства товарними, зародження та розвиток товарно-грошових відносин, формування передумов для утвердження національного господарства.

Аналіз впливу духовно-культурних факторів потребує з’ясу­вання суті Відродження, культурних досягнень, що характеризу­ють цю епоху. Досліджуючи вплив релігійного чинника, слід ро­зібратись, як поява абсолютизму викликала боротьбу за владу між королем і церквою, призвела до розколу в католицькій церк­ві. При цьому треба виходити з того, що Реформація була вия­вом релігійно оформленого протесту людей проти феодального поне­волення. Потрібно з’ясувати, як і чому виник протестан­тизм, який вплив він мав на зміни у господарській системі.

Розглядаючи економічні фактори, необхідно звернути увагу пе­редусім на передумови виникнення ринкової економіки в надрах пізньофеодального суспільства: витискання натурально­го госпо­дарства товарним виробництвом, поглиблення товарно-грошо­вих відносин і розширення торговельних зв’язків. Важли­во про­аналізувати, як у надрах феодальної господарської систе­ми провід­них західноєвропейських держав почали формуватись елементи ринково-підприємницьких економічних відносин. При цьому слід розкрити зміни в техніці та технології виробництва – як це проявилось у розвитку суспільного поділу праці та впли­нуло на подаль­ший розвиток господарської сфери суспільств Європейської циві­лізації?

Отже, аналіз цивілізаційних факторів і особливостей форму­вання передумов зародження індустріального господарства свід­чить, що виникнення ринкової економіки стало можливим на­самперед через витіснення натурального господарства товарним виробництвом, що поступово відбувалося в процесі розвитку то­варообігу, поглиблення товарно-грошових відносин і розширен­ня торговель­них зв’язків, а також перехід від особистої до при­ватної власності.