Тема 16. Правові засади валютного регулювання та валютного контролю в Україні

План:

1. Поняття валюти та валютних операцій.

2. Організація валютного регулювання.

3. Правовий режим валютного контролю.

 

 

Вивчаючи данну тему необхідно визначити поняття «валюта» та «валютні цінності», оскільки визначення цих понять має безпосереднє значення в процесі організації системи валютного регулювання і валютного контролю в державі, адже саме через вказані поняття законодавець визначає перелік валютних операцій, порядок проведення яких регламентується нормативно-правовими актами валютного законодавства.

Особливої уваги потребує така важлива характеристика національної валюти як конвертованість. Необхідно визначити поняття «конвертованість», типи конвертованості.

Валютний контроль є особливим видом фінансового контролю. У рамках данного питання необхідно проаналізувати зміст контролю, систему органів, що здійснюють валютний контроль тощо.

 

Дайте відповідь на запитання:

1. Як визначає чинне законодавство валюту України та іноземну валюту?

2. Які операції відносить чинне законодавство до валютних?

3. Хто виступає учасниками валютних операцій?

4. Якими нормативно-правовими актами регулюються валютні операції в Україні?

5. Які види ліцензій видає Національний банк України банкам та іншим фінансовим установам для здійснення валютних операцій?

6. Що розуміють під конвертованістю валюти? Які групи валют за рівнем їх конвертованості виділив Національний банк у запровадженому ним Класифікаторі іноземних валют?

7. Які фактори визначають форми й методи проведення валютної політики? Які відповідно до цих факторів виділяють форми та методи валютної політики? В чому їх сутність?

8. Що являє собою валютна система відповідно положень фінансового та господарського права?

9. Які елементи містить національна валютна система? Охарактеризуйте їх відносно правового поля в Україні.

10. Якими нормативно-правовими актами регулюються валютні відносини в Україні?

11. Які етапи виділяють в розвитку законодавчого регулювання валютних операцій в Україні?

12. Що розуміють під валютним регулюванням? Як ринкове валютне регулювання доповнює державне?

13. За якими напрямками здійснюється валютне регулювання в Україні?

14. Які особливості має правове регулювання обігу і використання валютних цінностей на території України?

15. Які повноваження мають у сфері валютного регулювання Кабінет Міністрів України та Національний банк України?

16. Хто є суб'єктами валютного контролю в Україні? Яким нормативно-правовим актом регулюється валютний контроль в Україні?

17. Що є метою валютного контролю? Які основні напрямки валютного контролю виділяють?

 

Виконайте завдання:

Завдання 1.

Побудуйте схему валютних операцій (в розрізі операцій та їх учасників).

 

 

Завдання 2.

Порівняйте права резидентів і нерезидентів щодо здійснення валютних операцій.

 

Завдання 3.

Зобразіть схематично основні ланки валютного регулювання.

 

Завдання 4.

Між громадянами В. та С. було укладено договір підряду, виконання якого забезпечувалось заставою таких валютних цінностей: ювелірного виробу (золотої каблучки) та побутового виробу (золотої ложки). До початку виконання роботи підрядник (В.) отримав зазначені речі, які зобов'язався повернути після оплати замовником (С.) певної грошової суми. Після проведення частини роботи С. звернувся до суду з позовом про визнання договору недійсним. Він зазначив, що при укладенні договору допущена помилка - ювелірні та побутові вироби не відносяться до валютних цінностей.

1. Назвіть нормативні акти, що встановлюють режим здійснення валютних операцій на території України, визначають загальні принципи валютного регулювання, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

2. Що таке валютні цінності?

3. Чи може бути визнаний договір підряду між В. та С. недійсним?

 

Завдання 5.

Громадянин А. звернувся до обмінного пункту банку з метою здійснення операції купівлі-продажу іноземної валюти. Уповноважений працівник банку попросив громадянина А. показати для ознайомлення документ, який посвідчує його особу. Громадянин А. відмовився. У відповідь уповноважений працівник банку відмовився проводити обмінну операцію. Чи правомірні дії працівника банку?

Завдання 6.

Фізична особа – резидент отримала на території України у подарунок від нерезидента 10 тис. доларів США готівкою. Чи має місце у даному випадку валютна операція? Наскільки є законним її проведення? Розглянути правомірність прийняття резидентом від нерезидента спадщини у визначеній вище сумі.

 

Завдання 7.

Порівняйте права резидентів і нерезидентів щодо здійснення валютних операцій.

 

Нормативні акти та література до завдань:

1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. №435 // ОВУ. -2003.-№11.-Ст.461.

2. Податковий кодекс України // ВВРУ. – 2011. - №13-14, 15-16, 17. – Ст. 112.

3. Закон України „Про Національний банк України” від 20.05.1999р. №679-ХІV // ВВРУ. – 1999. - №29. – Ст.238.

4. Закон України "Про Рахункову палату" від 11.07.1996р. №315-96/ВР // ВВРУ. - 1998 - № 24 -Ст. 137.

5. Постанова Кабінету Міністрів України „Про Положення про Міністерство фінансів України” // ОВУ. - 2011. - № 29. - Ст. 1254.

6. Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993р. №15-93 // ВВРУ. - 1993. - № 17. - Ст. 184.

7. Постанова Кабінету Міністрів України „Про утворення Державної пробірної служби та казенних підприємств пробірного контролю” від 28.04.2000р. №732 // ОВУ. – 2000. – 318. – Ст.744. - із останніми змінами.

8. Орлюк О.П. Фінансове право: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2013.

 

Методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи студентів

Самостійна робота студентів — одна з основних форм навчального процесу у сучасній вищій школі, головний засіб опанування програмного матеріалу і практичних умінь. У структурі навчального процесу вона здійснюється, з одного боку, поза межами аудиторних занять, коли студент в основному індивідуально оволодіває знаннями, спираючись при цьому на певні вказівки та поради викладача. З іншого боку,, самостійна робота - це систематична, цілеспрямована праця студента, що здійснюється під час аудиторних занять, на яких він слухає, засвоює, конспектує лекції; бере участь у семінарських заняттях тощо.

Самостійна робота студентів над курсом "Фінансове право України", визначеним програмою підготовки спеціалістів вищої кваліфікації, набуває пріоритетного значення у навчальному процесі. Адже нині, у зв'язку з упровадженням сучасних технологій навчання, відбувається активна переорієнтація зі звичайного інформування студентів, запам'ятовування ними значного обсягу інформації на всебічний розвиток особистості, самостійне здобуття знань, набуття певного досвіду індивідуальної науково-творчої роботи тощо. Саме самостійна робота студентів дає можливість реалізувати найголовніші завдання індивідуальної роботи при вивченні податкового права - досягти міцного засвоєння студентом програмного матеріалу, глибокого знання найважливіших джерел, уміння знаходити й аналізувати відповідну навчальну та наукову літературу, виділяти найголовніше, робити правильні висновки й узагальнення, формувати власний погляд на проблеми.

Для того щоб вивчити курс "Фінансове право України", скласти залік, студент повинен оволодіти методикою (слово "методика" давньогрецькою мовою означає "спосіб пізнання") індивідуальної роботи, тобто навчитися самостійно вирішувати чимало питань, які постають перед ним. Правильна організація самостійної роботи дає можливість розширити і систематизувати свої знання, вчить раціонально використовувати вільний час, самостійно контролювати й оцінювати індивідуальну працю, підвищує результативність засвоєння знань. Працюючи вдома чи в бібліотеці, студент вчиться стежити за науковоюінформацією, останніми досягненнями науки, опановує ефективні індивідуальні прийоми пізнання, що дають змогу з найменшими витратами сил і часу отримувати знання з різних джерел тощо. Особливо важливою є самостійна робота для студентів-заочників, які не мають можливості у повному обсязі слухати курс лекцій і брати участь у практичних заняттях внаслідок обмеженості часу на сесіях.

Оцінювання самостійної роботи студента провадиться шляхом подання викладачеві зошиту-конспекту за темами, які виносяться для самостійного вивчення.

Індивідуальна робота студента є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність.

Індивідуальна робота студентів над курсом "Фінансове право України" передбачає підготовку наукової доповіді.

Наукова доповідь - це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних, семінарських, практичних занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому.

Структура наукової доповіді (орієнтовна):

- вступ - зазначається тема, мета та завдання роботи та основні її положення;

- теоретичне обґрунтування, виклад базових теоретичних положень, законів, принципів, алгоритмів тощо, на основі яких виконується завдання;

- методи (при виконанні практичних, розрахункових, моделюючих робіт) - вказуються і коротко характеризуються методи роботи;

- основні результати роботи та їх обговорення – подаються статистичні або якісні результати роботи, схеми, малюнки, моделі, описи, систематизована реферативна інформація та її аналіз тощо;

- висновки;

- список використаної літератури.

Починаючи роботу, студенту насамперед необхідно чітко сформулювати тему, продумати, які питання та в якій послідовності треба розкрити.

Важливу роль у написанні доповіді відіграє правильна його побудова, тобто збереження належних пропорцій між окремими частинами роботи. У вступі необхідно обґрунтувати вибір теми — вказати, чому нині виникає необхідність у вивченні та висвітленні цієї проблеми, що може бути пов'язане з певними факторами суспільно-політичного життя, а також визначити завдання, яке автор прагне розв'язати. В основній частині формулюється головний зміст тексту. Виклад матеріалу має бути логічним, послідовним, без повторів, зайвої констатації загальновідомих фактів, особистих емоцій автора. Головну увагу слід зосередити на пошуку належних аргументів для розкриття поставленої проблеми. Вони можуть бути підкріплені посиланнями на джерела чи результати досліджень учених. За необхідності студент може процитувати якийсь важливий фрагмент документа, обов'язково подавши його в лапках і точно вказавши в посиланні (укінці цитати або у виносках внизу сторінки) джерело, з якого взята цитата. При цьому не допускаються будь-які зміни у формулюванні цитати. Слід підкреслити, що цитати є особливою формою фактичного матеріалу. Вони використовуються для того, щоб без перекручень передати думку автора першоджерела, для створення системи доказів, потрібних для характеристики явища чи події, що вивчаються, а також від рівня їх опрацювання студентом. Слід враховувати, що до списку включаються лише ті джерела і література, на які автор посилався у своїй роботі.

Рекомендується подавати доповідь, текст якої набраний на комп'ютері й відтворений на принтері (з одного боку аркуша). Доповідь також може бути надрукована машинописним способом. Якщо доповідь подається в рукописному варіанті, вона має бути написана без помарок, акуратним, чітким і розбірливим почерком.

На титульній сторінці вказують назву вищого навчального закладу, факультет, курс, групу, прізвище, ім'я та по-батькові студента, тему роботи. На наступній сторінці розміщують план доповіді. Всі наступні аркуші необхідно пронумерувати. Орієнтовний обсяг доповіді може становити до 35 сторінок друкованого тексту.