Б) в аспекті культурно-історичного буття людини

Гроші - це універсальний засіб обміну, це загальний масштаб, еквівалент для різних за своєю специфікою речей. Разом з тим, - це символ, змістом якого є право на витрачену чужу працю (вартість).

Гроші, на думку класика економічної теорії А. Сміта, - це предмет, відчуження якого є засіб і в той же час мірило праці і через яке люди і народи проводять взаємний обмін. Гроші - це загальноприйнятий засіб торгівлі, який сам пособі не має цінності, на противагу речі як товару, тобто тому, що має цінність і задово­льняє певну потребу людини.

Традиційна економічна функція грошей - бути еквівалентом товару і послуг. З виникненням «електронних» грошей, вдосконаленням різних форм бухгалтерії гроші взагалі втратили яку-небудь конкретність, перетворившись як річ у чисту умовність. У сучасному світі гроші самі стають товаром і предметом спекуляції.

Суть грошей полягає в тому, щоб представити предмети об'єктивного світу з позиції їх купівельної (мінової) характеристики, щоб звести всю різноманітність реально­го буття до мінової характеристики.

Гроші за своєю суттю є абстракцією високого порядку. Можна було б навіть сказати, що гроші - найабстрактніша суть, винайдена людством. Це означає, що суть грошей ніяк не пов'язана з тим матеріальним носієм, в якому вона втілена. Тоді як без цієї суті гроші - просто шматок паперу або металу.

Гроші - це річ, користування якою можливе лише тому, що її відчужують, тобто віддають. Споживання грошей здійснюється у використанні засобів купівлі або продажу. Суть потреби в грошах полягає в тому, щоб володіти засобом обміну. Урешті-решт, гроші - загальний засіб взаємного об­міну результатами праці людей. Багатство, оскільки воно придбане за допомогою грошей, є, по суті, лише сумою результатів праці, яку люди спла­чують один одному і яка представлена грошима.

Щоб проникнути в «таємницю» грошей, зрозуміти їх природу і роль у житті суспільства, потрібно розглянути їх не тільки як засіб обміну, але і як мету обміну.

Як засіб обміну, гроші сприяли розвитку торгівлі, прискоренню і розширенню руху товарів і послуг, формуванню суспільних господарських зв'язків.

Як мета обміну, гроші здійснили величезний вплив на розвиток самої людини, її діяльності, її ставлення до праці. Вони змінили ціннісну орієнтацію людини та уявлення про етичні норми.

Подвійна роль грошей - як засобу і як мети - розглядалася ще Аристотелем у його вченні про державу і послужила теоретичним фундаментом для розмежування понять «економія» як мистецтво отримання корисних і необхідних для життя людини і суспільства благ і «хремастика» як мистецтво «робити запаси», а також як спосіб збагачення, нагромадження грошей і наживи. Якщо економія, за Аристотелем, породжується природною необхідністю, має міру обмеження і відповідає природі людини, то хремастика викликана часто неприродними потребами і необмежена («Усі, хто зайнятий грошовими, обігами, прагнуть збільшити кількість грошей до безконечності», - відмічав він)..

К. Маркс розкрив закономірності перетворення грошей на капітал. Розвиток товарно-грошових відносин, капіталістичного ринку перетворює різні людські якості на товари, які мають грошовий еквівалент. К. Маркс одним з перших проаналізував процеси і соціальні наслідки опредметнення людських якостей у системі відносин капіталістичного господарства. Він інтерпретував ці процеси як відчуження, яке породжує непідвладні людині соціальні сили і яке перетворює людей на об'єкти соціального маніпулювання.

Гроші - це річ, яка має свою особливу форму руху від однієї людини до іншої і яка відбиває певний спосіб спілкування, служить інструментом суспільної взаємодії людей за допомогою обміну. Механізм суспільної вза­ємодії, що здійснюється за допомогою грошей, можна звести до двох актів, що постійно чергуються: привласнення і відчуження.

За допомогою привласнення і відчуження грошей відбувається відчуження і привласнення різних благ, створених у суспільстві (товарів, послуг). У постійному чергуванні актів відчуження і привласнення відбувається переміщення створених у суспільстві благ з одних рук в інші. Цей процес формує економічне життя суспільства.

Схожі думки пізніше розвивав відомий соціолог Георг Зіммель у своїй «Філософії грошей». Він розробив свою філософську концепцію грошей, в якій головна увага приділялася соціально-психологічним аспектам грошових відносин, їх впливу на духовне життя людей. Про зростаючу владу грошей, коли вони стають метою, Г. Зіммель писав так: «Внутрішня суперечність суті грошей полягає в тому, що, будучи абсолютним засобом обміну, вони психологічно стають завдяки цьому абсолютною метою для більшості людей, що перетворює гроші, якимсь дивним чином, на символ...».

Гроші розглядалися Зіммелем не тільки як феномен економічного жит­тя суспільства, але як універсальний спосіб обміну, що визначає характер відносин і спілкування в найрізноманітніших галузях людської життєдіяльності. Зіммелем була висловлена думка про знаково-символічну роль грошей як особливого культурного феномена, що опосередковує відношення людей.

Процес монетиризації, тобто поширення грошових відносин і на позакономічні сфери, охоплює не тільки предмети, але і людські відносини. Георг Зіммель виразив цю особливість грошей формулою: у міру того, як грошові відносини розповсюджуються на світ людських відносин, відбувається заміна «особистостей» на «ділові якості». Колишня система людських взаємин, побудована на особистій симпатії або антипатії, на дружбі або сімейних зв'язках, замінюється абсолютно іншою системою кількісних і вимірюваних грошима взаємин. Розвивається система формальних контрактів (наприклад, сучасні шлюбні і трудові контракти). Замість колишнього «душевного» світу, де люди пов'язані один з одним як неповторні особистості, виникає новий світ, заснований на грошових відносинах і формальних регламентах.

Історична місія грошейполягає не тільки в «полегшенні торгівлі» і не тільки в розвитку «ринкової економіки»,націленої на отримання прибутку, але і у формуванні «економічної людини»з її особливими ціннісними установками, - у формуванні того, що потім назвуть «духом капіталізму».

Гроші зіграли певну роль у зміні внутрішнього світу людини, його інтересів, ідеалів, устремлінь і етичних критеріїв. Гроші змінили систему людських цінностей, поставивши себе в центр як загальну економічну цінність.

Розвиток грошових відносин - факт не тільки економічного, але й інтеектуального життя суспільства. Гроші ставлять людину перед необхідністю раціонального обґрунтування своїх дій. Гроші як «міра всіх речей», як «речовий доказ» того, що безліч різнорідних речей можна прирівняти до однієї основи, - один з могутніх чинників розвитку абстрактного мислення. Поява грошей стимулювала розвиток «науки обчислювати» - математичного знання. Як зазначав ще Г. Зіммель, розвиток інтелекту йде паралельно з розвитком грошового господарства.

Сьогодні ми спостерігаємо ситуацію штучного розширення функцій грошей, розширення їх природної «компетенції». Помилково вважати, щосучасні гроші охоплюють лише економічну область людської діяльності: гроші давно стали універсальною категорією, на основі якої створюється всеосяжна «картина світу». Більше того, гроші стали претендувати на провідну роль у розвитку цивілізації і культури, на свій лад тлумачити і перекручувати і сенс історії, і призначення людини, і проблеми духовного буття. Чим же обумовлено вторгнення грошово-товарних цінностей у сферу духовної культури? Чому гроші із засобу вдосконалення процесу товарообміну перетворилися на загальний еквівалент свободи і навіть на мірило цінності самої людини?

Однією з характерних рис сьогодення стали зміни у суспільній психології людини: спрямованість свідомості набуває суто «грошового» характеру, або, іншими словами, формується так звана монетаристська ментальність, монетаристський світогляд, який ґрунтується на переконанні, що гроші є вищою цінністю, безумовним і загальним світовим еквівалентом. Відомий філософ і політолог А.С. Панарін у своїй праці «Виклик глобалізму» стверджував, що сьогодні монетаризм - більше, ніж одна з економічних течій. Він є сьогодні, мабуть, найагресивнішою доктриною, що вимагає перегляду самих основ людської культури - відмови від всіх традиційних заборон і противаг, за допомогою яких будь-яке суспільство захищалося від агресії грошового мішка. Монетаризм перекручує або повністю знищує всі вищі цінності людського буття: життя вироджується в біологічний акт, творчість підміняється процесом купівлі-продажу, свобода замінюється на рабство під владою грошей.