Мозок – матеріальний орган психічної діяльності

 

Нервова система і мозок – матеріальні.

В них відбуваються різноманітні фізичні та хімічні процеси: здійснюється обмін речовин, розповсюджуються біоелектричні імпульси тощо.

Результат взаємодії мозку із зовнішнім матеріальним світом називається психікою (від грець. Рsuchikos – душевний, а сам процес функціонування психіки – психічною діяльністю.

Мислення і свідомість виступають вищим рівнем психіки і психічної діяльності. Вони властиві лише людині.

Тварини володіють лише зачатками, простими елементами або, точніше, здібностями, з яких в процесі тривалого розвитку виникло людське мислення.

Психіка вторинна по відношенню до матеріального фізичного світу, тоді, як він від неї не залежить і виступає первинним.

Психіка – це результат розвитку властивості відображення, що належить всій матерії, але сама психіка виробляється не всією матерією, а лише найбільш складною формою живої матерії – мозком.

Мозок кита приблизно в 500 разів легше його тіла. Мозок лева – приблизно в 150 разів, а мозок людини легше її тіла лише в 50-60 разів.

Це показує, що в житті вищих ссавців „питома вага” психічної діяльності, або психічних функцій, в порівнянні з іншими функціями організму, абсолютно різна.

Між психічною, розумовою або духовною діяльністю людини і вищих тварин існує принципова відмінність.

Людина здатна створювати речі, яких немає в природі, доводити математичні теореми, займатися мистецтвом і винахідництвом, літати в космос.

На все це не здатні тварини.

 

Праця – основа свідомості.

 

Мислення і свідомість людини якісно відрізняються від психічної діяльності тварин завдяки праці.

Справжній процес праці, завдяки якому наші далекі предки перетворилися в людину, був зав’язаний з виготовленням спеціальних знарядь, призначених саме для праці, а не з використанням предметів, які знаходили в природі в готовому вигляді.

Праця не тільки дозволяє перетворювати оточуючі людину речі, але й приводить до перетворення самої людини.

Мільярди разів повторюючи певні операції на протязі сотень тисяч років, люди удосконалювали свої органи, і передусім руки, а разом з ними розвивався і мозок людини.

Це відбувалось тому, що ті ж самі ділянки мозку, які керують роботою рук, регулюють і мову людини, являючись центрами її розумової діяльності.

Виділившись з природи, людина не тільки усвідомила свою протилежність дикій природі, але й усвідомила саму себе як особливу істоту, що володіє свідомістю і відрізняється завдяки цьому від інших живих істот.

Таким чином, виникнення свідомості і самосвідомості означало перехід до вищої форми відображення дійсності.

Цей перехід полягав у тому, що замість пасивного і навіть активного пристосування до природи людина навчилась на основі відображення і пізнання дійсності пристосовувати її до своїх потреб, перетворювати у відповідності до своїх намірів, створювати речі, яких немає в природі.

 

Мова і мислення.

 

Другим після праці чинником розвитку свідомості людини є мова.

Мова, за словами К.Маркса, є безпосередня дійсність думки.

Інакше кажучи, думка завжди висловлена мовою. І навпаки: мова – це форма вираження думки.

Мова – це особлива знакова система.

Будь-яка мова складається з різних слів, тобто умовних звукових знаків, що визначають різні речі та процеси, а також з правил граматики, яка дозволяє складати з слів речення. Саме речення є засобами вираження думки.

Хоча мислення і свідомість ідеальні, мова, яка висловлює їх, – матеріальна.

Усна чи письмова мова може бути сприйнята органами чуттів людини.

Виникнувши і розвинувшись в процесі колективної трудової діяльності, мова стала важливим засобом розвитку мислення.

З її допомогою здійснюється збереження, переробка і передача знань від людини до людини, від покоління до покоління.

Мова виникає в суспільстві, є суспільним явищем і виконує дві важливі функції: вираження свідомості і передачі інформації.

У вищих тварин є зачатки звукової сигналізації.

Кури видають кілька десятків звуків, що означають відчуття небезпеки, скликання курчат, сигнали про наявність чи відсутність їжі.

У таких високорозвинутих ссавців як дельфіни є вже сотні звукових сигналів. І все ж це не мова в повному розумінні слова.

Сигналізація тварин основана на відчуттях і елементарних уявленнях.

Академік І.П.Павлов назвав їх першою сигнальною системою. Така сигналізація не має правил комбінування.

Сигналізація тварин здатна виразити стільки одиниць інформації, скільки має окремих сигналів, тоді як будь-яка людська мова може передати і висловити необмежену кількість різноманітних знань.

Мова людини – це друга сигнальна система.

Вона виникла історично в процесі трудової та суспільної діяльності людей і стала важливим інструментом пізнання і перетворення оточуючого світу і самої людини.

Мовна діяльність є відмінною і характерною рисою людини.

Саме в процесі праці виникла потреба взаємного розуміння, обміну виробничим досвідом, потреба узгоджено виконувати команди, накопичувати і передавати життєво необхідну інформацію.

Праця та мова стали основними чинниками, що сприяли появі свідомості людини як вищої форми відображення дійсності.

Таким чином, можна сформулювати філософське поняття „свідомості”.

Свідомість – це вища, властива лише людині, форма відображення дійсності; вона являє собою сукупність психічних процесів, що відбуваються в мозку людини і беруть активну участь в осмисленні людиною об’єктивного світу і свого особистого буття; вона виникла в процесі трудової, суспільно-виробничої діяльності і нерозривно зв’язана з мовою, яка так само давня, як і свідомість.