Назвіть виробничі відходи,що утворюються в автотранспортних підприємствах

 

Джерела утворення виробничих відходів АТП

У процесі експлуатації технічного обслуговування і ремонту ру­хомого складу автотранспорту на АТП утворюються різні промис­лові відходи, які за певних умов чинять шкідливий вплив на довкіл­ля. На рис. 4.18 наведено структурну схему основних виробничих відходів АТП.

 

Спрацьовані нафтопродукти

До складу спрацьованих нафтопродуктів входять спрацьовані моторні оливи, трансмісійні оливи, консистентні мастили, індуст­ріальні мастила, а також нафтопродукти, якими миють агрегати і вузли.

Дослідження показали, що об'єм спрацьованих олив і мастил залежно від модифікації автомобілів, їх технічного стану, умов ро­боти рухомого складу мають різний склад і можуть становити від 13 до 33 % витрати свіжих.

Раціональна організація збирання, зберігання і повторного ви­користання на АТП спрацьованих нафтопродуктів має велике еко­логічне і економічне значення. Вона надає можливості не лише запобігати забрудненню довкілля нафтопродуктами, але і забезпе­чує раціональне споживання вихідної сировини їх виробництва -нафти.

Встановлено три групи збирання спрацьованих нафтопродуктів:

Оливи моторні спрацьовані - сюди входять і моторні оливи, які використовують в трансмісіях в суміші з індустріальними масти­лами.

Мастила індустріальні спрацьовані - разом із виділеними із спрацьованих емульсій суміші індустріальних мастил, турбінних, компресорних і т. і.

Суміші нафтопродуктів спрацьовані - маються на увазі ті, що застосовують як миючі рідини: бензин, керосин, дизельне паливо, трансмісійні оливи і т. і.

Змішування спрацьованих олив і інших нафтопродуктів із про­дуктами ненафтового походження не допускається.

Для збирання відпрацьованих нафтопродуктів і їх заміни на автомобілях застосовують спеціальне обладнання; пересувні ємності, возики, деки тощо.

Найефективнішими є стаціонарні пости для заміни олив і про­мивання двигунів зі спеціальними пристроями, які надають можли­вості механізувати процес зливання спрацьованих олив і промив­них рідин. З метою забезпечення якісного збирання спрацьованих олив і промивних рідин на АТП мають бути обладнані пункти збору. Розміщують їх при складах паливомастильних матеріалів або на постах заміни мастил і промивки двигунів.

Зібрані за групами нафтопродукти мають бути направлені на підприємства, які спеціалізуються на збиранні нафтопродуктів та їх подальшій переробці

Стічні води

До стічних вод відносять води, які в процесі використання за­бруднюються різними компонентами. Це води, що використовують в миючих установках для зовнішнього миття автомобілів та їх окре­мих агрегатів, на фарбувальних ділянках, а також дощові води, які забруднюють різні компоненти з території автопідприємства. Тому в загальному випадку стічні води в своєму складі мають нафтопро­дукти, поверхнево-активні речовини миючих засобів, залишки фар­би і розчинників, а також пісок, глину та інші тверді частинки. Природно, що без відповідного очищення стічні води не можуть на­правлятись у водойми чи каналізацію та використовуватись в обо­ротному водопостачанні. Такі води мають відповідати певним са­нітарно-технічним вимогам, до яких відносяться:

гранично-допустима концентрація (ГДК) нафтопродуктів має становити 25 мг/л;

біохімічна потреба в кисні (БПК), тобто масова концентрація кисню, необхідна для окислення органічних речовин у стічних во­дах аеробними бактеріями при 20 °С, не повинна перевищувати 50 мг/л;

-хімічна потреба в кисні (ХПК), тобто масова концентрація кис­ню, необхідна для повного окислення забруднень, не повинна пе­ревищувати БПК більш яку 1,5 рази;

водневий показник кислотності та лужності рН має знаходи­тися в межах 6,6-8,5;

загальна концентрація солей у стічних водах не повинна пе­ревищувати 10 г/л;

гранично допустимі концентрації синтетичних поверхнево-ак­тивних речовин - 20 мг/л.

Для забезпечення таких вимог стічні води автопідприємства проходять очищення на очисних спорудах. Основним у цьому про­цесі є очищення води, що використовувалась для мийки автомобілів. Як правило, процес очищення включає етапи очищення води від піску, глини та інших твердих частинок, очищення води від нафто­продуктів та утилізацію видалених забруднень. Розроблені типові проекти очисних споруд і установок. Схема однієї з таких установок моделі "Кристал", яка була розроблена інститутом Мосводоканал-НДІпроект, широко використовувалась в автопідприємствах, пока­зана на рис. 4.19.

Установка має приймальний резервуар 1 стічної води, насос 2, що подає стічні води, віброфільтр 3, бункер 4 для збирання осаду, блок очищення стічних вод від нафтопродуктів, який має камеру 6 грубого (первинного) очищення води, камеру 7 для остаточного очищення стічних вод, збиральника 5 чистої очищеної води, насос 11 з патрубком 12, що подає чисту воду в миючу установку, зби­ральник 8 нафтопродуктів з патрубками 9 - для відведення нафто­продуктів і 10-для зливання води в осад.

Забруднена вода надходить в резервуар 1 стічних вод, коли рівень води в резервуарі досягне середнього датчика сигналізато­ра рівня, автоматично включається насос 2, далі вода під тиском 2,0-2,5 кгс/см2 надходить трубопроводом у віброфільтр 3; після фільтрації з віброфільтра вода надходить у блок вторинного очи­щення від нафтопродуктів спочатку в камеру 6 грубого (первинно­го) очищення, а далі в камеру 7 для остаточного (вторинного) очи­щення, звідки вона потрапляє у збиральник 5 чистої води.

Осад у вигляді піску, мулу і т. і. накопичується в конусній частині віброфільтра 3, з якого його періодично видаляють в бункер 4 осаду.

В камері грубого очищення води проходить коалесценція (ук­рупнення частинок) емульсії і утворення прошарку нафтовідходів. Прискорення скидання нафтовідходів з поверхні води здійснюють подаванням стиснутого Повітря; далі нафтовідходи самопливом надходять у збиральник 8, а звідти патрубком 9 на установку для спалювання.

Очищена від нафтопродуктів вода з камери 6 грубого очищен­ня надходить в камеру 7 остаточного очищення води. Воду, що про­йшла остаточне очищення, зливають у збиральник 5 чистої води; коли рівень води в збиральнику 5 сягає датчика сигналізатора рівня води (на рисунку не зображено), включається насос 11 чистої води, який подає очищену воду в систему зворотного водопостачання.

Спрацьований електроліт і свинцевий шлам

На АТП у великих об'ємах зберігають сірчану кислоту для при­готування електроліту акумуляторних батарей. У процесі ремонту батарей утворюється спрацьований електроліт - шкідлива для дов­кілля речовина, яка потребує нейтралізації.

При експлуатації акумуляторних батарей у них утворюється свинцевий шлам, який випадає з анодних пластин активної маси. На дно акумуляторних батарей попадають також свинцевий пил і шматочки крихких свинцевих пластин.

Середній вміст шламу у спрацьованій акумуляторній батареї становить від 15 до 25% її маси. До складу сухого шламу входить: свинцю 70%, сурми 1%, вісмуту 0,1% і міді 0,2%. Тому мийка акуму­ляторних банок в місцях, де можливе попадання у стічні води або фунт залишків відпрацьованого електроліту і свинцевого шламу, недопустима. Лом акумуляторного свинцю (як цінного металу) не­обхідно збирати.

Для нейтралізації кислот у відпрацьованих електролітів вико­ристовують будь-який лужний реагент. Найчастіше - вапно, вуглекислий кальцій і магній. Для збирання свинцевого шламу застосо­вують спеціальну установку для митгя акумуляторних банок. Щоб запобігти забрудненню довкілля у процесі приготування та зали­вання в акумуляторні батареї електроліту також застосовую і ь спеці­альні установки.

Відходи ацетиленових генераторів

На АТП в результаті застосування ацетиленових генераторів для зварювання і різання металу утворюються відходи карбіду каль­цію. Погано організоване збирання, зберігання і утилізація цих відходів призводить до забруднення фунту і стічних вод.

Зберігати відходи ацетиленових генераторів необхідно в мета­левих ящиках, конструкція яких надає можливості здійснювати за­вантажування транспортного засобу без втрат.

Відходи ацетиленових генераторів можуть використовуватись у будівництві при проведенні штукатурних робіт і біління. Викорис­тання вказаних відходів не дає великої економії будівельних мате­ріалів, але сприяє раціональній утилізації, що запобігає попаданню цієї шкідливої речовини у фунт і водойми у разі вивезення відходів у відвали.

Для повної ліквідації на АТП відходів ацетиленових генераторів необхідно переходити на централізоване забезпечення ацетиле­ном.

Спрацьована гальмівна рідина

Для запобігання попадання гальмівної рідини в навколишнє середовище необхідно в автопідприємстві використовувати для прокачування гальмівної системи автомобіля свіжою гальмівною рідиною спеціальну установку.

Злиту при цьому відпрацьовану гальмівну рідину відстоюють і очищену частково використовують повторно, а забруднену - утилі­зують

Спрацьовані антифриз і вода з систем охолодження

Через розширення використання в системах охолодження ав­томобільних двигунів рідин, що замерзають за низьких температур (антифризів), які містять отруйну речовину етиленгліколь, виникає небезпека забруднення ним фунту і стічних вод. Тому на АТП має бути налагоджено збирання, зберігання і утилізація спрацьованих антифризів.

Для перевезення і зберігання як свіжих, так і спрацьованих ан­тифризів застосовують металеві бочки чи балони з пробками чи кришками, які щільно закриваються. На тарі, в якій зберігають ан­тифриз, обов'язково має бути напис "Отрута" і знак отруйної речо­вини.

На АТП, не устаткованих засобами прогрівання двигуна при зберіганні автомобілів на відкритих стоянках в зимовий період, воду зливають у фунт. Ця вода містить сполуки заліза й інших металів, які утворюються внаслідок корозії деталей системи охолодження двигуна. Масове зливання води з систем охолодження призводить до забруднення ґрунту цими сполуками. З огляду раціонального ви­користання води, усунення забруднення фунту і водойм шкідливи­ми речовинами, які у ній містяться, а також зменшення утворення накипу в системі охолодження двигуна таку воду доцільно викорис­товувати повторно.

Спрацьовані фільтри і брудне ганчір'я

Після технічного обслуговування і поточного ремонту авто­мобілів на АТП накопичується велика кількість спрацьованих фільтруючих елементів, а також брудного ганчір'я.

Фільтруючі елементи з фільтрів, які знімають з автомобіля, містять моторні оливи. Наприклад, різниця за масою між відпра­цьованим і новим фільтрувальним елементом становить від 160 до 250 г.

У зонах обслуговування і ремонту автомобілів має бути нала­годжена чітка організація збирання таких елементів і використання ганчір'я. Зберігають названі відходи в закритих металевих ящиках під накриттям з метою запобігання попадання в них атмосферних опадів і подальшим забрудненням зливових вод нафтопродуктами.

Найефективнішим заходом утилізації спрацьованих фільтру­ючих елементів і брудного ганчір'я є спалювання в котельнях.

Автотранспортні засоби, що відпрацювали свій строк,

і їх складові

Шляф утилізації наведених вище виробничих відходів відомі і широко використовуються. В останній час значну увагу приділяють розробленню методів утилізації зношених автомобілів і їх вузлів.

В 1992 році в м. Базелі (Швейцарія) проведено спеціалізований симпозіум, присвячений питанню утилізації старих автомобілів. Рішення цієї важливої з огляду екології задачі можливе, якщо її вирішення буде враховуватись на стадії розроблення нових моделей автомобілів і вибору матеріалів їх вузлів Такий принцип прийнятий провідними автомобільними фірмами світу.

Наприклад, 87 % загальної маси вантажного автомобіля фірми Зсапіа, який складається приблизно з 8 тис. деталей, після закін­чення строку служби може надходити до повторної<> ішкориетання. Як приклад можна розглянути автомобіль марки Я113Н 4x2. Його маса близько 5,9 т. Матеріали розподіляються так: сталь - 2400 кг; чавун - 1300 кг; сталевий лист - 1200 кг; гума - 600 кг; алюміній -130 кг; пластмаси - ЗО кг; свинець - 50 кг; мідь - ЗО кг; лаки - ЗО кг; цинк - 4 кг. Після зняття з експлуатації автомобіля і його розбиран­ня" на повторну переробку надходять чорні метали, алюміній, сви­нець і мідь. Пластмаси і гума можуть перероблятися з витримуван­ням вимог охорони довкілля, якщо точно відомо їх склад. Фірма Зсапіа ввела маркування деталей з гуми і пластмас у відповідності до німецьких стандартів \ЮА260. Для зменшення впливу лаків і їх розчинників останнього часу використовують нанесення лаків на­пилюванням і використання лаків на водній основі.

Аналогічні роботи проводить фірма Уоікзшадеп, зокрема на легкових автомобілях Ооіг, в яких усі пластмасові деталі також ма­ють маркування, 60 % з них виготовлені з матеріалів, придатних до повторного використання.

Таким чином визначили і застосовують найефективніші методи утилізації і цього типу виробничих відходів автомобільного транс­порту

 

Важливим з екологічної та техніко-економічної точок зору є ра­ціональне використання зношених автомобільних шин, які містять дефіцитну полімерну сировину (каучук), метал, технічний вуглець та інші наповнювачі. Традиційно зношені шини поновлюють накла­данням нового протектора, ті шини, які не підлягають такому вико­ристанню, подрібнюють з подальшим виготовленням з кришки різних виробів, а також добавкою її в дорожні покриття.

Використовують зношені шини цілими у спорудах для захисту берегів річок і морів від ерозії як бар'єри та огорожі автомобільних доріг, блоків для стін гаражів, майстерень, складів.