Способи надання першої допомоги 4 страница

 

Таблиця В. 1 - Характеристика ХНР і допоміжні коефіцієнти для визначення глибини зони зараження

№ п/п	ХНР	Щільність ХНР, т/м3	Темпер. кипін., 0С	Порог. токсодоза ((мгххв.)/л	Значення допоміжних коефіцієнтів
К1	К2	К3	К7 для температури повітря (0С)
газ	рідина	- 40	- 20
	Акролеїн	-	0,839	52,7	0,2		0,013	3,0	0,1	0,2	0,4		2,2
	Аміак - зберігання: - - під тиском   - - ізотермічне	0,0008   -	0,681   0,681	-33,42   -33,42		0,18   0,01	0,025   0,025	0,04   0,04	0 0,9 0 0,9	0,3 1	0,6 1	1 1	1,4 1
	Ацетонітрил	-	0,786	81,6	21,6**		0,004	0,028	0,02	0,1	0,3		2,6
	Ацетонціангідрин	-	0,932		1,9**		0,002	0,316			0,3		1,5
	Водень миш'яковистий	0,0035	1,64	-62,47	0,2**	0,17	0,054	3,0	0,3	0,5	0,8	1	1,2
	Водень фтористий	-	0,989	19,52			0,028	0,15	0,1	0,2	0,5
	Водень хлористий	0,0016	1,191	-85,10		0,28	0,037	0,30	0,4	0,6	0,8	1	1,2
	Водень бромистий	0,0036	1,490	-66,77	2,4*	0,13	0,055	0,25	0,3	0,5	0,8	1	1,2
	Водень ціаністий	-	0,687	25,7	0,2		0,026	3,0			0,4		1,3
	Діметиламін	0,0020	0,680	6,9	1,2*	0,06	0,041	0,5	0 0,1	0 0,3	0 0,8	1	2,5
	Метиламін	0,0014	0,699	-6,5	1,2*	0,13	0,034	0,5	0 0,3	0 0,7	0,3	1	1,8
	Мітив бромистий	-	1,732	3,6	1,2*	0,04	0,039	0,5	0 0,2	0 0,4	0 0,9	1	2,3
	Мітив хлористий	0,0023	0,983	-23,76	10,8**	0,125	0,044	0,056	0 0,5	0,1	0,6	1	1,5
	Метилакрилат	-	0,953	80,2	6*		0,005	0,1	0,1	0,2	0,4		3,1

 

Продовження таблиці В. 1

№ п/п	ХНР	Щільність ХНР, т/м3	Темпер. кипін., 0С	Порог. токсодоза ((мгххв)/л	Значення допоміжних коефіцієнтів
К1	К2	К3	К7 для температури повітря (0С)
газ	рідина	- 40	- 20
	Метилмеркаптан	-	0,867	5,95	1,7**	0,06	0,043	0,353	0 0,1	0 0,3	0 0,8	1	2,4
	Нітрил акрилової кислоти	-	0,806	77,3	0,75		0,007	0,80	0,04	0,1	0,4		2,4
	Оксиди азоту	-	1,491	21,0	1,5		0,040	0,40			0,4
	Окисел етилену	-	0,882	10,7	2,2**	0,05	0,041	0,27	0 0,1	0 0,3	0 0,7	1	3,2
	Сірчистий ангідрид	0,0029	1,462	-10,1	1,8	0,11	0,049	0,333	0 0,2	0 0,5	0,3	1	1,7
	Сірководень	0,0015	0,964	-60,35	16,1	0,27	0,042	0,036	0,3	0,5	0,8	1	1,2
	Соляна кислота (концентр.)	-	1,198	-			0,021	0,30		0,1	0,3		1,6
	Сірковуглець	-	1,263	46,2			0,021	0,013	0,1	0,2	0,4		2,1
	Триметиламин	-	0,671	2,9	6*	0,07	0,047	0,1	0 0,1	0 0,4	0 0,9	1	2,2
	Формальдегід	-	0,815	-19,0	0,6*	0,19	0,034	1,0	0 0,4	0	0,5	1	1,5
	Фосген	0,0035	1,432	8,2	0,6	0,05	0,061	1,0	0 0,1	0 0,3	0 0,7	1	2,7
	Фтор	0,0017	1,512	-188,2	0,2*	0,95	0,038	3,0	0,7	0,8	0,9	1	1,1
	Фосфор трихлористий	-	1,570	75,3			0,010	0,2	0,1	0,2	0,4		2,3

 

Продовження таблиці В. 1

№ п/п	ХНР	Щільність ХНР, т/м3	Темпер. кипін., 0С	Порог. токсодоза ((мгххв)/л	Значення допоміжних коефіцієнтів
К1	К2	К3	К7 для температури повітря (0С)
газ	рідина	- 40	- 20
	Фосфору хлороокис	-	1,675	107,2	0,06*		0,003	10,0	0,05	0,1	0,3		2,6
	Хлор	0,0032	1,553	-34,1	0,6	0,18	0,052	1,0	0 0,9	0,3	0,6	1	1,4
	Хлорпікрин	-	1,658	112,3	0,02		0,002	30,0	0,03	0,1	0,3		2,9
	Хлорциан	0,0021	1,220	12,6	0,75	0,04	0,048	0,80	0	0	0 0,6	1	3,9
	Етиленимін	-	0,838	55,0	4,8		0,009	0,125	0,05	0,1	0,4		2,2
	Етиленсульфід	-	1,005	55,0	0,1*		0,013	6,0	0,05	0,1	0,4		2,2
	Етилмеркаптан	-	0,839		2,2**		0,028	0,27	0,1	0,2	0,5		1,7

 

Примітки:

1. Щільність газоподібних ХНР в графі 3 приведені для атмосферного тиску. При тиску в місткості, відмінному від атмосферного, щільність визначена шляхом множення графи 3 на значення тиску (у атмосферах).

2. Значення К₇ в графах 10 - 14 в чисельнику приведені для первинної хмари, в знаменнику - для вторинної хмари.

3. У графі 6 чисельних значень токсодоз, помічені, визначені орієнтовно по співвідношенню:

,

де Д - токсодоза, (мгххв)/л;

ПДК_Р.З. - ГДК робочої зони, міліграм/л;

К = 5 для дратівливих газів (помічені однією зірочкою),К = 9 для усіх інших отрут (помічені двома зірочками).

4. Значення К₁ для ізотермічного зберігання аміаку наведено для випадку розливу (викиду) в піддон.

Таблиця Г. 1 - Значення коефіцієнта К₄ залежно від швидкості вітру

Швидкість вітру, м/с
К4		1,33	1,67	2,0	2,34	2,67	3,0	3,34	3,67	4,0	5,68

 

 

Таблиця Д.1 - Швидкість (км/год) перенесення переднього фронту хмари зараженого повітря залежно від швидкості вітру

Стан атмосфери (міра вертикальної стійкості)

Швидкість вітру, м/с

Інверсія

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Ізотермія

Конвекція

 

Таблиця Ж.1 - Коефіцієнт захищеності виробничого персоналу від ХНР при використанні різних укриттів і засобів індивідуального захисту

Місце перебування або вживані засоби захисту	Час перебування, години
0,25	0,5			3 - 4
Відкрито на місцевості
У транспорті	0,95	0,75	0,41	-	-
У виробничих приміщеннях з коефіцієнтом кратності повітрообміну: 0,5 1,0 2,0	0,97 0,67 0,18	0,87 0,52 0,08	0,68 0,30 0,04	0,38 0,13	0,09
У притулках: - - з режимом регенерації повітря - - без режиму регенерації повітря
У засобах індивідуального захисту органів дихання (промислові протигази)	0,95	0,8	0,5

_____________________________

Примітка: Промислові протигази використовуються виробничим персоналом при роботі усередині будівлі і при виході з осередку ураження

Таблиця К.1 - Середні значення коефіцієнтів захищеності (К_зах) міського і сільського населення з урахуванням його перебування в житлових і виробничих будівлях, транспорті і відкрито на місцевості

Час доби, годин від і до	Міське населення	Сільське населення
Час, що пройшов після початку дії ХНР
15 хв	30 хв	1 година	2 години	3-4 години	15 хв	30 хв	1 година	2 години	3-4 години
А. В умовах повсякденної діяльності (населення не оповіщене про небезпеку)
1.01-6.00	0,95	0,89	0,76	0,36	0,09	0,72/0,87	0,69/0,84	0,60/0,72	0,28/0,33	0,07/0,15
6.01-7.00	0,84	0,72	0,64	0,29	0,07	0,39/0,59	0,37/0,57	0,32/0,48	0,15/0,23	0,10/0,05
7.01-10.00	0,64	0,54	0,35	0,13	0,02	0,24/0,24	0,23/0,23	0,20/0,20	0,10/0,10	0,02/0,02
10.01-13.00	0,69	0,58	0,37	0,15	0,03	0,19/0,19	0,18/0,18	0,16/0,16	0,08/0,8	0,02/0,02
13.01-15.00	0,72	0,64	0,47	0,20	0,04	0,17/0,24	0,14/0,23	0,12/0,20	0,06/0,10	0,02/0,02
15.01-17.00	0,69	0,58	0,37	0,15	0,03	0,15/0,48	0,14/0,46	0,12/0,40	0,06/0,19	0,02/0,05
17.01-19.00	0,69	0,62	0,47	0,19	0,04	0,19/0,59	0,18/0,57	0,16/0,48	0,08/0,23	0,02/0,05
19.01-1.00	0,88	0,82	0,67	0,3	0,07	0,48/0,78	0,46/0,73	0,40/0,64	0,19/0,30	0,05/0,07
Б. В умовах надзвичайної ситуації (населення оповіщене про небезпеку)
1.01-6.00	0,95	0,89	0,20	0,36	0,09	0,78/0,87	0,73/0,85	0,64/0,74	0,30/0,35	0,08/0,09
6.01-7.00	0,93	0,87	0,74	0,65	0,10	0,50/0,81	0,48/0,77	0,42/0,67	0,21/0,20	0,07/0,08
7.01-10.00	0,78	0,68	0,49	0,22	0,06	0,89/0,39	0,37/0,37	0,32/0,32	0,15/0,15	0,04/0,04
10.01-13.00	0,79	0,67	0,47	0,21	0,04	0,33/0,33	0,31/0,31	0,27/0,27	0,13/0,13	0,13/0,13
13.01-15.00	0,83	0,74	0,56	0,25	0,05	0,31/0,39	0,30/0,37	0,26/0,32	0,12/0,15	0,03/0,04
15.01-17.00	0,79	0,69	0,49	0,22	0,04	0,31/0,59	0,30/0,57	0,26/0,48	0,12/0,23	0,05/0,05
17.01-19.00	0,86	0,78	0,63	0,28	0,06	0,35/0,66	0,38/0,62	0,29/0,55	0,14/0,26	0,03/0,04
19.01-1.00	0,91	0,85	0,71	0,34	0,09	0,59/0,81	0,57/0,77	0,48/0,57	0,23/0,32	0,07/0,6

Примітки:

1. Для сільського населення в чисельнику вказано значення К_зах на період ведення з/х робіт, в знаменнику - на зимовий період.

2. При визначенні кількості уражених від первинної хмари використовується К_зах на 15 і 30 хв.

 

Таблиця Л.1 - Характеристика структури уражених (у %)

Найменування ХНР	Характер поразок
смертельні	важкій і середній мірі	легкій мірі	порогові
Аміак

__________________________

Примітка: По інших ХНР структура уражених орієнтовно така ж.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 11

 

ОСНОВНІ ВИЗНАЧЕННЯ РАДІАЦІЙНОЇ ОБСТАНОВКИ І

НОРМ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

 

Іонізуючі випромінювання

 

Іонізуючим називають будь-яке випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до утворення електричних зарядів різних знаків.

Іонізуюче випромінювання викликає в організмі ланцюжок оборотних і незворотних змін. Пусковим механізмом дії є процеси іонізації і збудження атомів і молекул в тканинах. Дисоціація складних молекул в результаті розриву хімічних зв'язків - пряма дія радіації. Істотну роль у формуванні біологічних ефектів грають радіаційно-хімічні зміни, обумовлені продуктами радіолізу води. Порушуються обмінні процеси, сповільнюється і припиняється зростання тканин, виникають нові хімічні сполуки, не властиві організму. Це призводить до зміни діяльності окремих функцій і систем організму.

Іонізуюча радіація при дії на організм людини може викликати два види ефектів: детерміновані порогові ефекти (променева хвороба, променевий опік, променева катаракта, променеве безпліддя, аномалії в розвитку плоду та ін.) і стохастичні (імовірнісні) безпорогові ефекти (злоякісні пухлини, лейкоз, спадкові хвороби).

Міра дії радіації залежить від того, є опромінення зовнішнім або внутрішнім. Внутрішнє опромінення можливе при вдиханні, заковтуванні радіоізотопів і проникненні їх в організм через шкіру. Деякі речовини поглинаються і накопичуються в конкретних органах, що призводить до високих локальних доз радіації. Кальцій, радій, стронцій і інші накопичуються в кістках, ізотопи йоду викликають ушкодження щитовидної залози, рідкоземельні елементи - переважно пухлини печінки. Рівномірно розподіляються ізотопи цезію, рубідію, викликаючи пригноблення кровотворення, атрофію сім’яників, пухлини м'яких тканин.

 

Класифікація іонізуючих випромінювань

 

Іонізуюче випромінювання розділяється на:

- - гамма-випромінювання - електромагнітне (фотонне) випромінювання, що випромінюється при ядерних перетвореннях або при анігіляції часток;

- - характеристичне випромінювання - фотонне випромінювання з дискретним спектром, що випромінюється при зміні енергетичного стану ядра;

- - гальмівне випромінювання - фотонне випромінювання з безперервним спектром, що випромінюється при зміні кінетичної енергії заряджених часток.Гальмівне випромінювання виникає в середовищі, що оточує джерело бета-випромінювання, в рентгенівських трубках, прискорювачах електронів і тому подібне;

- - рентгенівське - сукупність гальмівного і характеристичного випромінювань;

- - корпускулярне випромінювання - іонізуюче випромінювання, що складається з часток з масою спокою, відмінною від нуля (альфа - і бета-часток, протонів, нейтронів та ін.).

Ультрафіолетове випромінювання і видиме світло не відносяться до іонізуючих випромінювань.

 

Гігієнічна регламентація іонізуючого випромінювання

 

Гігієнічна регламентація іонізуючого випромінювання здійснюються Нормами радіаційної безпеки і Гігієнічними нормами.

Відповідно до нормативної документації усе населення розділяється на три категорії:

- - категорія А - персонал (професійні працівники) - особи, які постійно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань;

- - категорія Б - обмежена частина населення - особи, які не працюють безпосередньо з джерелами випромінювання, але за умовами проживання або розміщення робочих місць можуть піддаватися дії радіоактивних речовин і інших джерел випромінювання, що використовуються в установах і (чи) видаляються в зовнішнє середовище з відходами;

- - категорія В - решта населення області, країни.

Радіаційна безпека встановлюють поняття "критичний орган" - орган, тканину, частину тіла або усе тіло, опромінення якого в цих умовах заподіює найбільший збиток здоров'ю цієї особи або його потомства. Критичні органи розділяють на групи, що розрізняються по радіочутливості. Визначені наступні групи критичних органів:

- - І група - усе тіло, гонади, червоний кістковий мозок;

- - ІІ група - м'язи, щитовидна залоза, жирова тканина, печінка, бруньки, селезінка, шлунково-кишковий тракт, легені, кришталик ока і інші органи за винятком тих, які відносяться до І і ІІІ груп;

- - ІІІ група - шкірний покрив, кісткова тканина, кисті, передпліччя, кісточки і стопи.

Дози і рівні радіації

 

Мірою вражаючої дії радіації є доза опромінення. Для обліку особливостей джерел радіації і їх дії на різні об'єкти використовують деякі різновиди дози опромінення.

Експозиційна доза характеризує здатність гамма- і рентгенівського випромінювання іонізувати довкілля. Експозиційна доза визначається тільки для повітря. У практичному застосуванні використовуються позасистемні одиниці виміру експозиційної дози: Р (рентген), мР (мілірентген), мкР (мікрорентген).

Еквівалентна доза - поглинена доза в органі або тканині D, помножена на відповідний коефіцієнт якості для цього випромінювання Q.

 

, (1)

 

Одиницею виміру еквівалентної дози є Дж/кг, що має спеціальне найменування зиверт (Зв).

Коефіцієнт якості Q - безрозмірний коефіцієнт, що визначає залежність несприятливих біологічних наслідків опромінення людини в малих дозах від повної ЛПЕ випромінювання.

ЛПЕ (чи L_Δ) - лінійна передача енергії заряджених часток в середовищі, тобто середня енергія , що втрачається часткою в середовищі при зіткненнях з передачею енергії менше Δ, на малому відрізку шляху :

 

L _Δ= (dE/dl)_Δ (2)

 

Середній коефіцієнт якості Q при декількох компонентах випромінювання з різною якістю визначається з вираження

 

, (3)

 

де D - поглинена доза, тобто середня енергія dE, передана випромінюванням речовині в деякому елементарному об'ємі, ділена на масу речовини dm в цьому об'ємі,:

 

або (4)

 

 

У таблиці 11.1 приведені значення коефіцієнта якості для різних видів випромінювання.

 

Таблиця 11.1 - Значення коефіцієнта якості Q

№ п/п	Вид випромінювання	Значення Q
	Рентгенівське і гамма-випромінювання
	Електрони і позитрони, бета-випромінювання
	Протони з енергією менше 10 МеВ
	Нейтрони з енергією менше 0,02 МеВ
	Нейтрони з енергією 0,1-10 МеВ
	Альфа-випромінювання з енергією менше 10 МеВ
	Важкі ядра віддачі

 

Розрізняють наступні дози і рівні опромінення:

- - поглинена доза D - середня енергія dE, передана випромінюванням речовині в деякому елементарному об'ємі, ділена на масу речовини dm в цьому об'ємі D=dE/dm. Одиниця поглиненої дози грей (Гр), дорівнює 1 джоулю на килограм (Дж/кг);

- - гранично допустима доза (ГДД) - найбільше значення індивідуальної еквівалентної дози за рік, яке при рівномірній дії в течії 50 років не викличе в стані здоров'я персоналу (категорія А) несприятливих змін, що виявляються сучасними методами; ГДД є основною дозовою межею для осіб категорії А;

- - межа дози (МД) - гранична еквівалентна доза за рік для обмеженої частини населення (категорії Б); межа дози встановлюється менше ГДД для запобігання необгрунтованому опроміненню цього контингенту людей і є основною дозовою межею для осіб категорії В;