Робота з кислотами, лугами та іншими сильнодіючими реактивами

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Харківський національний медичний університет

В.І. Жуков, О.А. Наконечна, С.О. Стеценко, М.Г. Щербань

САМОСТІЙНА ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ

CТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТА

ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З БІОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ

Частина 1

 

Навчально-методичний посібник

 

 

Рекомендовано

Центральним методичним кабінетом з вищої медичної освіти МОЗ України як навчально-методичний посібник для студентів стоматологічних факультетів вищих медичних навчальних закладів

IV рівня акредитації

 

 

Харків

ХНМУ

 

УДК: 577.1:378.041.091.212:616.31 (075)

ББК 28.072я7

С17

Рекомендовано ЦМК з ВМО МОЗ України (Прот. № 1 від 27.12.2011р.)

 

Рецензенти: В.В. Давидов - доктор мед. наук, проф.

(Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків НАМН України)

П.А. Каліман -доктор біол. наук, проф.

(Харківський націанальний університет ім. В.Н. Каразіна)

І.В. Ніженковська - доктор мед. наук, проф.

(Київський національний медичний університет ім. О.О. Богомольця)

 

С17 Самостійна підготовка студентів стоматологічного факультета до практичних занять з біологічної хімії. Частина 1: Навч. – метод. посібник / В.І. Жуков, О.А. Наконечна, С.О. Стеценко, М.Г. Щербань. – Харків: ХНМУ, 2012. – 96 с.

 

Біологічна хімія – наука медико-біологічного циклу, яка закладає основу вивчення молекулярної біології, нормальної та патологічної фізіології, фармакології, токсикології, генетики, пропедевтики внутрішніх хвороб та інших. Ця навчальна дисципліна вивчає механізми виникнення патологічних процесів в організмі людини та принципи їх корекції.

Біохімія розглядає хімічні основи життєдіяльності організмів у нормі та при патології, тому має важливе практичне значення для медицини.

Мета та завдання посібника: вивчення хімічного складу, хімічної структури, властивостей основних компонентів тканин та органів, перетворення речовин та енергії в здоровому та хворому організмі, проведення практичних робіт. При виконанні лабораторної роботи акцент ставиться на клініко-діагностичне значення біохімічних показників. Кожна тема подана за планом: теоретичні питання, тестові завдання для самоконтролю, лабораторні роботи.

Для студентів стоматологічного факультету вищих навчальних закладів.

 

УДК: 577.1:378.041.091.212:616.31 (075)

ББК 28.072я7

 

Харківський національний медичний університет, 2012

МОДУЛЬ 2

ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ОБМІНУ РЕЧОВИН

ЗМІСТКОВИЙ МОДУЛЬ 5

ЗАНЯТТЯ 1 (2 години)

 

Тема: Введення в біохімію. Розвиток біохімії як науки. Історія кафедри біохімії ХНМУ. Біохімічні компоненти клітини. Особливості роботи в біохімічній лабораторії. Інструктаж із техніки безпеки.

 

Актуальність. Біохімія – це наука про молекулярну сутність життя. Вона вивчає хімічну природу речовин, що входять до складу живих організмів, їх перетворення, а також зв'язок цих перетворень із діяльністю клітин, органів і тканин організму в цілому. Біохімія розглядає хімічні основи життєдіяльності організмів у нормі та при патології, тому має важливе практичне значення для медицини.

Мета. Розглянути етапи становлення біохімії як фундаментальної медико-біологічної науки та визначити роль біохімічних досліджень функціонального стану організму людини в нормі та при патології. Вивчити біохімічні функції основних класів біомолекул клітин організму. Ознайомитися з історією кафедри біохімії ХНМУ. Засвоїти правила з техніки безпеки при роботі в біохімічній лабораторії.

 

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Біологічна хімія як наука: предмет, завдання, основні історичні етапи і сучасні напрямки розвитку.

2. Мета і методи проведення біохімічних досліджень, їх клініко-діагностичне значення.

3. Зв'язок біохімії з іншими медико-біологічними науками. Медична біохімія. Клінічна біохімія. Лабораторна діагностика.

4. Світова історія біохімії та розвиток біохімічних досліджень в Україні.

5. Хімічний склад живих організмів, його особливості порівняно з об'єктами неживої природи. Хімічний склад організму людини.

6. Біохімічні компоненти клітини (біомолекули), їх функції.

7. Будова прокаріотичних та еукаріотичних клітин.

8. Аутотрофні та гетеротрофні організми.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ВИХІДНОГО РІВНЯ ЗНАНЬ

1. Загальні поняття біоорганічної хімії: полярність, гідрофобність і гідрофільність органічних молекул; кислотні, основні і амфотерні властивості органічних молекул.

2. Характерні особливості структури спиртів, альдегідів, кетонів, карбонових кислот та амінів.

3. Структура окремих представників класів органічних речовин: етанол, гліцерол; оцтова, янтарна, фумарова, пальмітинова, олеїнова, піровиноградна, щавлевооцтова, кетоглутарова, молочна, яблучна кислоти; оцтовий альдегід, ацетон, етаноламін, холін.

4. Механізм утворення естерів на прикладі тріацилгліцеролів, їх біологічна роль.

5. Загальні уявлення про ліпіди та їх класифікацію. Біологічна роль різних класів ліпідів.

6. Особливості структури і біологічної ролі моносахаридів (глюкози, фруктози, галактози, рибози, дезоксирибози), олігосахаридів (лактози, сахарози, мальтози), полісахаридів (крохмалю, глікогену, целюлози).

7. Класифікації та властивості α-амінокислот. Структура окремих представників (гліцин, аланін, цистеїн, серин, глютамінова кислота, лізин, фенілаланін, триптофан, метіонін).

8. Білки: механізм утворення пептидного зв’язку, рівні структурної організації, біологічна роль.

9. Нуклеїнові кислоти, нуклеозиди, нуклеотиди: особливості структури і складу, біологічна роль.

 

ІНСТРУКЦІЯ

з техніки безпеки при роботі в лабораторіях кафедри біохімії ХНМУ

 

Загальні правила

1. Всі роботи в лабораторії треба проводити в робочому одязі – халаті й шапочці, при роботі з реактивами звертати увагу на напис на етикетці.

2. Усі процедури (відмірювання реактивів, їх переливання, нагрі­вання тощо) можна здійснювати тільки на хімічному столі, у витяжній шафі.

3. Не проводити реакцій, результат яких невідомий.

4. Усі досліди з отрутами і речовинами, що мають неприємний запах, проводити у витяжній шафі ("під тягою").

5. Не ходити по лабораторії з концентрованими кислотами, наливати їх тільки у призначеному для цього місці.

6. При розподіленні за запахом газу, що виділяється, нюхати його тільки здалеку, направляючи струмінь рухом руки від посудини до себе.

7. Не забруднювати реактиви під час роботи (не переплутувати пробки від склянок, що містять різні реактиви; надлишок взятого реактиву не виливати назад у склянку; кожен реактив набирати тільки призначеною для нього піпеткою, ні в якому разі не переплутувати їх).

8. Після роботи поставити реактиви на місце, вимити посуд, прибрати робочий стіл.

9. Після роботи обов'язково вимити руки.

10. Не приймати їжу на робочому місці.

11. При виникненні пожежі в лабораторії гасити її, прикривши полум'я ганчіркою або засипавши піском.

Робота з кислотами, лугами та іншими сильнодіючими реактивами

 

1. Уважно стежити за тим, щоб реактиви (особливо кислоти і луги) не потрапляли на обличчя, руки й одяг.

2. Усі роботи з використанням кислот, лугів та інших сильнодіючих реактивів треба проводити дуже уважно й обережно.

3. Забороняється відмірювати сильні кислоти і луги (10% і вище), а також інші сильнодіючи реактиви шляхом насмоктування їх ротом у піпетку – це може спричинити хімічний опік порожнини рота. Відмірю­вати ці реактиви треба за допомогою груші, циліндра або крапельниці.

4. При відмірюванні реактиву піпеткою занурювати її до самого дна склянки. Під час заповнення піпетки не відвертатися, дивитися тільки на неї.

5. Після відмірювання реактиву не класти піпетку на стіл, а опустити в посудину для промивання.

6. Відпрацьовані горючі рідини збирати в спеціальну герметичну тару для подальшої регенерації або знешкодження. Заборонено спускати реактиви у каналізацію.

7. Якщо реактив потрапить у ротову порожнину або на шкіру, про-мити уражене місце водою, а потім нейтралізувати 3% розчином Na₂CO₃ у випадку кислоти або 3% розчином оцтової кислоти у випадку лугу.

8. При попаданні реактивів на стіл необхідно нейтралізувати кислоту содою, а луг – слабким розчином оцтової кислоти, потім вимити стіл водою.