Основні концепції соціальної філософії

Суспільство - це реальні люди, які об'єднались у соціальні групи і соціальні верстви, що вступають у взаємодію і створюють матеріальні та духовні блага для своєї життєдіяльності. Без людини суспільство не існує, бо людина - суб'єкт і головна дієва особа суспільства. Суспільство - це відокремлена від природи частина матеріального світу, яка являє собою історично розвинену форму ж иттєдіяльності людей. У розвитку соціальної філософії виникло багато найрізноманітніших підходів до пояснення сутності суспільства. В сучасній філософії одні концепції збагатилися, інші виникли як нові.

Основні концепції суспільства в сучасній філософії:

♦ релігійно-філософська;

♦ натуралістичні концепції;

♦ діалектико-матеріалістична;

♦ культурологічна;

♦ психологічна;

♦ праксеологічна;

♦ концепція соціальної дії тощо.

Усі концепції (парадигми) не можуть претендувати на абсолютну істину, бо вони лише відображають певні сторони суспільного життя людей. Проте потрібно філософські розуміти місце суспільства та людини у сукупності, з'ясувати загальні варіанти суспільного розвитку, множинність відносної незалежної та різноманітності народів, які живуть у конкретному суспільстві.

Назвіть основне джерело та рушійні сили історії.

Історія є реальне життя людей, їхня сумісна діяльність, що виявляє себе в конк­ретних взаємозалежностях, подіях, які відбуваються в певний час і в певному місці. Суб'єктом історичного процесу є людина - діяльна та творча. На людську діяльність як фактор розвитку людської історії впливають багато чинників: безпосередньо природне середовище, характер соціальних відносин, форм людського спілкування, психо-фізіологічні особливості людини, знання, освіта, виховання тощо.

Джерело та рушійні сили історії:

· Теологічне пояснення

· Географічний детермінізм

· Ступінь удосконалення інтелекту

· Природні або соціальні виклики

· Матеріальні та духовні чинники

· Інтерес та потреби

Ідея впливу зовнішнього середовища на хід розвитку історії покладена в кон­цепції географічного детермінізму. Фр. просвітитель Ш. Монтеск'є визначив залежність історії, суспільних явищі людини від природного середовища, клімату, роз­міру території, образу життя. Послідовник цієї ідеї Л. Мечников наголошував, що основним джерелом наро­дження цивілізації є великі річки і виділяв: Річну цивілізацію˃ Морську цивілізацію˃Океанічну цивілізацію.

3. а)матеріальних багатств, б)пізнання

 

Білет № 9

Основні ідеї німецької класичної філософії.

Німецька класична школа Німеччина кінця XVIII – початку XIX століття являв собою досить відсталу країну в порівнянні з передовими європейськими державами. Назріла необхідність подолання феодальної роздробленості і кріпосництва, демократизації суспільства. Однак, німецькі буржуа, налякані кривавим терором Великої французької революції, не прагнули до радикальних перетворень. Невдоволення городян, народні повстання в різних районах не привели до загальнонімецької революції й об'єднання країни.

Як наслідок, така політична ситуація наклала відбиток на ідеї класиків німецької філософії. Незважаючи на те, що И. Кант, И. Фіхте, Ф. Шеллінг і Г. Гегель продовжують розвивати ідеї лібералізму і правової держави, їхнього добутку не містять полум'яних закликів до перетворення суспільства, який можна зустріти в ідеологів французької революції. Зате німецька класична філософія відрізняється академічною стрункістю і строгістю побудов у питаннях обґрунтування правової державності, волі, рівності людей. Німецька класична філософія створила необхідну базу для подальшого розвитку ліберально-правових ідей у Європі.