Познайомтесь із поглядами давніх індусів на безсмертя людини

Філософія стародавнього Сходу

План

1.Способи буття і філософування Заходу і Сходу

2. Канонічні джерела, світоглядні ідеї, та філософські школи Стародавньої Індії

3. Канонічні джерела, світоглядні ідеї, та філософські школи Стародавнього Китаю

 

Теми філософських ессе.

1. ДАВНЬОІНДІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ: МОРАЛЬНА ВІДДЯКА ТА ЇЇ ПОДОЛАННЯ

2.ДАВНЬОКИТАЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ: ДРУГЕ НАРОДЖЕННЯ БУДДИЗМУ

 

Питання для самостійної роботи.

Особливості східного та західного типів філософствування.

На яких найперших особливостях західних та східних цивілізацій наголошує Р.Генон? Що він вважає засадами традиціоналізму та західного прогресизму?

“Ототожнення традиції із цивілізацією в цілому постає абсолютно виправданим тоді, коли мова йде про Схід, оскільки будь-яка цивілізація Сходу, узята в цілому, може по суті розглядатись як традиційна за своїм характером. Що стосується цивілізації Заходу, то вона, навпаки, втратила свій зв’язок із традицією, можна сказати, остаточно, якщо не брати до уваги релігійного елементу, який лише незначною мірою цей зв’язок зберігає. Суспільні інститути, що розглядаються в якості традиційних, повинні бути пов’язаними самим принципом свого існування із певними доктринами, які також постають традиційними незалежно від того, мають вони релігійний, метафізичний чи якійсь інший характер… Щось подібне існувало і в середньовічній Європі,.. проте задля того, щоби така аналогія не завела нас надто далеко, треба відразу додати, що тут метафізика ніколи не була відокремленою від теології, тобто спеціального призначення в галузі релігії… Вже у греків ритуали та символи, успадковані від давніх традицій, швидко втрачали своє вихідне і точне значення. Через це символи деградували до простих алегорій, а потім перетворились у міфи…” (Р.Генон).

1.2. Прокоментуйте вислів американського мислителя Ральфа Емерсона (ХІХ ст.): “Європа завжди запозичала у східного генія свої релігійні імпульси”. Що цей вислів може додати до наведених раніше міркувань Р.Генона? Як би ви назвали окреслену тут особливість східного та західного типу інтелектуалістики?

1.3.Як ви вважаєте, якою мірою наведену далі тезу можна вживати для характеристики західної та східної культури: “Ритуал є ніщо інше, як система прийомів для транслювання особистості” (В.Семенцов). В якому типі культури таке розуміння постає органічним? Поінтрепретуйте в тому ж дусі і міркування Г.Гессе (швейцарський письменник ХХ ст.): “Духовні вправи та медитації (духовні самозаглиблення) через послідовність сходинок ведуть до мети – пізнання. Воно засновано на тому, що “Я” постає як омана; усвідомлення “Я” заміняється усвідомленням всезагального; відроджена душа повертається від відокремленості та заблуджень до світової цілісності…”

Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії.

Уважно прочитайте поданий уривок «РІГВеди», зверніть увагу на його особливу метафоричну мову; найдіть у ньому моменти, що свідчать про перевагу духовного над матеріальним у світогляді індоаріїв; пригадайте світотворчі міфи у інших культурах, порівняйте їх з вищенаведеним, вкажіть на спільне і відмінне.

Він володарює над безсмертям (над усім)…

Боги, здійснюючи пожертву,

приносили Пурушу в жертву.

Весна була його жертовною оливою, літо - дровами,

осінь – самою жертвою.

Коли розділили Пурушу, на скільки частин він був розділений?

Чим стали вуста його, чим руки, чим бедра, чим ноги?

Кастою Брахманів стали його вуста, руки – Кшатріїв кастою.

Його бедра стали вайш’єю, з ніг виник Шудра.

Місяць народився з його розуму, з очей виникло Сонце,

з вуст – Індра і Агні, з дихання

виник вітер.

З пупка виник повітряний простір, з голови – небо.

З ніг – Земля, сторони світу – зі

слуху. Так утворились світи.

Ознайомтесь із іншими давньоіндійськими версіями виникнення світу, дайте їм свою інтерпретацію, тобто з’ясуйте, що саме вважалось найпершим початком світу, яке значення йому надавалось.

“Водами воістину було це начало, лише морем. Ці води міркували: “Як би ми могли примножитись?” Вони прикладали зусилля, вони віддавались тапасу. Після того, як вони віддались тапасу, виникло золоте яйце… Із нього через рік виникла людина. Це був Праджапаті. Він пробив золоте яйце… Через рік він забажав говорити. Він сказав – і виникла земля. Він скзав – і виник повітряний простір. Він сказав – і виникло небо… Але дитина, вперше почавши говорити, виголошує лише односкладні та двоскладні слова. Воіс тину, ці три слова містять по п’ять складів. Він зробив їх п’ятьма сезонами року”.

Порівняйте наведені уявлення про виникнення світу із християнським поглядом на цей предмет; пригадайте уявлення давніх слов’ян про начала світобудови. Зверніть увагу на роль мовленого слова у творенні світобудови.

“Воістину, цей світ є Брахман… Воістину, людина зосереджена в її (власному) задумі. Яким є задум людини в цьому світі, такою вона буде в тому світі. Нехай виповниться її задум… Атман, що все знає, все здійснює, всього бажає, - цей мій атман в серці моєму є меншим він насіння рису, ніж насіння ячменю, ніж насіння гірчиці… Цей мій атман в моєму серці є більшим за землю, за повітряний простір, більшим за небо, більшим за всі ці світи… Цей мій атман – це Брахман. У нього я увійду, коли залишу цей світ…”.

Познайомтесь із поглядами давніх індусів на безсмертя людини.

“Знай же, мій друже: коли життя залишить дерево, воно воістину помре, проте не помре життя. Ця тонка частина дерева – це істина, це атман, це ти… Ця тонка частина є весь світ, це істина, це атман, це – ти…”

“Якщо зрубати дерево, воно знову виросте із кореня.

Із якого кореня виросте людина, яку зрубить смерть?

Хто вже народився, той знову не народжується: хто ж бо знову його народить? - Знання, благо – Брахман… Люди, що володіють собою, що пізнали смисл вчення веданти, що очистили своє єство, увійдуть в світи Брахмана…”