Статистичні методи обробки первинної соціологічної інформації

Статистичні методи — сукупність методів і моделей прикладної математичної статистики використовуваних у соціології при зборі обробці. аналізі, моделюванні й зіставленні даних різних досліджень. Розвиток статистичних методів для потреб соціології зміцнює теоре­тичні підстави математичної статистики, а застосування зазначених методів розширює емпіричну базу соціологічних досліджень і сферу їхнього застосування.

Найпоширенішими в соціології статистичними методами оброб­ки первинної інформації є кореляційний аналіз, факторний аналіз, таксономічні процедури, дисперсійний аналіз, латентно-структурний, детермінаційний аналізи та ін..

Кореляційний аналіз — математичні процедури для вивчення статистичних зв'язків між ознаками соціальних об'єктів. Вихідними й найпоширенішими є процедури аналізу зв'язків між двома ознаками Існують різноманітні коефіцієнти кореляції рівні добутку моментів, ентропїйні та ін. В основі їх лежить ідея проте, що зв'язок між змінними величинами виражається у взаємній погодженості їхніх змін. Ці зміни фіксуються за допомогою або однократного виміру різних соціальних об’єктів (міжіндивідуальні, міжорганізаційні, міжнаціональні й т.п. розходження), або багаторазового виміру того самого об'єкта в різні моменти часу (розходження станів об’єкта). Чим вищий коефіцієнт кореляції між двома змінними, тим повніше можна передбачати зна­чення однієї з них за значеннями іншої.

Коефіцієнт кореляції між двома змінними не містить Інформації проте, чи є даний зв'язок між ними причинно-наслідковим або супутнім зв’язком. породженим дією загальних причин. Це питання вирішується дослідником на основі змістовних уявлень про структуру й динаміку досліджуваних соціальних об’єктів і на основі аналізу кореляцій між всіма досліджуваними ознаками

Факторний аналіз — метод багатомірної математичної статистики який застосовується для виміру взаємозв’язків між ознаками

соціальних об'єктів і класифікації ознак з урахуванням цих взаємозв'язків. У факторному аналізі на основі парних кореляцій між змінними одержують набір нових, укрупнених ознак; їх називають факторами. Число факторів завжди менше, ніж число вихідних змінних. Величина навантаження («ваги») вихідної ознаки за будь-яким фактором може коливатися від -1 до +1; вона показує, наскільки тісно зв'язана дана ознака з фактором і який характер цього зв'язку.

Використання індивідуальних оцінок респондентів за факторами замість значень за вихідними показниками знижує надмірність опису й аналізу емпіричних даних, заощаджує працю дослідника, дозволяє більш стисло й наочно представити отримані результати.

На основі кореляції (взаємозв'язків) між факторами першого порядку можуть бути отримані ще більш укрупнені фактори другого порядку; у свою чергу, кореляції між ними дозволяють перейти до наступної сходинки укрупнення вихідних змінних — до факторів третього порядку тощо.

Таксономічні процедури — математично-статистичні методи багатомірної типологізації соціальних об'єктів. Таксономічні про­цедури називають також автоматичною класифікацією, кластерним аналізом, розпізнаванням образів; вони доповнюють кореляційний і факторний аналізи, які найчастіше націлені на класифікацію не самих об'єктів, а їхніх властивостей. За допомогою таксономічних процедур розглянуті соціальні, об'єкти порівнюються за виразністю деяких оз­нак: наприклад, різні працівники — за виразністю ділових якостей, різні підприємства — за показниками господарської діяльності, різні країни — за показниками розвитку культури. До одного типу (таксо­ну) математична програма відносить такі об'єкти, які за результатами подібних порівнянь виявляються ближче одне до одного, ніж до інших об'єктів розглянутої сукупності.