Служби і пошукові системи Інтернет

За допомогою глобальної мережі Internet можна дізнатися про економічні та музичні новини, пересилати повідомлення та копії документів, отримати ті чи інші статистичні дані, обмінюватися думками із цікавих питань, дослідити погоду в певному регіоні, освоювати новітні технології у техніці та багато іншого.

Internet надає користувачам багато послуг, серед яких найпопулярнішими є:

всесвітня інформаційна служба Web;

електронна пошта (e-mail);

служба новин UseNet;

служба обміну файлами FTP;

сучасні системи комунікацій та ін.

Служба Web (англ.: World Wide Web, що у перекладі означає "всесвітня павутина") – це система відображення та обміну повідомлень, пов'язаних між собою гіпертекстовими посиланнями. Це найвідоміша і найпопулярніша служба мережі Інтернет. Основне завдання користувача у WWW – пошук необхідних відомостей. WWW забезпечує роботу з великими обсягами інформаційних ресурсів, гіпертекстовими документами. Гіпертекстовий документ – це електронний документ, який містить посилання на текстові частини або графіку, розташовані в самому документі або в інших.

Гіпертекстовий документ у мережі Internet називають Web-сторінкою, сукупність взаємопов'язаних сторінок – сайтом.

Сучасні Web-сторінки містять не лише текстову, музичну і відеоінформацію, але й анімаційні зображення, "біжучі" рядки, мультиплікацію та ін. Для їх описання використовують спеціальну мову – HTML (від англ. Hyper Text Markup Language – мова розмічування гіпертексту). Web-документи зберігаються у вигляді текстових файлів із розширенням htm або html.

Принципи дії служби Web базується на таких основних компонентах: формат подання HTML-документів, НТТР-протоколів передавання тексту та поняття гіпертекстового посилання.

Обмінюватися у мережі листами-повідомленнями користувачі можуть за допомогою електронної пошти (Е-mail). Кожен користувач цієї послуги називається абонентом і має власну "поштову скриньку", у якій зберігаються повідомлення, що надходять на його ім'я. Електронний лист може містити текст, графічні зображення, звукові повідомлення тощо.

Служба FTP (англ.: File Transfer Protocol – протокол передавання файлів) призначена для пересилання файлів будь-якого типу з одного комп'ютера на інший. З її допомогою користувач швидко і якісно пересилає та отримує файли з віддалених серверів.

Популярними стають нові служби Internet, які забезпечують спілкування. Це спілкування між людьми в реальному режимі часу: вести розмови, обмінюватися повідомленнями, брати участь в відеоконференціях. Наприклад, службою інтерактивних бесід є служба IRC (англ.: Internet Replay Chat). Вона надає можливість спілкуватися кільком користувачам одночасно у реальному часі в так званих "кімнатах". Кожна кімната характеризується своєю темою, розмови можуть вестися відкрито (public) або закрито (private).

Однією з популярних сьогодні програм для спілкування є Skype, яка забезпечує обмін текстовими повідомленнями, голосовими повідомленнями, файлами, безпосереднє передавання рухомих зображень, тобто розмову, у якій співрозмовники не тільки чують один одного, але й бачать.

Найпопулярніші послуги Internet: всесвітня інформаційна служба Web; електронна пошта (e-mail); служба FTP; сучасні системи комунікацій (IRC-Chat, ICQ, телефонія).

On-line – доступ до послуг, що надаються Internet відбувається у режимі реального часу, тобто безпосередньо в процесі фатичного діалогу[4] з користувачем.

Off-line – завдання до послуг готується заздалегідь, а при з'єднанні відбувається передавання або приймання підготовлених даних.

Dial-up ("розмова з підняттям слухавки") – режим роботи каналу зв’язку, у якому зв’язок ініціюється додатковими діями (увімкненням модема, набиранням номера тощо); використовується на телефонних лініях та у випадку використання деяких інших типів ліній зв’язку, наприклад – різного типу радіоканалів.

Історія мережі Internet бере початок у 60-х роках минулого століття. Перша мережа об'єднувала чотири комп'ютерні мережі чотирьох університетських центрів США і мала назву ARPAnet (1966 рік). Вона розроблялась як військовий проект і спершу використовувалася для вивчення методів забезпечення надійного зв'язку між комп'ютерами на випадок війни.

ARPAnet – перша глобальна мережа, в якій найповніше використано сучасні мережеві розробки. Мережа швидко розвивалася, до неї стали приєднуватися інші мережі і проект перестав бути військовим.

Одна з найстарших служб Internet – електронна пошта, створена Роєм Томплінсом у 1972 році, призначена для передавання повідомлень у перших розподілених мережах. Нині електронна пошта використовується для передавання різноманітних повідомлень.

У 80-х роках ARPAnet розділили на кілька незалежних мереж. Одна з яких (NSFNet) стала основою для Інтернету. Спочатку користувачі могли обмінюватися лише текстовими повідомленнями, а в 90-х роках вже передавалися графічні і звукові зображення. У наш час Internet використовують не лише у військових потребах, але й освітніх, комерційних, економічних та ін.

Серед різноманітних служб комп'ютерної мережі Internet найважливішими для здійснення самоосвіти учнів є всесвітня інформаційна служба Web, електронна пошта, списки розсилання, групи новин, Web-форуми, розмови в реальному часі. Широке використання інформаційних ресурсів мережі пов'язують з інтерактивним характером служб, що гарантує необхідний зворотній зв'язок та з відсутністю обмежень, пов'язаних з місцем та часом отримання освітніх послуг.

Можливі напрями використання інформаційних ресурсів мережі Internet в освіті:

- інтерактивні послуги (електронна пошта, телеконференції), форуми, Chat-технології, ICQ, ІР-телефонія);

- інформаційні послуги (Web-сервіси, електронні бібліотеки, періодичні видання та ін.);

- пошукові послуги (освітні сайти, конференції, форуми та ін.).

Робота користувача у всесвітній мережі Internet може мати негативні наслідки. Причинами їх можуть бути комп'ютерні віруси, які пошкоджують файлову систему, сповільнюють роботу комп'ютера і знищують дані, виконують інші дії, що порушують роботу обчислювальної системи. Серед комп’ютерних вірусів, які поширюються через мережі, найбільш складно виявити ізнищити такі:

- "троянські коні" та "черв’яки", щопотрапляючи в комп’ютер з мережі, організовують на комп'ютері користувача невидимий сервер, який відкриває доступ до відомостей з зовнішніх запам’ятовуючих пристроїв та готовий відповісти на запити чужого комп'ютера;

- поштові віруси поширюються у вигляді файлу, вкладеного в лист електронної пошти, встановлюють програму-шпигун для віддаленого несанкціонованого керування комп’ютером, або просто ініціюють певні дії ОС, які призводять до краху системи.

Тому корисно під час роботи в мережі застосовувати заходи безпеки, тобто задіяти антивірусні програми, наприклад Avast, Norton Personal Firewall, ATGuard, NOD32.

Питання захисту службових, приватних відомостей на комп'ютерах, підключених до Інтернету стають дедалі актуальнішими. Домашньому користувачу запобігти ушкодженню системи нескладно. Але користувачам, інформація в комп’ютерах яких може становити інтерес для зловмисників – банкам, підприємства, бібліотекам, навчальним закладам – необхідно докласти більше зусиль для організації засобів безпеки.