Тема: Призначення, класифікація СП. Загальна будова приводів СП

Заняття № 2

Мета: навчальна: ознайомити студентів із призначенням, класифікацією та загальною будовою стрілочних електроприводів типу СП. Навчати студентів висловлюватися технічною мовою.

виховна: виховувати у студентів дисципліну, взаємоповагу, любов та інтерес до систем автоматики на залізничному транспорті, які вони вивчають.

розвиваюча: розвивати у студентів увагу, пам’ять, процеси мислення, логіку.

Тип заняття: КУ.

Тривалість: 90 хв.

Допоміжні матеріали та обладнання: підручник, проектор, ноутбук.

Хід заняття:

Етап заняття та його короткий зміст	Орієнтовний час
І. Організаційний момент: - рапорт чергового; - перевірка присутніх на парі.	3 хв.
ІІ. Перевірка домашнього завдання: 1. Поняття «автоматика» та «телемеханіка». 2. Етапи розвитку систем автоматики на ЗТ. 3. Види систем ЕЦ. - вимоги ПТЕ до ЕЦ - структура ЕЦ - типи систем ЕЦ	35 хв.
ІІІ. Повідомлення нового матеріалу: 1. Призначення стрілочних електроприводів (СП). Вимоги ПТЕ до них. 2. Класифікація СП. Види моторів, що застосовуються в СП. 3. Нерозрізний стрілочний електропривод СП-3. Будова та призначення елементів. Режими роботи стрілочних електроприводів. 4. Механічна передача СП. Призначення, будова, робота. 1.В ЕЦ стрілочні електроприводи переводять стрілки, замикають і контролюють положення централізованих стрілок. Відповідно до вимог ПТЕ стрілочні електроприводи повинні забезпечувати: - щільне прилягання притиснутого гостряка до рамної рейки при крайніх переведених положеннях стрілки (щільним прилягання гостряка вважається в тому випадку, коли при намаганні його відвести він не відводиться на 4 мм); - замикання стрілки при зазорі між притиснутим гостряком та рамною рейкою не більше 4 мм; - хід гостряків при переведенні стрілки не менше 125 мм; - відвід одного з гостряків при переводі стрілки на відстань не менше 125 мм; - механічне замикання гостряків стрілки для уникнення їх відходу при проходженні поїзда по стрілці; - контроль розрізу та переводу стрілки, коли її гостряки знаходяться в проміжному положенні, тобто притиснутий гостряк віджатий від рамної рейки більше ніж на 4 мм; - захист від перенавантажень двигуна при потраплянні стороннього предмету між гостряком та рамною рейкою.   2. Стрілочні приводи в залежності від виду споживаної енергії можуть бути електромеханічні, електромагнітні, електропневматичні та електрогідравлічні. В електромеханічних приводах джерелом механічної енергії є двигун постійного чи змінного струму з механічним редуктором. В електромагнітних приводах є тяговий електромагніт. Через неекономічність такі приводи не знайшли застосування на ЗТ, а застосовуються для переводу стрілок на трамвайних коліях. Дія електропневматичних та електрогідравлічних приводів базується на перетворенні енергії стисненого повітря чи рідини в механічну енергію в робочому циліндрі, поршень якого зв’язаний з гостряками стрілки.   В пристроях ЕЦ застосовують лише електромеханічні приводи.   СП класифікують по: - часу переводу: нормально діючі (2-7с); швидкодіючі (1с); повільно діючі (10 с і більше); - виду замикання: з внутрішнім замиканням, при якому замикаючий пристрій розміщено всередині електропривода і конструктивно з’єднано з перевідним механізмом; з зовнішнім замиканням, коли замикаючий пристрій у вигляді шарнірно-упорного замикача встановлено всередині стрілочного переводу; - фіксації розрізу: розрізні – наявність розрізного пристрою в яких запобігає поломці частин привода при розрізі стрілки, але порушується керування стрілкою до її огляду і відновлення розрізного зчеплення, при цьому також здійснюється контроль розрізу стрілки; нерозрізні – в яких відсутні розрізні пристрої і при виникненні розрізу стрілки відбувається поломка частин привода і потребується його заміна на справний. Нерозрізні приводи через відсутність розрізних пристроїв конструктивно простіші, ніж розрізні, і тому більш надійні і прості в експлуатації. - виду комутації контрольних і робочих кіл: контактні – в яких зв’язок двигуна і контрольних елементів електропривода з джерелом живлення і постовою схемою керування приводом здійснюється через контакти пристрою автоперемикача, що розташовані всередині електропривода. За рахунок підгорання контактів, і їх відмов при обмерзанні знижується надійність контактних приводів; безконтактні стрілочні приводи, в яких застосовані безконтактні автоперемикачі. - типу електродвигуна: постійного струму на напругу 30, 100, 160 В; змінного струму – 127 і 220 В.   В стрілочних електроприводах застосовують наступні мотори: МСП – 0,15 – мотор стрілочній постійного струму номінальною потужністю 150 Вт, на напругу 30, 100 і 160 В. (Застосовують для нормально діючих електроприводів); МСП – 0,25 - 250 Вт, (швидко і нормально діючих СП); МСТ – 0, 25 (0,3; 0,6) мотор стрілочний трифазний потужністю 250 (300; 600) Вт, на напругу 127 і 220 В (110, 190 В); ДП – 0,18 (0,25) – вдосконалений аналог МСП.   3. Нерозрізний стрілочний електропривод СП-3. Даний привод застосовують в пристроях ЕЦ проміжних і дільничних станцій. Максимальне тягове зусилля, що розвивається приводом при переведенні стрілки 6000 Н, передаточне число редуктора становить 70.   Кінематична схема СП.   Привод містить: прямокутний чавунний корпус 1; стальна кришка; замок; блок-контакт 10; двигун 11; обігрівальний елемент 12; фрикційного зчеплення 9; редуктор 8; блок автоперемикача 17; шибера 2; шиберної шестерні 16; контрольних лінійок 3 і 4. СП працює в режимах: нормального переводу стрілки, коли після повного її переводу двигун вимикається контактами автоперемикача; недоходу гостряка стрілки на 4 і більше мм при випадковій перешкоді між гостряком і рамною рейкою, коли двигун не вимикається автоперемикачем, а продовжує працювати на фракцію, долаючи опір тертя і споживаючи струм на 25 – 30 % більше номінального; розрізу стрілки, коли відбувається примусовий перевід гостряків рухомим складом в пошерстному напрямку. СП здійснює одночасний перевід гостряків та замикання шибера при повному їх переведенні. 4. Механічна передача служить для передачі обертального руху вала електродвигуна в поступальний рух шибера. Вона виконана у вигляді редуктора, що являє собою типовий блок (вузол), до якого входять дві пари шестерень, поміщених у масляну ванну для змазки частин, що труться. При нормальному переведенні стрілки обертання якоря двигуна передається шестерні 13 і через неї шестерні 19 (це перший каскад передачі). Шестерня 19 жорстко з’єднана з шестернею 14. Через шестерню 14 обертальний рух передається на шестерню 7, вал 6 і шестерню 5 (2-й каскад). Шестерня 5 приводить до обертання зубчасте колесо 18 (3-й каскад). Через зубчасте колесо 18 обертання передається на головний вал 15, що з’єднаний з шиберною шестернею 16, яка обертаючись рухає шибер 2 і разом з ним робочу тягу, яка з’єднана з гостряками стрілки.	45 хв.
ІV. Закріплення нового матеріалу: · відповіді на запитання, які виникли у студентів під час ознайомлення з новим матеріалом; · повторення основних пунктів, перевіряючи студентів на сприйняття нового матеріалу.	5 хв.
V. Аналіз роботи на уроці. Повідомлення домашнього завдання: 1) Вивчити матеріал за літературою Л.1 на ст. 8-11 + конспект і додаткова література. 2) Закріпити знання з попередніх тем. 3) Володіти технічною мовою.	2 хв.
Примітка: з метою оперативного закріплення нового матеріалу відповіді на запитання студенти отримують протягом викладання нового матеріалу, але в декілька етапів.

Викладач С.В. Половко