Тканини для вологозахисного спецодягу

Для робіт в умовах підвищеної вологості рекомендується використовувати одяг з тканин, які мають плівкове покриття. Склад тканини (100 % п/е) забезпечує виробу легкість та міцність, а плівкове покриття робить його повністю водонепроникним.

Тканини:

– «Турист» (склад: 100 % поліестеру);

– «Ніка» (склад: 100 % поліестеру, п/а);

– «Oxford» (склад: 100 % поліестеру).

 

Сигнальні тканини

Спецодяг з сигнальних тканин використовується для працівників дорожніх служб, МНС та ін. Основна функція такого одягу – візуально позначити людину вдень і вночі, у будь-яку пору року. Застосування флуоресцентних барвників дозволяє досягти максимального контрасту людини з довкіллям упродовж усього терміну експлуатації одягу з такої тканини.

Тканини:

– «Габарит» (склад: 100 % поліестеру);

– «Oxford» (склад: 100 % поліестеру).

Тканини для тентів

Для виробництва автопокривал, гаражних завісів, укриттів та інших виробів технічного призначення використовуються різні види тканин високої щільності.

Тканини:

– брезент;

– 420 D;

– 600 D;

– «Oxford»;

– (100 % поліестер)

 

 

Додаток И

Зразок розробки

проекту педагогічного супроводу освітнього процесу

щодо роботи класного керівника з батьками учнів

Назва проекту: «Проблеми батьківського спілкування».

Обґрунтування проекту. Сім'я як соціальний інститут, з яким пов'язана педагогічна діяльність навчального закладу, знаходиться сьогодні на досить складному етапі свого розвитку. Дорослі люди з різним ступенем успішності звикають до соціально-економічних умов українського буття, яке інтенсивно змінюється. Процес соціальної адаптації особистості, безліч протиріч, які його супроводжують, дуже сильно уповільнюють і заважають виконанню батьківських функцій. У результаті ми бачимо велику кількість батьківських «виховних прорахунків, помилок, недоліків», усунути які можна тільки у взаємодії з учителями, педагогами та психологами школи, закладів додаткової освіти дітей, соціальних служб.

Мета проекту: активізація взаємодії батьків з учителями, інтеграція засобів громадського та сімейного виховання учнів.

Завдання проекту:

· створити сприятливі умови для взаємодії батьків та учнів з метою подальшого співробітництва;

· поглибити психолого-педагогічну компетенцію батьків;

· включити батьків в освітній процес як активних суб'єктів;

· створити комплекс творчих методичних робіт - відеофільми, бібліотеку творів учнів, набір пам'яток і рекомендацій для батьків тощо.

Актуальність проекту. Розробка проекту «Проблеми батьківського спілкування» обумовлена потребами батьків учнів. Протиріччя, які можна вирішити, пов'язані з такими факторами:

· накопиченням знань у сфері психології, педагогіки та методики сімейного виховання;

· систематизацією інформаційного методичного банку даних у відповідності із задачами комплектування «Бібліотечки для батьків» під умовною назвою «Як допомогти дитині стати щасливою й успішною?»;

· розумінням проблем і перспектив особистісно-пізнавального росту дитини;

· своєчасним наданням дитині щоденної допомоги, її різнобічної підтримки.

Учасники проекту: батьки й учні; психологи навчального закладу та соціальної служби в роботі з дітьми та молоддю, педагоги закладів додаткової освіти (ДЮСШ, районної школи мистецтв, районного будинку творчості, будинку культури).

Очікувані результати:

· виховання цілісної особистості, що зумовлене співпрацею дітей з батьками;

· реалізація самостійно значущих ініціатив учнів;

· володіння навичками ділової комунікації, рольової взаємодії, толерантної поведінки, інформаційного обміну;

· згуртування класу шляхом змістовного спілкування, яке відбувається в неформальній обстановці;

· володіння специфічними навичками навчальної праці (здатність до самоосвіти), нормами та еталонами соціальної життєдіяльності (вихованість);

· розширення світогляду та поглиблення педагогічної, психологічної та виховної компетенції батьків;

· створення комплекту методичних робіт.

Реалізація етапів проекту та їх зміст:

1. Підготовчий етап.

1.1. Здійснюється вибір проблемної сфери, постановка задач, окреслюється кінцевий вигляд створюваного продукту, його призначення та коло використання.

1.2. Цей етап завершується формулюванням теми проекту й визначенням виду його завершеної форми, написанням короткої анотації проекту.

Анотація

Контакт між учителем і батьками можливий тоді, коли й ті й інші усвідомлюють, що в них загальна мета - добре виховання й освіта дітей, якої можна досягти тільки загальними зусиллями. Для цього вчителю необхідно показати батькам, що він любить дітей такими, які вони є, з усіма плюсами та мінусами, а також стурбований їхньою долею, як і батьки.

Основним засобом встановлення контакту з батьками для вчителя є педагогічний імідж, що включає в себе професійні знання, уміння їх давати та любов до дітей. Тому вчителю необхідно керуватись такими правилам взаємодії та способами встановлення контактів з родиною: дії та заходи, спрямовані на зміцнення та підвищення авторитету батьків, довіру до виховних можливостей батьків, підвищення рівня їхньої педагогічної культури і активності у вихованні; надбання педагогічного такту, неприпустимості необережного втручання в життя родини; активізації життєстверджуючого налаштування у рішенні проблем виховання, опору на позитивні якості дитини, на сильні сторони сімейного виховання; орієнтацію на успішний розвиток особистості.

Пошуковий етап.

2.1. Теоретична підготовка учасників проекту: підбір необхідної психолого-педагогічної літератури, запис потрібних нотаток, взаємозв'язок з учителями-колегами, психологами, педагогами додаткової освіти та робітниками соціальної служби.

2.2. Виявлення, усвідомлення та визначення кола проблем із заданої теми.

В ході аналізу педагогічної літератури, можна визначити коло проблемних питань, з якими стикається класний керівник у роботі з батьками:

- відсутність педагогічної підготовки батьків;

- низький рівень освіченості батьків;

- неправильний вибір стилю стосунків батьків з дітьми;

- відмова від розуміння проблем навчального закладу в якому навчається їх дитина;

- відсутність співробітництва в системі «батьки-діти-навчальний заклад».

2.3. Вибір та формулювання конкретної проблемної ситуації, за якою планується розробка проекту.

На нашу думку, спілкування займає провідне місце в педагогічній діяльності, тому, вважаємо за необхідне, розробити проект педагогічного супроводу за темою «Проблеми батьківського спілкування», що сприятиме формуванню у педагогічних працівників навичок педагогічної взаємодії з учнями та батьками.

 

3. Діагностичний етап.

3.1. Проведення анкетування:

Анкета «Батьки-діти». Дана анкета допоможе з’ясувати ставлення батьків до дитини;

Анкети «Дім - родина - сім'я», «Друзі моєї дитини», «Можна й не можна в нашій родині»;

Анкета «Я курю, якщо...»;

Тести «Незакінчене речення», використовуються для вивчення моральної орієнтації особистості та здібностей учнів тощо.

3.2. Спостереження за діями, висловами батьків на батьківських зборах.

3.3. Аналіз творів учнів щодо стилю стосунків у сім’ї.

3.4. Складання акту побутових умов сім’ї (відвідування вдома).

 

4. Організаційний етап. Практична робота (розв'язання проблеми).

 

Головним завданням цього етапу є планування діяльності з розв'язання проблеми. Тому у даному проекті передбачаються сім блоків взаємодії.

 

4.1. Психолого-педагогічний блок.

Цей блок включає в себе цикл різноманітних форм і прийомів роботи з проблем виховання, освіти та розвитку дітей, їх взаємовідносин з дорослими та однолітками, ставлення до книжки, читання, словотворчості тощо. Батьки не тільки здобувають необхідні теоретичні знання, а й обмінюються накопиченим досвідом, обговорюють нестандартні ситуації, шукають розв'язання поставлених задач і проблем, набувають навичок всебічного аналізу фактів, ведення дискусій та спілкування.

· бесіди: «Роль книжки в розвитку інтелектуальних та особистісних якостей людини», «Традиції виховання», «Моральне виховання підлітків у сім'ї», «Як досягти того, щоб знання стали потребою підлітків?»;

· лекції: «Результативність у навчанні. Від чого вона залежить?», «Роль спілкування в житті школяра», «Формування здорового способу життя», «Педагогічна тактовність батьків у вихованні, повага до самостійності дітей»;

· семінари: «Ми і наші діти», «Про значення похвали й покарання в родині», «Педагогічні вимоги до трудової діяльності підлітка в родині»;

· практикуми: «Психологія спілкування з дітьми», «Розумні матеріальні й духовні потреби дітей. Як їх сформувати?»;

· індивідуальні консультації в навчальному закладі;

· «десанти» (відвідування батьків удома з метою дачі конкретних відповідей на їхні запитання);

· родинний вогник «Помилки родинного виховання. У чому вони полягають?».

·

4.2. Відеоблок.

Цей блок роботи передбачає:

- здійснення відеозйомок і відеорепортажів, зроблених під час уроків, годин спілкування, позакласних заходів, занять гурткової роботи та спортивних секцій тощо.

- батьки запрошуються на дні відкритих дверей, коли вони безпосередньо можуть відвідати відкриті уроки, різноманітні заходи, заняття. Вони відвідують класи, де навчаються їхні діти, ознайомлюються з особливостями спілкування педагогів та учнів, спостерігають за активністю дітей на уроках, їхнім станом здоров'я, під час заходів спілкуються з дітьми, чого так бракує в сім'ях.

- протягом року діє педагогічна світлиця (своєрідний кабінет педагогічної просвіти батьків).

- двічі на рік проходять виставки «Світ захоплень моєї сім'ї» та «Вироби сімейних кулінарів, родинних ремесел, сімейних колекцій».

 

4.3. Літературно-читацький блок або ЗМІ.

Мета даного блоку полягає в організації виставок педагогічної літератури, дитячих малюнків, письмових робіт учнів; презентації важливих видань для батьків, матеріалів журналів, газет про родинне виховання; заведення тематичних папок з конкретних проблем виховання для батьків, комплектування «Бібліотечки для батьків».

Для роботи з періодичною пресою передбачається проведення «прес-діалогу» (дана форма роботи сприяє розвитку аналізу проблемних статей і вчить робити цей аналіз), дискусій та «симпозіуму» (мета даного прийому - дослідити проблему в запропонованій літературі, обговоренні описаних у ЗМІ життєвих ситуацій і спробі їх вирішення). Після «симпозіуму» доречно провести аукціон ідей родинного виховання. Для обговорення різнобічних друкованих педагогічних матеріалів пропонується «коло спілкування» (це відверта розмова по колу, основна умова якої - кожний має висловитись).

4.4. Блок «Наша ігротека».

Даний блок представляє колективні ігри для дітей, розучування словесних і музичних ігор для дітей і дорослих, ознайомлення з настільними іграми та іграми для сімейних свят і родинних вечірок.

Для вирішення поставлених задач нашого проекту пропонувались ділові ігри, під час яких необхідно прийняти певні рішення в умовах конфлікту інтересів. На час гри батьки брали на себе виконання ролей реальних осіб в умовах реального або імітованого сценарію. Ці ролі посилювали соціальну та комунікативну компетенцію учасників і робили їх здатними вирішувати конфлікти з поглядом на перспективу. Батьки дізнавалися, що розв'язання проблемних ситуацій будується на компромісах, розроблених в умовах великого тиску, й досягти цього дуже нелегко.

- проведення ділової гри «Ранок у нашому домі» (соціальні ролі: батьки, діти, психологи, учителі, лікарі),

- ділова гра «Дитина прийшла зі школи» (до ролей попередньої гри додаються дезадаптована молодь, соціальні працівники),

- ділова гра «Вплив комп'ютерних ігор на психіку дитини» де розігруються соціальні ролі підлітків, психологів, батьків, власників комп'ютерних клубів, учителів і тих, хто розробляє комп'ютерні ігри.

 

4.5. Довідковий блок.

Для проведення цього блоку організується:

- довідкове бюро «Запитання й відповіді»,

- консультаційний пункт «Виникло запитання»,

- «Поштова скринька» - письмово ставляться запитання психологу, соціологу, учителям-предметникам тощо.

- «лабораторія невирішених проблем». Вона досліджує ситуації, які склались у навчальному закладі, групі, удома; виділяє питання, які потребують особливої уваги, знаходить шляхи їх вирішення через конкретні справи.

- складання пам'яток, рекомендацій батькам і дітям, які стали результатом співпраці батьків, учнів і класного керівника.

 

4.6. Блок-зустріч передбачає:

- зустрічі з представниками районної соціальної служби з роботи з молоддю, психологами, учителями-предметниками, представниками правоохоронних органів і лікарями. Усі зустрічі під єдиним девізом: «Про співпрацю батьків, педагогів, дітей».

- проведення психологічних тренінгів («Сім'я і світ прекрасного», «Батьки і діти: чому виникають конфлікти?», «Батьківські збори: погляд тат і мам», «Дозвілля сім'ї»).

 

4.7. Продуктом виходу проекту можуть стати створення рукописної книги «Дерево мого роду», випуск газети «Портрет моєї сім'ї», оформлення куточка для батьків і творчий звіт-концерт.

 

5. Підсумковий етап.

В результаті розробки проекту педагогічного супроводу «Проблеми батьківського спілкування» ми удосконалили педагогічну майстерність класного керівника та надали допомогу в педагогічному орієнтуванні батьків, успішно активізували взаємодію педагога з іншими учасниками освітнього процесу.

Розробка проекту педагогічної допомоги «Проблеми батьківського спілкування» може надалі використовуватися у роботі класного керівника з батьками учнів будь яких закладів освіти.

 

 

Навчальне видання

 

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ

 

Методичні вказівки до виконання комплексної курсової роботи

 

 

Упорядники: Штефан Людмила Володимирівна

Бєлікова Вікторія Вікторівна

Олефір Валерій Олександрович

Єрьоменко Ольга Анатоліївна

 

Відповідальний випусковий: к.пед.н., доцент Кулешова В.В.

Формат 60x84. 1/16. Умов.друк.арк. 3,8. Тираж 500 прим.

________________________________________________

©Українська інженерно-педагогічна академія

________________________________________________

 

61003, м. Харків, вул. Університетська, 16.