Кафедра всесвітньої історії та міжнародних відносин

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Дз «ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА»

Кафедра всесвітньої історії та міжнародних відносин

 

Р О Б О Ч А Н А В Ч А Л Ь Н А П Р О Г Р А М А

дисципліни «Вступ до спеціальності»

для спеціальності «Історія»

форма навчання «Денна»

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

 

на засіданні кафедри

Протокол №______від _____________

 

Завідувач кафедри___________(підпис)

 

Перезатверджено: протокол №______ від ____________

 

Перезатверджено: протокол №______ від ____________

 

Перезатверджено: протокол №______ від ____________

 

 

Погоджено:

Завідувач відділу управління якістю

планування навчального процесу___________ Л.П. Масюта

 

 

Луганськ 2011

 

 

 

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

Робоча навчальна програма

дисципліни «Вступ до спеціальності»

1. Назва курсу.

«Вступ до спеціальності»   Форма(-и) навчання: денна. Спеціальність (-ості): «Історія».

2. Код курсу.

[NP08\1] / [6.* ]/ [гум. / норм.] / [1]

3. Тип курсу (обов’язковий або за вибором студента).

Обов’язковий

4. Рік (роки) навчання.

1-й

5. Семестр / семестри.

6. Кількість кредитів ECTS.

7. Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну.

Фоміна Олена Володимирівна – старший викладач кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин, кандидат історичних наук (3 корпус, ауд. 4-21)

8. Мета курсу (в термінах результату навчання й компетенції).

Ознайомити студентів із обраною спеціальністю та сучасним станом історичної науки. Розкрити певні особливості та характерні аспекти, притаманні підготовці фахівця з історії, вчителя, в умовах кредитно-модульної системи. Сформувати у студентів певні навички та вміння, необхідні для успішного засвоєння навчального матеріалу та оволодіння комплексом дисциплін як на заняттях, так і самостійно.

9. Передумови (актуальні знання, необхідні для опанування курсу).

Курс всесвітньої історії та історії України у середній школі

10. Зміст курсу.

№ Змістовні модулі та їхня структура загальна лекції семінари / (пр. зан.) лаб. Самост.   Перший модуль           1.1. Предмет курсу: мета та завдання           1.2. Історія: еволюція поняття           1.3. Історичне джерело − основа наукового дослідження. Види джерел і необхідність критичного підходу до них           1.4. Історіографія. Види історичних досліджень             Другий модуль           2.1. Проблеми періодизації історичного процесу           2.2. Основні напрями історичної науки           2.3. Письмові роботи по історії в ВНЗ та методика роботи над ними           2.4. Професійні якості вчителя історії та основ правознавства. Праця М. Блока «Апологія історія або ремесло історика»             загальна кількість годин

11. Список рекомендованої навчальної літератури.

Основна навчальна література 1. Блок М. Апология истории или ремесло историка. − М., 1991. 2. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм, XV-XVIII вв. – Т.1-3. – М.: Прогресс, 1989-1992. 3. Дьяконов И.М. Пути истории. – М.: Восточная литература, 1994. Тойнби А.Дж. Постижение истории. – М.: Прогресс, 1991. 4. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. – К.: Либідь, 1996. 5. Тойнби А.Дж. Цивилизация перед судом истории. – М.: Прогресс, 1995. 6. Шпенглер О. Закат Европы. – М.: Мысль, 1993.   Додаткова навчальна література   Алаев Л.Б. История Востока.− М., 2007. Васильев Л.С. История Востока: В 2 т. − М., 1999. Губер А.А., Ким Г.Ф., Хейфец А.Н. Новая история стран Азии и Африки. − М., 1982. Бур’ян М.С., Фрейман Г.О. Шляхи перебудови змісту історичної освіти на нових методологічних та методичних засадах // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка. Серія Історія. – Тернопіль, 2001. – Вип.12. – С.188-193. Бур’ян М.С. Проблема "не-формаційного" підходу у вивченні всесвітньої історії у вищій та загальноосвітній школі // Освіта на Луганщині. – 1996. – №2-3. – С. 18-21; 1998 – №1. – С. 28-33. Бур’ян М.С. Програма курсу "Всесвітня історія" для спецкласів з поглибленим вивченням історії // Освіта на Луганщині. – 1996. – №2-3. – С.69-71. Бур’ян М.С. Цивілізаційний підхід до вивчення й викладання історії – відповідь на заклик часу? // Інформаційний вісник Академії наук вищої школи України – К., 1999. – С.3-11. Губер А.А., Хейфец А.Н. История стран Азии и Африки в новое время: Ученик: В 2 ч. − М., 1989−1991. − Ч. 1−2. Кириченко В.П. Нова історія країн Азії, Африки та Латинської Америки. − К., 2002. Рубель В.А. Нова історія країн Азії та Африки: Постсередньовічний світ (ХVIII − др. пол. ХIХ ст.): Навч. посібник. − К., 2007.

12. Методи викладання.

Діяльність студента: - слухання лекцій; - виступ з повідомленням на семінарі; - виголошення доповіді на семінарі; - участь у дискусії на семінарі; - самостійне конспектування першоджерел та їх аналіз; - написання письмових кейсів. Поточний контроль: дві письмові модульні роботи. Форма семестрового контролю: залік.

13. Критерії оцінювання (у %).

Семестрова рейтингова оцінка розраховується, виходячи з критеріїв: - письмові модульні роботи – 60% (у тому числі 15% на контроль самостійної роботи студента) - участь у семінарах – 30% - самостійна робота (реферат) – 10% Карта оцінювання СРС № Види самостійної роботи студента Максимальний бал рейтингу за вид (%) 1. Предмет курсу: мета та завдання (конспектування, тема виноситься на модульний контроль) 5% 2. Історія: еволюція поняття(конспектування, тема виноситься на модульний контроль) 5% 3. Професійні якості вчителя історії та основ правознавства. Праця М. Блока «Апологія історія або ремесло історика»(конспектування, тема виноситься на модульний контроль) 5% 4. Реферат на обрану тему 10%   Разом 25%

14. Мови викладання.

Російська, українська