Поезія трубадурів: основні жанрові різновиди та специфіка поетичних форм поезій провансальських поетів

Трубадури розділяються на дві групи, судячи зі стилю поезії

 

Trobar leu або plan - використовуючи rims plans або leu (легкі чи прості

рими), трубадури складали легку для розуміння поезію.

 

Trobar clus - позначає "темну" поезію, важку для розуміння. Цей стиль

звичайно ховає таємний зміст, добратися до якого можна тільки за

допомогою ключа (сlau), а іноді потрібний і другий ключ (clau segonda).

Цей стиль звався також trobar car, prim, sotil, cobert, escur (новий,

витончений, схований, темний). Безладні слова, важкі конструкції і

складні рими, усе це повинно було ховати зміст поеми від дурнів (fatz,

necis), але він не вислизне від присвячених (entendens).

 

Однією з причин цього поділу стилів може бути той факт, що в школах

учили риторику, засновану на класичних доктринах: ornatus facilis

(наголос на манеру вимови; слова) і ornatus difficilis (наголос на

переносні значення: метафори, синекдохи, гіперболи, і т.д.)

 

Сірвента - пісня про питання релігії, моралі, політики, достоїнства і

недоліки своїх заступників. Відомий автор – Бертран де Борн, що був

васалом англійських королів. Вважається, що Бертрану належать кращі

сірвенти. Різновид сірвенти - плач по померлій дамі або заступникові.

 

Тенсона - пісня у формі діалогу. Трубадури сперечаються з різних питань,

насамперед, про стиль. «Дебати про темний й ясний стиль» Гераут де

Борнель (селянський син) за простоту, Райнбам Оранжський навпаки. Пастораль. Лицар, що утомився від куртуазної любові, на прогулянці

бачить прекрасну пастушку. Пастушка може всерйоз сприйняти його наміри,

але частіше кличе «рятуйте!» і лицаря лупцюють.

 

Альба - лицар зі зброєносцем їде на побачення з коханою. Наступає ранок,

зброєносець співає пісню, щоб попередити свого пана. Кохана говорить, що

це соловей, але лицар стверджує, що жайворонок – тобто уже ранок. Усе

завжди закінчується словами «зоря зійшла». Альба - зоря.

 

Coblas. У кожній поемі була визначена кількість куплетів (coblas), а в

кожнім куплеті звичайно від 5 до 16 рядків. Нараховується більш 70

різних назв куплетів, дивлячись як розташовані рими. Наприклад:

 

сoblas unissonans: у всіх куплетів однаковий розмір і однакові рими.

 

сoblas esparsas - це самотні куплети, що не належать добутку.

 

сoblas tensonadas - позначає куплет, що містить у собі діалог.

 

куплети питальні, серпантинні, і т.д.

 

Наприкінці твору ставилася tornada - строфа, рівна половині

куплета (тобто якщо в куплетах поеми по 6 рядків, то в tornada буде

всего 3). Ці підлог-куплети розкривають senhal, чи ім'я, жоглара, дами,

чи того, кому присвячений вірш. У цілому, це - "послання", любовне чи

дружнє, критичне чи хвалебне, чи прохання наказ.

 

Canso - це жанр, який користувався найбільшою повагою в поетів і

публіки. Це пісня любові і чемності - "canso d'amor e cortezia". Canso

відбиває знання й уміння поета-музиканта, що було видно за формою і по

змісту.

 

Оживляє canso любов, la fin'amor (вишукана, витончена любов). Всі інші

жанри походять від canso. Звичайно canso містить у собі від 5 до 7

coblas (куплетів), кожний з який складається з 7-8 vers (рядків), плюс 2

чи 3 tornadas (заключні строфи).

 

Перші трубадури називали цей жанр "vers", але потім розходження між

canso і vers стерлося. Дивлячись який відтінок поети хотіли додати

canso, цей жанр одержував нові назви: сhans, chantars, chansoneta,

chantaret... Сanso могло бути mala canso для mala domna (поганої жінки);

chantaret de digs escurs (темною піснею); salutz d'amor (привітом

любові); enoi (нудьгою); чи canso tensonada (піснею з діалогом). Судячи

з його razo (сюжету, темі), canso міг бути прилічений до інших жанрів,

як alba, ensenhamen, canso de crosada (піснею хрестового походу). Але,

важливіше форми і змісти, canso повинний був бути завжди novela ab novel

so - "новим з новою мелодією", тобто оригінальним.

 

Sirventeses відрізняються від canso сатиричним тоном. Любов і залицяння

найчастіше виключені з цього жанру, ценимого поетами і слухачами.

Спочатку sirventes були створенням жогларов нижчого розряду.

 

Sirventes містить у собі кілька категорій: моральні, проти упадка вдач

(Marcabru, Peire Cardenal); особисті, що цілять у конкурента (Aimeric de

Pegulhan, Guilhem de la Tor); політичні, що розповідають про події в

провінції, завойовницьких походах, Інквізиції, Римі, церковниках...

(Bertran de Born, Guilhem Figueira); літературні, що є полемікою про

професію трубадура (Peire d'Alvernha, Monge de Montaudon).