Реакції організму на вплив надмірної дії факторів середовища

У межах діапазону толерантності людина пристосовується до умов довкілля завдяки численним захисним і пристосувальним (адаптивним) реакціям організму, головні з яких: підтримання сталості властивостей внутрішнього середовища (гомеостаз), регенераційні процеси, імунітет, регуляція обміну речовин тощо. В межах оптимуму ці реакції забезпечують найефективніше функціонування, високу працездатність, ефективне відновлення. Та в разі переходу якого-небудь фактора в зону песимуму ефективність окремих адаптивних систем знижується або пристосувальна здатність взагалі втрачається. В організмі почина­ються патологічні зміни, що свідчить про певне захворювання. Патоло­гічний стан під впливом несприятливих факторів середовища проявляється найчастіше в отруєннях (токсикозах), алергічних реакціях, появі злоякісних пухлин, спадкових хворобах, уроджених аномаліях.

Отруєння (токсикози) – одна з найпоширеніших реакцій організму на вплив антропогенних факторів. Отруєння розвиваються внаслідок надходження в організм тих чи інших речовин-токсикантів у небезпечних концентраціях. За частотою захворювань можна виокремити найпоширеніші сьогодні токсиканти: пестициди, нітрати, важкі метали, численні промислові й побутові хімічні речовини.

Алергічні реакції (алергії) стали "візитною карткою" сучасного людського суспільства. Алергія – це стан підвищеної чутливості організму до певних речовин – алергенів. Унаслідок контакту з алергеном знижується імунітет організму й можуть розвинутися різні захворювання, насамперед дерматит (запалення шкіри), бронхіальна астма, сінна пропасниця, набряки, ураження слизових оболонок внутрішніх органів. Як правило, припинення контактів з алергеном веде до одужання. Алергенами можуть бути шерсть тварин, пір'я, пилок рослин, лікарські засоби, продукти харчування, численні речовини природного й штучного походження, побутова хімія. Кількість алергенів постійно зростає пропорційно кількості нових речовин, які людина залучає у свій побут чи використовує у виробництві.

Злоякісні пухлини – це велика група захворювань, одне з них – рак. Такі пухлини характеризуються необмеженим ростом, не контролюються гормонами й нервовою системою, здатні утворювати метастази – нові пухлини на здорових тканинах і здебільшого призводять до летального (смертельного) кінця. Речовини, що сприяють розвитку злоякісних пухлин, називають канцерогенами. Найпоширеніші канцерогени – бенз(а)пірени, бензол, фенольні сполуки, вінілхлорид, сажа, смоли, мінеральне масло. Наприклад, бенз(а)пірен, що виділяється з тютюну під час паління, переробки нафтопродуктів, викидається в атмосферу з автомобільними вихлопами, сприяє розвитку раку легенів, бензол і феноли – лейкозу, вінілхлорид – раку печінки, сажа, смоли, мінеральне масло – раку шкіри. Сьогодні відомо близько 60 хімічних канцерогенів і 2 фізичних – ультрафіолетове випромінювання та іонізуюча радіація.

Спадкові хвороби пов'язані з виникненням мутацій, тобто ушкодженнями ДНК чи хромосом. Генетичні ушкодження зазвичай успадковуються лише тоді, коли мутація відбувалася в статевих клітинах. Такі мутації спричинюють безплідність, призводять до народження мертвих дітей, дітей із фізичними чи розумовими вадами. Фактори, які викликають мутації, називають мутагенами. Переважна більшість канцерогенів також має мутагенні властивості.

Уроджені аномалії виникають унаслідок впливу факторів, які порушують нормальний розвиток плоду під час вагітності. Такі фактори називають тератогенами. Майже всі канцерогени й багато токсикантів мають тератогенні властивості. Серед тератогенів найвідомішим є нікотин. У жінки, яка палить чи навіть пасивно вдихає тютюновий дим, нікотин постійно нагромаджується й концентрується в яйцеклітині. Після запліднення яйцеклітини нікотин порушує нормальний розвиток плоду. Тому вчені вважають, що жінка-курець практично не має шансів народити здорового малюка.

Хід роботи

1. Проаналізуйте свій робочий день, місяць, рік; час канікул (відпустки) з позицій частоти контактів з антропогенними забруднювачами.

2. Заповніть таблицю 10.1: вкажіть антропогенні токсиканти, з якими Ви зустрічаєтеся в своєму житті. Використовуючи додаток К, Л проаналізуйте, як часто Ви наражаєтеся на небезпеку у побуті.

 

Таблиця 10.1

Антропогенні забруднювачі у житті людини

№ з/п	Назва	Джерело надходження в організм	Вплив на організм	Частота контакту	Особливості захисту

3. З якими токсикантами Ви можете зустрічатися при заняттях різними видами спорту? Як це може вплинути на Ваше здоров'я?

 

Сформулюйте і запишіть висновок до лабораторної роботи.

 

Контрольні запитання

1. Що вивчає розділ "Екологія людини"?

2. Назвіть відомі Вам реакції організму на надмірну дію факторів середовища.

3. Яким чином на організм людини впливає природна радіація, низькі і високі температури повітря, зміна атмосферного тиску?

4. Як на організм людини впливають збудники захворювань (назвіть їх), інтродукція нових видів?

5. Назвіть абіотичні фактори, які можуть негативно впливати на організм людини.

6. Яким чином на здоров'я людини можуть впливати шумове і вібраційне забруднення?

7. Яким чином на здоров'я людини можуть впливати хімічні речовини (побутова хімія, важкі метали, пестициди, вихлопи автомобільних двигунів, тютюновий дим, будівельні матеріали)?

8. Яким чином на здоров'я людини можуть впливати сучасні продукти харчування?

 

Список рекомендованої літератури

1. Гончаренко М. С. Екологія людини: Навчальний посібник / М. С. Гончаренко, Ю. Д. Бойчук / За ред. Н. В. Кочубей. – Суми: ВТД "Університетська книга"; К.: Видавничий дім "Княгиня Ольга", 2005. – 394 с. (С. 80-85, 161).

2. Димань Т. М. Екологія людини: підручник / Т. М. Димань. – К.: ВЦ "Академія", 2009. – 376 с. (С. 9-30,308-323).

3. Білявський Г. О. Основи екології: Підручник / Г. О. Біляв­ський, Р. С. Фурдуй, І. Ю. Костіков. – К.: Либідь, 2004. – 408 с. (С. 307-324).

4. Заверуха Н. М. Основи екології: навчальний посібник / Н. М. Заверуха, В. В. Серебряков, Ю. А. Скиба. – К.: Каравелла, 2006. – 368 с. (С. 117-118).

5. Казначеев В. П. Очерки теории и практики экологии человека / В. П. Казначеев. – М: Наука, 1983. – 264 с.

 

Лабораторна робота 11

Адаптація
організму людини
до зовнішніх впливів.
Конституціональна
типологія людини

 

Мета роботи: ознайомитися з поняттям біологічної адаптації, з’ясувати механізм адаптації людини до зовнішніх чинників. Ознайомитися з поняттям конституціональної типології людини, розглянути класифікації типів будови тіла.

Матеріали та обладнання: роздаткові матеріали у вигляді таблиць із зображенням типів конституції людини, сантиметрова стрічка.

 

Програма підготовки до заняття

1. Біологічна адаптація. Механізм адаптації.

2. Конституціональна типологія людини. Класифікація типів будови тіла.

Питання для самостійного опрацювання

1. Адаптація організму людини до температурного режиму.

2. Адаптація організму людини до рухової активності.

3. Адаптація організму людини до гіпоксії.

 

Після опрацювання матеріалу теми Ви повинні знати: – види біологічної адаптації та механізм адаптації; – конституціональні ознаки людини та класифікації типів будови тіла.

Після опрацювання матеріалу теми Ви повинні вміти: – пояснити механізм адаптації; – за пропорціями тіла визначати схильність людини до занять відповідними видами спорту.

Ключові поняття і терміни: біологічна адаптація, фенотипічна адаптація, генотипічна адаптація, "аварійна" фаза (функціональна, фізіологічна) адаптації, перехідна фаза адаптації, фаза стійкої адаптації (резистентності), конституціональні ознаки.