Класифікація соціологічних досліджень

За метою виокремлюють:

- фундаментальні дослідження — спрямовані на встановлення та аналіз соціальних тенденцій, закономірностей розвитку і пов'язані з розв'язанням найскладніших проблем суспільства;

- прикладні дослідження - націлені па вивчення конкретних об'єктів, розв'язання певних соціальних проблем.

За глибиною аналізу виділяють:

Розвідувальне (пілотажне) дослідження - найбільш простий вид соціологічного дослідження, оскільки розв'язує дуже обмежені за змістом і масштабами завдання. Розвідувальне дослідження в більшості використовують як попередній етап глибоких і масштабних досліджень, як засіб отримання додаткової інформації про об'єкт і предмет дослідження, уточнення і коректування програми, гіпотез і завдань дослідження тощо, а також для виявлення труднощів, які можуть зустрічатися у ході йото проведення.

Описове (інформаційне) дослідження - більш складний вид соціального дослідження. За своїми цілями і задачами вони передбачає отримання емпіричних даних, що дають відносно цілісне уявлення про соціальні явища, їх структурні елементи. Описове дослідження застосовується тоді, коли об'єктом соціологічного аналізу є відносно велика спільність людей. Такими можуть бути, наприклад, трудові колективи великих підприємств соціальні організації та інститути, населення міста, села, регіону тощо.

Найскладнішим видом соціологічної розвідки є аналітичне дослідження. Головною метою його служить розкриття причин, які викликали до життя певне явище і зумовили його характер, тенденції розвитку, динаміку змін, гостроту суперечностей та інші притаманні йому риси. Для збирання інформації в процесі аналітичною дослідження використовують комплексні методики, які взаємодоповнюють одна одну. Це вимагає від соціолога високого рівня професійних знань з тим, щоб уміти взаємопов'язувая інформацію, що надходить з різних.джерел і розрізняється за формою.

Залежно від форми та періодичності проведеннясоціологи виділяють разові і повторні соціологічні дослідження. Разове дослідження використовують з метою отримати дані про статичні, кількісні характеристики об'єкта аналізу в момент вивчення, його рідко проводять ізольовано. Найчастіше разовому дослідженню відводять допоміжну роль у більш складних розвідках. Щоб визначити і відобразити зміни об'єкта, тенденції його розвитку необхідно пронести низку розвідок, які в соціології одержали назву повторних досліджень. Типовий приклад повторного дослідження - періодичні суцільні та вибіркові переписи населення.

В організаційно-методичному плані будь-яке соціологічне дослідження включає ряд послідовних, взаємопов'язаних етапів.

Основні етапи соціологічного дослідження:

1. Виявлення проблемної ситуації та формулювання проблеми наукового дослідження.

2. Розробка програми соціологічного дослідження.

З. Збір інформації (польовий етап).

4. Обробка та аналіз інформації.

5. Узагальнення результатів та написання звітів, вироблення рекомендацій щодо усунення проблеми.

Важливим етаном соціологічного дослідження є розробка його програми. Від того, наскільки програма соціологічного дослідження буде науково обгрунтованою, значною мірою залежатиме його результативність.

Побудова програми дослідження - викладення і обґрунтування логіки та методів дослідження відповідно до поставлених завдань. Програма - науковий документ, у якому обґрунтовуються методологічні і методичні прийоми дослідження соціального явища або процесу.

Програма соціологічного дослідження має відповідати певним вимогам, серед них:

- ясність і точність програми (усі її положення повинні бути чіткі, продумані відповідно до логіки дослідження і чітко сформульовані);

- гнучкість програми (на перший погляд, це суперечить попередній вимозі); але на практиці, у міру розробки програми або при появі нових, непередбачених обставин доводиться повертатися до вже сформульованих положень і вносити в них корективи.

Програму соціологічного дослідження в структурному плані можна умовно розділити на 2 частини: методологічну і методичну.

Методологічна частина включає у себе формулювання і обґрунтування проблеми, визначення мети і завдань дослідження, об'єкта і предмета дослідження; логічний аналіз основних понять, формулювання гіпотез.

Методична частина - визначення стратегічного плану вивчення досліджуваної сукупності, характеристика методів збору первинної соціологічної інформації, обгрунтування вибірки, опис схеми аналізу даних соціологічного дослідження.

Вся чисельність соціальних об’єктів, які є предметом вивчення у межах, окреслених програмою соціологічного дослідження, утворює генеральну сукупність.

Вибіркова сукупність – модель генеральної сукупності певна кількість елементів генеральної сукупності, відібраних за певними правилами.