Стадії кримінального процесу

Діяльність уповноважених державою органів здійснюється у певній послідовності і може бути поділена на певні частини, або етапи, які прийнято іменувати стадіями кримінального процесу.

Стадія кримінального процесу - це відносно самостійний етап кримінально-процесуального провадження, що характеризується розв'язанням певного кола визначених в законі завдань, специфічним колом суб'єктів процесуальної діяльності та їх функціями, а також обумовленою вирішуваними завданнями провадження кримінально-процесуальною формою та властивими для даного етапу процесуальними актами і рішеннями.

Стадії є відносно відокремленими частинами кримінального процесу. Будучи самостійними, вони водночас перебувають у зв'язку з іншими стадіями, утворюючи єдину систему кримінального процесу.

Особливостями кожної стадії є: своєрідне коло завдань стадії; певне коло учасників; специфічний процесуальний порядок діяльності суб'єктів та їх правовідносин; зміст та форма підсумкових рішень, які приймаються на відповідному етапі процесуального провадження.

Кримінальний процес складається з восьми основних стадій та однієї виключної стадії. Основні стадії:

1) дослідче провадження (прийняття, розгляд та реєстрація заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення);

2) досудове розслідування;

3) підготовче провадження;

4) судовий розгляд;

5) апеляційне провадження;

6) касаційне провадження;

7) провадження у Верховному Суді України;

8) виконання судових рішень; Виключна стадія:

9) провадження за нововиявленими обставинами. Дослідне провадження - це початкова стадія кримінального процесу, зміст якої становить діяльність з прийняття, реєстрації, розгляду та перевірки заяв і повідомлень про вчинене кримінальне правопорушення, та в разі з'ясування наявності ознак злочину, створення юридичних підстав для початку досудового розслідування шляхом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Кримінальний процес починається з моменту прийняття уповноваженим на це суб'єктом кримінального процесу офіційної заяви або повідомлення про злочин, явки з повинною або безпосереднього виявлення ознак злочину.

Заява чи повідомлення про злочини, з'явлення з повинною або безпосереднє виявлення ознак злочину є юридичними фактами, що породжують кримінально-процесуальні правовідносини, дають початок кримінальному процесу та його першій стадії - стадії дослід-чого провадження.

Діяльність з розгляду заяв та повідомлень про злочини становить систему правовідносин, що виникають між правоохоронними органами та іншими учасниками кримінального процесу.

Дослідче провадження здійснюється протягом 24 годин з моменту отримання заяви чи повідомлення про злочин. Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

До внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у невідкладних випадках може бути проведений огляд місця події. Це єдина слідча дія, яка може виконуватись на даній стадії провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 214 КПК України огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду. У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно; відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань за першої можливості.

Перевірка заяв чи повідомлень про злочини в дослідчому провадженні може здійснюватись шляхом оперативно-розшукових заходів.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно з ч. 5,6 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:

1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;

3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

4) короткий виклад обстави н, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;

5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;

7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.

Заявник - особа, яка заявила про злочин. На заявника покладений обов'язок давати правдиві повідомлення. Він несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий донос, про що його має бути попереджено при отриманні від нього заяви.

Безпосереднє самостійне виявлення оперативними підрозділами, слідчим, прокурором ознак злочину означає, що ці органи самі, без будь-чийого повідомлення виявляють злочин і порушують кримінальну справу, використовуючи надані їм повноваження.

Безпосереднє самостійне виявлення злочину може здійснюватися в ході оперативно-розшукової діяльності оперативних підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби, а також у процесі прикордонного контролю, митного огляду, огляду осіб, які запідозрені в порушенні правил мисливства та рибальства, а також під час проведення відомчих ревізій, аудиторських перевірок, перевірочних дій, здійснюваних податковою адміністрацією та банком, технічних розслідувань нещасних випадків або аварій, застосування антимонопольного законодавства та інших дій, передбачених адміністративним законодавством.

Слідчий безпосередньо виявляє ознаки злочину, щодо якого не було почато самостійне провадження, у процесі виконання слідчих дій.

На виявлене під час досудового розслідування кримінальне правопорушення в рамках одного кримінального провадження слідчий за довідником "Перелік інших джерел, з яких виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення" заносить відомості до Реєстру про джерело, з якого виявлено кримінальне правопорушення, та відомості про кримінальне правопорушення. Кримінальному провадженню за цим правопорушенням присвоюється новий номер.

Слідчий невідкладно у письмовій формі повідомляє прокурора про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п'ятою цієї статті.

Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення встановлений Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань. Затверджено Наказом Генерального прокурора України № 69 від 17.08.2012.

Формування Реєстру розпочинається із внесення до нього слідчим, прокурором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених в заяві чи повідомленні про його вчинення або виявлених ними самостійно з будь-якого джерела. Усні заяви заносяться слідчим або прокурором до протоколу, який підписується заявником.

Заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність (за винятком випадків, коли таке попередження неможливо зробити з об'єктивних причин: надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв'язку, непритомний стан заявника, відрядження тощо).

Номер кримінального провадження складається з таких реквізитів: код органу, який розпочав досудове розслідування, рік, код відомства та територіального органу, номер кримінального провадження. Реквізити номера кримінального провадження зберігаються на всіх стадіях досудового розслідування.

Відомості з Реєстру надаються у вигляді витягу. До витягу з Реєстру включається інформація про: номер кримінального провадження; дату надходження заяви, повідомлення та дату внесення відомостей про заяву, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Реєстру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові потерпілого, заявника (найменування юридичної особи та ідентифікаційний код ЄДР-ПОУ); короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові та дату народження особи, яку повідомлено про підозру; орган досудового розслідування; прізвище, ім'я, по батькові слідчого, який здійснює досудове розслідування, або прокурора, який здійснює процесуальне керівництво.

Досудове розслідування - основна стадія досудового кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до єдиного реєстру досудових розслідувань, здійснюється у передбаченому законом порядку шляхом провадження слідчих, негласних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, спрямованих на отримання доказів, швидке та повне розкриття злочину, всебічне дослідження обставин справи та викриття винних, відшкодування завданої злочином шкоди, забезпечення невідворотності відповідальності осіб, які вчинили злочин, і правильне застосування закону, та закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків - у формі дізнання.

Основний зміст розслідування становить діяльність зі збирання, дослідження, оцінки, перевірки та використання доказів (доказування), розкриття злочинів, забезпечення встановлення істини та захисту прав і свобод людини.

Основними суб'єктами цієї стадії є слідчий, керівник органу досудового розслідування, оперативні підрозділи, прокурор, слідчий суддя, потерпілий, підозрюваний, цивільний позивач, цивільний відповідач, захисник, представник, заявник, свідок, спеціаліст, експерт, перекладач.

Органами досудового слідства є слідчі органів внутрішніх справ, слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, слідчі органів безпеки, слідчі органів державного бюро розслідувань.

Досудове розслідування повинно бути закінчено:

1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому законом.

Підсумкові рішення, що приймаються у цій стадії кримінального процесу, можуть бути такими: закриття кримінального провадження, направлення до суду обвинувального акта, направлення до суду клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, направлення до суду клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Підготовче провадження - стадія кримінального процесу, в якій, після закінчення розслідування, суддя одноособово за участю прокурора та інших учасників кримінального провадження здійснює діяльність, спрямовану на перевірку повноти, об'єктивності, правильності та законності проведеного досудового розслідування, формує кримінальну справу і вирішує питання про можливість розгляду матеріалів кримінального провадження по суті у судовому засіданні та організації судового розгляду.

У підготовчому судовому засіданні суд мас право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду про примирення сторін чи визнання вини або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в загальному порядку;

2) закрити провадження у випадку встановлення передбачених законом підстав;

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам закону;

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Судовий розгляд - центральна стадія кримінального процесу, в якій суд колегіально чи суд присяжних або суддя одноособово в судовому засіданні, із додержанням принципів гласності, змагальності, усності та безпосередності дослідження доказів і всіх інших принципів правосуддя, за участю інших учасників процесу, здійснює дослідження всіх обставин справи і вирішує головні питання справи про наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення, винність або невинність обвинуваченого, розв'язує матеріали кримінального провадження по суті, виносячи обвинувальний чи виправдувальний вирок або передбачену законом ухвалу.

Саме у цій стадії реалізуються засади кримінального судочинства, згідно з якими правосуддя здійснюється тільки судом, ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину та підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду та відповідно до закону.

Головними учасниками процесу у цій стадії є суд, присяжний, обвинувачення, підсудний, захисник, потерпілий, обвинувач, секретар судового засідання, судовий розпорядник.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 чинного КПК України "кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд".

Судовий розгляд справи охоплює такі етапи: підготовку, судове слідство, судові дебати й останнє слово підсудного, винесення вироку чи іншого рішення.

Завершується ця стадія або винесенням вироку (обвинувального чи виправдувального), або закриттям справи, або винесенням ухвали про застосування чи незастосування примусових заходів медичного характеру чи про застосування або незастосування примусових заходів виховного характеру.

Апеляційне провадження -це стадія кримінального процесу, яка полягає у перегляді апеляційним судом, у зв'язку з поданою учасником процесу апеляцією, вироків та інших рішень суду першої інстанції, що не набули чинності.

За результатами такого перегляду суд апеляційної інстанції приймає одне з таких рішень:

1) залишає вирок або ухвалу без змін;

2) змінює вирок або ухвалу;

3) скасовує вирок повністю чи частково та ухвалює новий вирок;

4) скасовує ухвалу повністю чи частково та ухвалює нову ухвалу;

5) скасовує вирок або ухвалу і закриває кримінальне провадження;

6) скасовує вирок або ухвалу і призначає новий розгляд у суді першої інстанції.

Касаційне провадження -стадія кримінального процесу, в якій суд касаційної інстанції, а саме Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (судова палата у кримінальних справах), за поданням прокурора або скаргою інших учасників процесу переглядає не чинні вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції, вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку, та ухвали апеляційного суду, з'ясовує об'єктивну істину і вирішує питання про законність, обгрунтованість і справедливість вироку суду, виправляє допущені помилки і порушення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції - Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суд касаційної інстанції відкриває касаційне провадження протягом п'яти днів з дня надходження касаційної скарги, якщо немає підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги або відмови у відкритті касаційного провадження.

Розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється колегіями у складі трьох суддів. Провадження щодо службових осіб, які займають особливо відповідальне становище, розглядаються в касаційному порядку - колегіально судом у складі семи професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років.

Суд касаційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження, якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності.

Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.

Провадження у Верховному Суді України -це особлива юридична форма провадження, в якій Верховний Суд України: 1) переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом; 2) переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом, та й то лише коли такий перегляд щодо порушення процесуальних норм не прийняв до свого провадження Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ; 3) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я; 4) звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Виконання судових рішень - це стадія кримінального процесу, в якій суд, що постановив рішення, вирішує усі питання, які виникають у зв'язку зі зверненням цього рішення до виконання та його фактичним виконанням.

Вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено законом, набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій, Верховного Суду України набувають чинності з моменту їх проголошення.

Фактичне виконання вироку залежить від виду та характеру покарання, визначеного судом, та провадиться такими органами: а) адміністрацією місць ув'язнення (слідчих ізоляторів, тюрем, кримінально-виконавчих установ) - щодо позбавлення волі; б) районними інспекціями виправних робіт - щодо виправних робіт без позбавлення волі; в) державною виконавчою службою - в частині конфіскації майна (відшкодування шкоди), штрафу; г) різними адміністративними органами - щодо заборони обіймати певні посади, займатися певною діяльністю; щодо позбавлення військових та інших звань; г) громадськими та профспілковими організаціями - з виправлення та перевиховання умовно засуджених, а також осіб, яких взяли на поруки; д) органами народної освіти у межах їх компетенції.

Всі суперечки, які виникають при виконанні вироку, вирішуються судом, що ухвалив вирок, а якщо вирок виконується в іншому місці - відповідним районним судом, який діє на даній території.

Провадження за нововиявленими обставинами - процесуально-правовий інститут усунення судових помилок, виявлених після набуття судовим рішенням чинності, спрямований на зміцнення гарантій захисту прав і свобод людини, законності і справедливості правосуддя.

За нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті рішення будь-якого судового органу, чи то суду першої інстанції, апеляційної чи касаційної інстанції.

Цю стадію прийнято називати виключною тому, що кримінальна справа перебуває в ній в особливій, виключній ситуації, коли переглядається законність та обґрунтованість вироку, ухвали або постанови суду, що набули чинності. Відбувається перегляд вироку, що виконується.