Україна здійснює зовнішньоторгівельі операції з 217 країнами світу

Головним чином Україна експортує продукціє 3 і 4 технологічних укладів (сировина, напівфабрикати, продукція низького ступеня обробки).

Головні ЗТ партнери:

• Країни СНД (30%, з них 38% - Росія)

• Країни ЄС (28-30%) Головні товари експорту:

1. Металургійна, хім промисловість

2. Аграрно-промислового комплексу

3. Оборонно-промислового комплексу

4. Видобувна промисловість (руди, титан. Ураїна – одна з 5 країн, які видобудувають титан)

Статистика: За І квартал 2013р. обсяг експорту товарів становив 15911296,8 тис.дол. США, що становить 98.5% (у відсотковому відношенні до І кварталу 2012р.)

За 2012р. обсяг експорту товарів становив 68809810,6тис.дол. США, що становить 100,6% від показників експорту 2011р.

Імпорт: машини, обладнення, устаткування, продовольчі товари.

За різними оцінками, показник відкритості економіки України становить від 37 до 52 %, частка у світовому ВВП - 0,07 %, у світовому експорті - 0,3 %.

Обсяги зовнішньої торгівлі, її географія та структура значною мірою залежать від стану національної економіки, динаміки макроек. показників.

Статистика: За І квартал 2013р. обсяг імпорту товарів становив 17898080,5 тис.дол. США, що становить 93.8% (у відсотковому відношенні до І кварталу 2012р.)

За 2012р. обсяг імпорту товарів становив 84658059,9 тис.дол. США, що становить 102,5% від показників імпорту 2011р.

Окрім торгівлі товарами, українські суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності здійснюють торгівлю послугами в силу свого гоеполітичного становища.. Міжнародна торгівля послугами в умовах глобалізації, науково-технологічної революції, стрімкого зростання ролі інформаційних технологій перетворилася на найдинамічнішу сферу бізнесу.

Найбільш питому вагу в загальному обсязі укр експорту послуг складаєть транспортні – 64%, різні ділові, професійні, технічні – 13,6%.

Тенденція у торгівлі послугами приблизно так ж як і товарами (до СНГ – 45,5%; до ЄС – 26,1%) У ЗТ наукоємні товари займають далеко не перше місце (0,1% від обсягу торгівлі; мінімум – 1,4).

Статистика: За І квартал 2013р. обсяг експорту послуг становив 3287681,3 тис.дол. США, що становить 99.8% (у відсотковому відношенні до І кварталу 2012р.)

За 2012р. обсяг експорту послуг становив 13527575,8 тис.дол. США, що становить 98.1% від показників експорту 2011р.

Статистика: За І квартал 2013р. обсяг імпорту послуг становив 1426632,7 тис.дол. США, що становить 91.3% (у відсотковому відношенні до І кварталу 2012р.)

За 2012р. обсяг імпорту послуг становив 6706251,8 тис.дол. США, що становить 107.6% від показників імпорту 2011р.

2. Усі регіони України беруть участь у експорті-імпорті товарів, при цьому найбільша питома вага припадає на Дніпропетровську, Донецьку, Київську області.

3. Серед країн світу найголовнішими зовнішньоторговельними партнерами є Російська Федерація (РФ), ЄС, США. На них припадає приблизно 2/3 обсягу зовнішньої торгівлі України.

4. Україна посідає перше місце серед зовнішньоекономічних партнерів РФ, але стабільність взаємного співробітництва істотно звужується зростаючим від'ємним сальдо платіжного балансу України, зменшенням поставок енергоносіїв та інших товарів "критичного імпорту" Росії.

5. Співробітництво між ЄС та Україною здійснюється у рамках "Угоди про партнерство і співробітництво" (1992 р.). Позитивами розширення торгівлі з ЄС є ефект від скасування протекціоністських заходів щодо продукції сг, текстилної галузі, чорної металургії.

Актуальним завданням торговельної політики є спрямування процесу експансії європейських компаній на український ринок на позитивний ефект, наприклад, у вигляді розповсюдження високих технологій.

Частка товарообігу України із США не перевищує 4% від загального. Україна перебуває на 68 місці серед приблизно 200 торговельних партнерів США. Розширення українського експорту до США наштовхується на нетарифну практику захисту цього ринку.

Як бачимо, зовнішньоторговельна та інвестиційна діяльність продовжують залишатися провідними формами бізнесу українських компаній, значною мірою визначаючи конкурентні позиції держави на міжнародних ринках. Водночас національні суб'єкти підприємницької діяльності спрямовують свої зусилля на розвиток інших видів і форм міжнародного бізнесу, зокрема високотехнологічного.

64. Шляхи, форми та проблеми взаємодії України та СОТ.

5 лютого 2008 р. на засіданні Генеральної Ради Світової організації торгівлі прийнято рішення про приєднання України до Марракеської угоди про заснування СОТ. Того ж дня Президент України Віктор Ющенко та керівники СОТ підписали угоду про вступ України до організації.

У Верховної Ради було 5 місяців для ратифікації цієї угоди. У цей же день було оприлюднено прес-реліз СОТ стосовно зобов'язань України

10 квітня 2008 року Верховна Рада ратифікувала протокол про вступ України до Світової організації торгівлі 411 голосами. 16 квітня МЗС України направило ноту генеральному секретареві СОТ, в якій повідомило керівництво СОТ про ратифікацію Протоколу про вступ України до цієї організації. Також було ухвалено постанову Кабінету Міністрів. 16 травня Україна стала 152-им офіційним членом СОТ

З моменту вступу до СОТ Україна отримала:

· режим найбільшого сприяння у торговельному просторі всіх країн-членів СОТ;

· зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів на товарні ринки країн-членів СОТ;

· можливості захисту інтересів українських виробників згідно з процедурою розгляду торговельних спорів СОТ;

· набуття офіційного статусу переговорного процесу зі створення зони вільної торгівлі з ЄС;

· скасування квот на експорт української продукції металургії до ЄС;

· забезпечення недискримінаційного транзиту товарів і послуг.

 

Водночас, мають місце ряд проблемних питань, від вирішення яких у першу чергу залежатимуть перспективи співпраці України з СОТ, а саме:

· прийняття зобов'язань України щодо рівня внутрішньої підтримки сільського господарства та стосовно його скорочення;

· формулювання умов розширеного доступу до національного ринку іноземних постачальників фінансових послуг, послуг зв'язку та телекомунікацій, транспортних послуг;

· виконання Україною вимог Угоди про технічні бар'єри в торгівлі;

· оцінка можливих наслідків вступу України до СОТ та шляхів підвищення конкурентоспроможності галузей національної економіки в умовах членства в СОТ. До основних переваг, які здобуває і ще здобуде Україна завдяки вступу до СОТ, можна віднести:

1) подолання дискримінаційного ставлення до України у світовій антидемпінговій політиці;

2) вдосконалення національного законодавства;

3) посилення авторитету України у міжнародній економічній політиці;

4) забезпечення дієвих механізмів правового захисту інвестицій та інновацій, творчого і наукового потенціалу;

5) розширення експортного потенціалу;

6) прискорення реструктуризації та модернізації національного виробництва;

7) відкриття широких можливостей щодо виходу на ринки більш ніж 140 країн - членів організації. Але для України головною проблемою у використанні переваг членства у СОТ, на думку фахівців, є:

· невисокий, за міжнародними критеріями, потенціал конкурентоспроможності;

· переваги вільного доступу на світові ринки більшою мірою стосуються ринків з переважно ціновою конкуренцією, тобто ринків сировинної продукції та стандартизованих масових готових виробів.