Крива індивідуального попиту на цукор

Пояснення до графіка:

На графіку показники ринкової ціни зображені на вертикальній осі, а величина попиту на цукор (тобто бажання придбати його за такою ціною) — на горизонтальній осі.

DD — крива індивідуального попиту. Вона спускається вниз і вправо у зв’язку з тим, що виявляє обернену залежність між величиною попиту та ціною.

Прямуючи кривою вниз чи вгору, ми отримуємо різні варіанти зміни величини попиту залежно від ціни.

Пропозиція (англ. — supply). Від чого залежить бажання виробити і продати? Серед чинників, які впливають на це бажання, визначальну роль відіграють такі:

• ціна нашого товару;

• ціни інших товарів;

• застосовувана технологія;

• податки (П16) чи дотації виробникові.

Якщо зафіксувати на незмінному рівні всі чинники, крім ціни нашого товару, то матимемо функцію пропозиції від ціни, яку можна зобразити так:

Q ^S = f (P),

де Q ^S — обсяг пропозиції товару за певний час, або максимальна кількість певного товару, що його згодні запропонувати продавці за певної ціни,

Р — ціна цього товару.

Досвід господарювання засвідчує, якщо ціна буде вищою, то виробник готовий запропонувати більшу кількість товару, тобто обсяг його пропозиції зростає саме тоді, коли зростає ціна. Цю залежність називають законом пропозиції.

Пряму залежність між ціною та величиною пропозиції теоретично можна пояснити, принаймні, двома ефектами.

Ефект перерозподілу ресурсів на користь виробництва товару з вищою ціною. Адже вища ціна — це більша виручка від реалізації і більший прибуток (П29). Останній дає змогу не лише повніше реалізувати приватний інтерес виробника, а й удосконалювати виробництво, застосувавши досконаліші технології.

Ефект залучення до використання гірших ресурсів. Якщо нижча ціна не дає можливості відшкодувати відносно більші витрати виробництва при використанні гірших ресурсів (кращі ресурси завжди обмежені), то таку можливість створює вища ціна. Зростання кількості використаних ресурсів зумовлює збільшення обсягів виробництва.

Проілюструємо залежність між ціною та обсягом пропозиції на прикладі формування індивідуальної пропозиції цукру, використавши умовні дані (див. табл. 5).

Таблиця 5

Пропозиція цукру індивідуального виробника (умовні дані)

Із таблиці видно, що при найвищій ціні 1 ц цукру — 250грн.— буде формуватися і найвища його пропозиція — 32 ц на місяць. Зі зниженням ринкової ціни індивідуальна пропозиція цукру також знижується.

Якщо ціна 1 ц цукру становитиме 50 грн., то ніхто із виробників взагалі не стане його продавати.

На основі даних таблиці побудуємо графік, що дає можливість зобразити криву індивідуальної пропозиції:

Графік 8