Історія виникнення Міжнародної організації праці

Проблеми міжнародного регулювання трудових відносин виникли ще на початку XIX століття. Ці проблеми загострювалися дедалі біль­ше. Постала необхідність прийняття міжнародного трудового законо­давства до якої підштовхнула промислова революція в Європі та Пів­нічній Америці. Ця ідея була підтримана багатьма видатними промис­ловцями, в тому числі Робертом Оуеном та Даніелем Леграном, а та­кож рядом політичних діячів та економістів. На користь прийняття міжнародних трудових норм було висунуто три аргументи. Перший з них мав гуманітарне спрямування та вказував на необхідність полег­шити виснажливу працю трудівників. Другий аргумент, більш полі­тичний, підкреслював важливість зміцнення соціального миру в про­мислово розвинених країнах з метою попередження суспільних потря­сінь. Третій аргумент мав економічний характер та вказував на те, що міжнародне регулювання праці допоможе країнам з захисним трудо­вим законодавством уникнути втрат, спричинених подібною соціаль­ною політикою для їх зовнішньої торгівлі. Тобто міжнародне регулю­вання дозволило б вирівняти умови міжнародної конкурентоздатності.

У 1901 році в Базелі (Швейцарія) було створено Міжнародну асо­ціацію з захисту трудящих. її виконавчим органом став Міжнародний трудовий офіс. Головним завданням останнього було проведення порі­вняльного аналізу національних законодавств, інформування держав, збирання й дослідження документації з трудового права. Міжнародна асоціація з захисту трудящих провела міжнародні конференції, де було вироблено дві конвенції — про нічну працю жінок і про використання білого фосфору в сірниковій промисловості. Слід зазначити, що вказа­ні конвенції не отримали підтримки в законодавствах держав. Діяль­ність Міжнародної асоціації по захисту трудящих припинилася на по­чатку Першої світової війни.

Основними причини виникнення МОПбули:

— зростання чисельності та впливу робітничого класу, погіршення його стану підчас війни;

— активні революційні й соціальні виступи у країнах Західної Єв­ропи під впливом Жовтневого перевороту в Росії;

— бурхливий розвиток світової торгівлі й міжнародної конкуренції. Події, що відбулися на початку XX століття, потребували появи

міжнародної організації, яка захищала би права трудящих. Такою організацією стала Міжнародна організація праці (МОП). Вона виникла як автономна організація, тісно пов'язана з Лігою націй. Створення МОП було задекларовано Паризькою мирною конференцією 11 квітня 1919 року; в її роботі взяли участь представники 41 країни. Кожну державу було представлено двома делегатами від уряду та по одному — від підприємців і профспілок.

Місцем розташування МОП було визначено Женеву. МОП діє за принципами трипартизму, тобто в структурі всіх органів МОП закріп­лено принцип: два представники від уряду і по одному — від підпри­ємців і профспілок.

Головною метою створення МОП було розроблення і прийняття міжнародних трудових норм. У 1926 році Міжнародна конференція праці ухвалила рішення про створення механізму контролю за дотри­манням міжнародних трудових норм. Було створено комітет незалеж­них експертів, завданнями якого стали розгляд доповідей урядів і на­дання аналізу цих доповідей генеральною конференцією МОП.

Підчас Другої світової війни Міжнародна конференція праці відбу­лася двічі — 1941 року в Нью-Йорку та 1944 року у Філадельфії. На цих конференціях МОП чітко висловилася на підтримку боротьби проти гітлеризму. У Філадельфії було сформульовано основні прин­ципи, цілі та завдання МОП.

Як основні принципи МОП було визначено таке:

1) Міцний мир може бути встановлений тільки на основі соціальної справедливості.

2) Ненадання країною трудящим нормальних умов праці є пере­шкодою для інших народів, які бажають поліпшити стан трудящих у своїх країнах.

3) Свобода слова і свобода об'єднань — необхідні умови постійно­го прогресу.

4) Бідність у будь-якому місці є загрозою для загального добробуту.

5) Всі люди незалежно від раси, віри, статі мають право на матері­альний добробут і духовний розвиток в умовах незалежності й гіднос­ті, економічної стійкості та рівних можливостей.

На заключному етапі Другої світової війни була створена Органі­зація Об'єднаних Націй, між нею і МОП було укладено угоду про встановлення зв'язків. Таким чином, у 1946 р. МОП стала першим спеціалізованим закладом ООН. У 1960 р. при МОП було створено Міжнародний інститут соціально-трудових досліджень, а 1965р. — Міжнародний навчальний центр у Турині. Сьогодні країнами-членами МОП є 177 країн. Україна членом Міжнародної організації праці є з 1954 року.

Як бачимо, для реалізації цих принципів необхідні міжнародні зу­силля. Тому в основоположних документах МОП чітко сформульоване її намагання співпрацювати з урядами країн, а також відповідними міжнародними органами, на які покладена відповідальність за сприян­ня охороні здоров'я, освіті, добробуту всіх народів. Головний зміст своєї діяльності, таким чином, МОП вбачає в тому, щоб сприяти при­йняттю державами світу таких програм, що спрямовані на вирішення найактуальніших для людей проблем праці.

Міжнародна організація праці здійснює технічну допомогу за такими основними напрямами:

— удосконалення управління (соціально-трудовий аспект);

— професійне навчання і перепідготовка кадрів;

— політика працевлаштування і управління працею;

— трудове законодавство;

— умови і охорона праці, виробнича гігієна;

— статистика праці;

— розвиток кооперативних форм;

— соціальне забезпечення.

За останнє десятиліття щорічно виділялось в середньому біля 130 мільйонів доларів на проекти технічної співпраці.