Державне регулювання випуску продукції

Визначальними елементами управління якістю продукції є:

Стандартизація - це процес розробки та застосування на всіх стадіях життєвого циклу виробів стандартів - документів, що містять обов’язкові для підприємств норми якості виробу і засоби їх досягнення.

Результати стандартизації відображаються в спеціальній нормативно - технічній документації, яка охоплює певні категорії стандартів. Категорії стандартів відбивають ступень жорсткості вимог до виробів:

1) Міжнародні стандарти ІСО серії 9000

2) Державні стандарти України.

3) Галузеві стандарти

4) Стандарти науково - технічних та інженерних товариств

5) Технічні умови

6) Стандарти підприємств

Сертифікат - документ, що засвідчує високий рівень якості продукції, відповідність вимогам міжнародних стандартів ІСО серії 9000.

В Україні розрізняють обов’язкову і добровільну сертифікацію.

Організаційною основою сертифікації є мережа державних випробувальних центрів. Формуються міжнародні системи сертифікації і координацією заходів по створенню таких систем займається спеціальний комітет по сертифікації СЕРТІКО, що діє у складі ІСО.

Цим комітетом розроблено:

1. правила та порядок здійснення сертифікації продукції

2. критерії акредитації випробувальних центрів

3. умови вступу до міжнародної системи сертифікації

На Україні роботу по забезпеченню функціонування державної системи стандартизації і сертифікації координує - Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Основними функціями Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики є:

1.визначення принципів, структури та правил системи сертифікації.

2. затвердження переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації

3. акредитація органів із сертифікації та випробувальних центрів, атестація експертів аудиторів

4. встановлення правил визнання сертифікатів інших країн

5. інформаційне забезпечення споживачів.

Державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил здійснюють Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики та його територіальні органи - центри стандартизації метрології та сертифікації.

Суб’єкти господарювання за порушення вимог стандартів несуть матеріальну відповідальність - штраф.

Об'єктами державного нагляду є:

1) Продукція виробничо-технічного призначення, товари народного споживання та продукти харчування.

2) Експортна та імпортна продукція

3) Атестовані виробництва.

На підприємствах функції контролю якості виконують відділи технічного контролю (ВТК).

Маркетинг - виробничо-комерційна діяльність підприємства, спрямована на виявлення та задоволення потреб в його продукції (послугах) через продаж її на ринку з метою одержання прибутку.

Маркетинг виконує функції:

1) Вивчення ринку, його сегментування, аналіз і прогнозування попиту

2) Вибір сегментів ринку

3) Визначення номенклатури і асортименту продукції

4) Розробка стратегії виходу на ринок, реакції на дії конкурентів

5) Реклама, збут та його стимулювання

6) Політика ціноутворення

Об'єктом маркетингу - є комплекс "потреби - товар - ціна - реклама - збут".

Концепція маркетингу - загальний підхід підприємства до досягнення свої мети на ринку.

Відомі п’ять концепцій маркетингу:

1. Виробнича - спрямування головних зусиль підприємства на вдосконалення виробництва й мобілізацію внутрішніх резервів із метою розширення обсягу виготовлення продукції та зниження її собівартості Вона є типовою за умов, незадоволеного попиту, що відповідає передусім низькому рівню розвитку ринкових відносин. Застосовується також тоді, коли собівартість продукції висока і є резерви її зниження.

2. Продуктова - поліпшення споживчих параметрів виробів, їхніх конструктивних, експлуатаційних показників, підвищенню якості, а завдяки цьому забезпечення належного збуту продукції. Ця концепція відповідає потребам конкурентної боротьби, коли є можливість підвищувати конкурентоспроможність виробів через їхнє вдосконалення за умов достатньо стабільного попиту.

3. Комерційна - активізується передовсім робота комерційних служб: працівників реклами, агентів зі збуту, продавців тощо. Різні форми психологічного впливу на покупця є найбільш ефективними тоді, коли він погано обізнаний з пропонованою продукцією та її споживчими якостями.

4. Концепція індивідуального маркетингу орієнтує підприємство на виявлення індивідуальних потреб покупців і спрямовує зусилля на те, щоб задовольнити ці потреби ліпше, ніж конкуренти.

5. Концепція соціального маркетингу - бере до уваги суспільні потреби та інтереси передусім перспективного характеру: охорону навколишнього середовища, природних ресурсів, здоров'я людей, національної безпеки тощо.

Для досягнення своєї мети на ринку підприємство розробляє стратегію і тактику маркетингу. Стратегія маркетингу включає такі основні рішення: ринок, на якому виступає підприємство; особливості (стратегія) поведінки на ньому; склад і обсяг продукції, яка пропонуватиметься на ринку, розробка нової продукції, форми й методи реклами, доставки і збуту продукції, ціни на продукцію. Реалізація маркетингової стратегії здійснюється прийняттям конкретних оперативних рішень з різних питань, які можна назвати тактикою маркетингу.

Сегмент ринку складається з покупців, які мають близькі мотиви для купівлі даного товару та приблизно однаково реагують на маркетингові дії підприємства

На підставі аналізу сукупності покупців вибирають критерії сегментації (географічні, демографічні, соціальні, психологічні та ін.) Сегментація дає змогу вибрати стратегію охоплення ринку:

1. масовий маркетинг - підприємство орієнтується на ринок в цілому

2. диференційований маркетинг - підприємство виступає одночасно на кількох сегментах ринку і для кожного з них розробляє специфічний комплекс маркетингу

3. концентрований маркетинг - підприємство концентрує свої зусилля на одному сегменті.

Стратегії виходу на ринок:

а) Закріплення на ринку - основним завданням підприємства стає стабілізація та збільшення продажу продукції на раніше освоєному ринку.

б) Розширення меж ринку - вихід зі старою продукцією на нові сегменти ринку, тобто туди, де її раніше не продавали.

в) Удосконалення продукції - орієнтує підприємство на її модифікацію або заміну новою на вже освоєному ринку.

г) Диверсифікація - означає, що підприємство розширює номенклатуру своєї продукції і виступає з новими товарами на нових ринках, освоює суміжні галузі виробництва