Орієнтовні питання для підсумкового контролю

 

1. Поняття, предмет і ознаки філософії та філософування.

2. Структура філософського знання.

3. Функції філософії в суспільстві.

4. Філософія в структурі світогляду.

5. Співвідношення філософії з міфологією, наукою та релігією.

6. Основне питання філософії: різноманітність підходів.

7. Східний та західний способи філософування.

8. Давньокитайська філософія: даосизм та конфуціанство.

9. Антична філософія: періодизація та проблематика.

10. Докласична філософія: космоцентризм, натурфілософія, софісти.

11. Сократ: перший антропологічний поворот в історії філософії.

12. Соціально-філософські та онтологічні вчення Платона.

13. Аристотель – перший систематичний вчений Західної Європи.

14. Філософія епохи еллінізму: скептики, стоїки, епікурейці, кініки.

15. Періодизація середньовічної філософії: патристика і схоластика.

16. Основні ідеї та принципи середньовічної філософії.

17. Вчення Августина Блаженного та Фоми Аквінського.

18. Людина і суспільство, Бог та природа у філософській думці епохи Відродження.

19. Проблема методу пізнання у вченні Ф.Бекона.

20. Раціоналістичний напрям філософії Нового часу: Р.Декарт.

21. Проблема субстанції в філософії Нового часу.

22. Французький матеріалізм і Просвітництво. Філософія Вольтера, Ж.-Ж.Руссо.

23. Основні риси, проблематика та історичне значення німецької класичної філософії.

24. Критична філософія І.Канта.

25. Філософська система Г.Гегеля.

26. Загальна характеристика марксизму як вчення про людину, походження та сутність суспільства.

27. Філософія життя: Ф.Ніцше, А.Шопенгауер.

28. Психоаналітична філософія З.Фройда та К.Юнга.

29. Філософія людини Л.Фейєрбаха.

30. Позитивізм та неопозитивізм (О.Конт, Е.Мах, Р.Авенаріус, Б.Рассел, К.Попер, Т.Кун).

31. Основні риси культури та філософії постмодерну.

32. Сучасна комунікативна філософія. Етика відповідальності в німецькій філософії ХХ-ХХІ ст.

33. Поняття та ідеї екзистенціалізму. Філософія С.К’єркегора.

34. Релігійний екзистенціалізм: К.Ясперс, Г.Марсель.

35. Атеїстичний екзистенціалізм: А.Камю, Ж.-П.Сартр.

36. Філософія М.Бердяєва і Л.Шестова.

37. Особливості та основні етапи розвитку української філософської думки. Філософська культура Давньої Русі.

38. Григорій Сковорода: вчення про світ, людину, пізнання.

39. Класична українська філософія: П.Юркевич, О.Новицький, С.Гогоцький, Потебня.

40. Філософія національної ідеї: Т.Шевченко, І.Франко, М.Драгоманов.

41. Філософія Радянської доби та діаспори. Українська історіософія.

42. Проблема буття: матерія та її властивості.

43. Свідомість як ідеальне буття.

44. Філософське вчення про пізнання: емпіричне та раціональне пізнання.

45. Знання та його класифікація.

46. Наука як соціальний інститут. Особливості наукового пізнання та його методи.

47. Поняття діалектики і метафізики. Закони, принципи та категорії діалектики.

48. Суспільство як предмет соціальної філософії. Історія формування філософського розуміння суспільства.

49. Суспільство як система і процес. Основні сфери суспільного життя: матеріальна, духовна, соціальна, політична, фізична.

50. Поняття суспільно-історичного процесу. Прогрес та його критерії.

51. Проблема людини в історії філософії: есенціалістська та екзистенціалістська парадигми.

52. Людина в сучасному філософському дискурсі.

53. Основні філософські підходи до сенсожиттєвих пошуків. Проблема смерті.

54. Виникнення та сутність поняття «глобальні проблеми людства». Класифікація глобальних проблем (збереження миру, екологічні, демографічні та ін.).

55. Діяльність «Римського клубу» та шляхи вирішення глобальних проблем.

56. Глобалізаційні процеси в сучасному світі.

57. Взаємодія культур і національна самобутність народів. Тенденції культурної універсалізації та її форми.

58. Міжкультурні непорозуміння як основа світових конфліктів ХХІ століття.

59. Сутність та складові частини релігії: релігійна віра, релігійна свідомість, віровчення, культ, релігійні організації.

60. Соціальні функції релігії.

61. Класифікація релігій: живі та мертві, природні та релігії одкровення, світові та регіональні релігії, нові релігійні рухи.

62. Релігієзнавство та богослов’я. Предмет та завдання релігієзнавства.

63. Історичний розвиток релігієзнавства.

64. Основні теорії походження релігії. Характеристика первісних вірувань.

65. Найвідоміші етнічні та регіональні релігії: іудаїзм, зороастризм, індуїзм, релігії Стародавнього Єгипту та Давньої Греції, релігія давніх слов’ян.

66. Буддизм – найдавніша світова релігія.

67. Християнство: виникнення та еволюція.

68. Іслам як світова релігія.

69. Церква та держава в історії людства.

70. Історія та сучасний стан релігії в України. Нові релігійні рухи.

71. Поняття «свобода совісті». Конституційно-правові гарантії свободи совісті в Україні.

72. Законодавчі обмеження щодо релігії в Україні.

73. Міжконфесійні конфлікти в сучасній Україні.

74. Історія виникнення, предмет та завдання логіки. Класична та математична логіка.

75. Поняття логічного закону. Основні закони логіки: закон тотожності, закон непротиріччя, закон виключеного третього, закон достатньої підстави.

76. Аналіз і синтез, індуктивні та дедуктивні умовиводи.

77. Поняття як первинний елемент мислення. Класифікація понять. Сумісні та несумісні поняття.

78. Відношення між поняттями: тотожність (рівнозначність), підпорядкування, перехресні, суперечні та протилежні поняття.

79. Логічні операції з поняттями: об’єднання, поділ, визначення.

80. Судження як форма мислення. Структура судження: суб’єкт, предикат, зв’язки. Прості та складні судження.

81. Класифікація простих суджень: загальноствердні, загальнозаперечні, частковоствердні, частковозаперечні.

82. Види складних суджень: кон’юнкція, диз’юнкція, імплікація, еквівалентність.

83. Правила істинності складних суджень.

84. «Логічний квадрат».

85. Доведення (доказ) як процес мислення. Логічний зміст, правила і помилки при доведенні.

86. Теза та аргумент у доведенні. Правила й помилки тези, аргументу та демонстрації.

87. Спростування. Суперечка як форма позалогічної аргументації.

88. Види і структура суперечки. Умови проведення суперечки. Запитання і відповіді як логічні форми.