Самостійна аудиторна робота

Методичні вказівки для студентів до лабораторних занять

з дисципліни «Фармакогнозія»

ТЕМА: Методи фармакогнозії. Макроскопічний аналіз листків, трав, квітів, коренів, кореневищ, кори і плодів.

АКТУАЛЬНІСТЬ: Визначення тотожності лікарської рослинної сировини (ЛРС) здійснюється за допомогою методів фармакогностичного аналізу. Досконале знання студентами морфології вегетативних і репродуктивних органів рослин дає можливість повністю оволодіти цим методом. Для успішного виконання мікроскопічного аналізу студентам потрібні знання методик і практичні навички з виготовлення якісних мікропрепаратів та техніки мікроскопічного дослідження ЛРС різного ступеня подрібнення і різних морфологічних груп. Студентам необхідні знання методик і вміння з техніки проведення мікрохімічного аналізу, який включає виконання якісних реакцій з витяжками рослинної сировини, спостереження результатів реакцій під мікроскопом на свіжих зрізах при проведенні мікроскопічного аналізу.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:

ЗНАТИ:

· методи фармакогностичного аналізу;

· визначення поняття “тотожність” та “доброякісність” ЛРС;

· латинські назви рослини, родини, сировини;

· морфологічну характеристику листка, трави, суцвіть, квітів, коренів, кореневищ, кори, насіння та плодів;

· мікроскопічні діагностичні ознаки листків, кори, насіння;

· анатомічну будову коренів та кореневищ;

· якісні реакції на основні групи БАР, що вміщуються в ЛРС.

ВМІТИ:

· проводити макро- та мікроскопічний аналіз листків, трави, квітів, кори, коренів, кореневищ, насіння та плодів;

· виготовляти тимчасові мікропрепарати з різних видів ЛРС;

· встановляти за АНД тотожність сировини;

· визначати за тезами і антитезами визначника вид ЛРС;

· проводити гістохімічні реакції для виявлення слизу, дубильних речовин, антраценпохідних, ефірних олій в ЛРС.

САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА

Вивчити теоретичний матеріал до теми:

Поняття про лікарську рослинну сировину. Методи фармакогностичного аналізу. Поняття про справжність, доброякісність ЛРС, вибір методів для їх визначення. Морфологічна характеристика листка, стебла, суцвіть і квіток. Особливості морфологічних ознак родин айстрові, бобові, гречкові, капустяні, лілійні, жовтецеві, мальвові, ранникові, пасльонові, трояндові, селерові, губоцвіті. Особливості морфологічної будови суцвіть рослин родини айстрові. Поняття про ЛРС “корені”, ”кореневища”, ”кореневища з коренями”, ”кора”, ”плоди”, ”насіння”. Методи фармакогностичного аналізу коренів, кореневищ, кореневищ з коренями, кори, плодів та насінин. Морфологічна характеристика коренів та кореневищ, плодів та насінин.

Особливості морфологічної характеристики підземних органів папоротей, аїру, родовика лікарського, перстачу прямостоячого, валеріани лікарської, синюхи блакитної, щавлю кінського, алтеї лікарської, оману великого, кульбаби лікарської, цикорію. Особливості морфологічної будови кори дуба, крушини та калини. Особливості морфологічної будови плодів коріандру, шипшини, горобини, жостеру, моркви, глоду та льону.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Дайте визначення поняттям “лікарські рослини”, “лікарська рослинна сировина”. Які є види ЛРС згідно ДФ ХІ?

2. Якими документами нормується якість лікарської рослинної сировини?

3. Що означає поняття “тотожність” ЛРС?

4. Які види аналізу використовуються у фармакогностичній практиці?

5. У чому суть макроскопічного аналізу ЛРС?

6. Як проводиться макроскопічний аналіз ЛРС “листки”?

7. Як проводиться макроскопічний аналіз ЛРС “трава”?

8. Як проводиться макроскопічний аналіз ЛРС “квіти” і “суцвіття”?

9. Дайте визначення поняттям “корені”, ”кореневища”, ”кореневища з коренями”, ”кора”, ”плоди” та ”насіння”.

10. Як проводиться аналіз ЛРС “корені”?

11. Як проводиться аналіз ЛРС ”кореневища”, ”кореневища з коренями”?

12. Які особливості макроскопічної будови кореневища папороті?

13. Які особливості макроскопічної будови кори крушини?

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

ЗАВДАННЯ 1. Провести макроскопічний аналіз листків за схемою 1. Користуючись визначником, встановити тотожність досліджуваних листків.

Об’єкти аналізу: листки підбілу, листки шавлії, листки брусниці.

ЗАВДАННЯ 2. Провести макроскопічний аналіз трави за схемою 2. Користуючись визначником, встановити тотожність досліджуваної трави.

Об’єкти аналізу: трава звіробою, трава полину гіркого, трава собачої кропиви.

ЗАВДАННЯ 3. Провести макроскопічний аналіз квіток (суцвіть) за схемою 3. Користуючись визначником, встановити тотожність досліджуваних зразків квітів або суцвіть.

Об’єкти аналізу: квіти нагідок, квіти бузини, квіти липи, квіти глоду.

ЗАВДАННЯ 4. Провести макроскопічний аналіз коренів і кореневищ за схемою 4. Користуючись визначником, встановити тотожність окремих ЛРС.

Об’єкти аналізу: корені алтеї, корені кульбаби, кореневища аїру, кореневища змійовика.

ЗАВДАННЯ 5. Провести макроскопічний аналіз плодів і насінин за схемою 5. Користуючись визначником, встановити тотожність окремих ЛРС.

Об’єкти аналізу: плоди шипшини, плоди черемхи, насіння льону, насіння гарбуза.

ЗАВДАННЯ 6. Провести макроскопічний аналіз кори за схемою 6. Користуючись визначником, встановити тотожність окремих ЛРС.

Об’єкти аналізу: кора калини, кора дуба, кора крушини.

Схема 1. Аналіз сировини “листки” за зовнішними ознаками.

1. Тонкі листки попередньо розмочують, занурюючи їх на кілька хвилин у гарячу воду. Шкірясті листки вивчають без попередньої обробки. Розмочені листки розкладають на столі і ретельно розправляють шпателем або скляною паличкою.

2. Товарний вигляд сировини (цілі листки або окремі їх частини);

3. Тип листка і розчленування листкової пластинки (простий: пальчасторозсічений, пальчасто- або перисторозділений, перистолопатевий, три- або п’ятилопатевий; складний: парно- або непарноперистий).

4. Листок черешковий чи сидячий.

5. Форма (округла, яйцевидна, еліпсовидна, ланцетна, лінійна).

6. Край листка або часток (цілокраїй, зубчастий, пильчастий, городчастий).

7. Характер жилкування (дугове, сітчасте, пальчасте, паралельне).

8. На сухих листках визначають:

9. Характер верхньої і нижньої поверхні листкової пластинки (гладка, блискуча, складчаста, матова).

10. Опушення верхньої і нижньої поверхні (бархатисте, шовковисте, волосисте).

11. Наявність залозок на верхній і нижній пластинці лиска (під лупою).

12. Колір верхньої і нижньої поверхні (темно-зелений, сіро-зелений тощо).

13. Розміри (довжина, ширина) листкової пластинки і черешка.

14. Запах при розтиранні або змочуванні водою.

15. Смак (для неотруйних об’єктів) (розжовуючи, або у 10%-ному водному відварі).

16. Специфічні морфологічні ознаки.

Схема 2. Аналіз сировини “трава” за зовнішними ознаками.

1. Товарний вигляд сировини (вся надземна частина, верхівки стебел, різана, обмолочена трава).

2. Морфологія стебла (положення в просторі, розгалуженість, форма на поперечному перерізі, листкорозміщення).

3. Розміри стебла і окремих гілок.

4. Характер поверхні, опушення, колір стебла і гілок (гладка, ребриста, борозенчаста; світло-зелений, буро-зелений).

5. Макроскопічні ознаки листків, суцвіття і квітів, плодів і насіння.

6. Запах при розтиранні, смак (для неотруйних об’єктів).

7. Специфічні морфологічні ознаки.

Схема 3. Аналіз сировини “квіти” за зовнішними ознаками.

1. Товарний вигляд сировини (суцвіття, поодинокі квіти чи їх частини).

2. Тип суцвіття (колос, початок, кошик, волоть, щиток, зонтик і т.д.).

3. Характер складу листкової обгортки (однорідний, багаторядний, черепитчастий)

4. Будова квітки (особливості оцвітини, кількість пелюсток, чашолистиків, одно- або двостатева, розміщення зав’язі).

5. Форма і характер квітколожа (конусовидне, маловипукле, плоске, порожнисте всередині або заповнене).

6. Розміри (висота, діаметр), колір листочків оцвітини (пелюсток, чашолистиків).

7. Наявність і характер приквітника (форма, край, опушення, розміри).

8. Запах при розтиранні, смак (для неотруйних об’єктів).

9. Специфічні морфологічні ознаки.

Схема 4. Аналіз сировини “підземні органи” за зовнішними ознаками.

1. Товарний вигляд сировини (цілісна, різана, очищена чи неочищена від корки).

2. Тип підземних органів (корені, кореневища з коренями, бульбоцибулина, цибулина), положення в просторі (горизонтальне, косоростуче).

3. Тип кореневої системи для коренів (стрижнева, мичкувата).

4. Розміри, форма (циліндрична, конічна, грузкувата, двічі зігнута, куляста).

5. Поверхня (гладка чи зморшкувата, наявність поздовжніх або поперечних складок, рубців від листя, стебел, слідів бокових корінців і т. д.).

6. Колір зовні та на зламі.

7. Колір і характер лусок для цибулини (коричневі, світло-жовті, темно-коричневі, м’ясисті, плівчаті).

8. Характер зламу (зернистий, волокнистий, рівний, щетинистий, причепливий).

9. Тип будови провідної системи (пучковий, безпучковий), характер розміщення провідних пучків (під лупою).

10. Запах при зішкрябуванні або змочуванні водою.

11. Смак (для неотруйних об’єктів).

12. Специфічні морфологічні ознаки.

Схема 5. Аналіз сировини “плоди” та “насіння” за зовнішними ознаками.

1. Товарний вигляд сировини.

2. Тип плоду (ягода, коробочка, вислоплідник, кістянка, біб, сім’янка).

3. Форма (кулеподібна, продовгувата, серповидна та ін.), наявність залишків чашечки, плодоніжки.

4. Характер поверхні (гладка, ямчаста, ребриста, зморшкувата, блискуча, матова).

5. Форма й особливості будови оплодня (перикарпію).

6. Кількість кісточок або насінин: їх форма й будова, структура поверхні.

7. Характер рубчика для насіння (місце прикріплення насінини)

8. Колір, розміри (довжина, діаметр).

9. Запах (при розтиранні або зішкрябуванні).

10. Смак (для неотруйних об’єктів).

11. Специфічні морфологічні ознаки.

Схема 6. Аналіз сировини “кора” за зовнішніми ознаками.

1. Товарний вигляд сировини (ціла, різана).

2. Форма шматків (трубчасті, жолобчасті, плоскі і т.д.).

3. Характер і колір зовнішньої поверхні (гладка, поперечно- або поздовжньозморшкувата, жорстка, блискуча, матова, наявність і форма сочевичок).

4. Характер внутрішньої поверхні (гладка, поздовжньоребриста, наявність залишків деревини та ін.).

5. Характер зламу (рівний, нерівний, волокнистий, зазубрений, скалкоподібний).

6. Розмір шматків (товщина, ширина, довжина).

7. Запах (при розтиранні або зішкрябуванні), смак.

8. Специфічні морфологічні ознаки.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – 59 с.

2. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». — 1-е вид. — Доповнення 3. — Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. - 280 с

3. Методи визначення тотожності лікарської рослинної сировини різних морфологічних груп. Методичний посібник до лабораторних занять з фармакогнозії для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету / Л.В. Бензель, А.Р.Грицик, Л.М. Грицик. – Львів: Край, 2002. – 22 с.

4. Середа П.І., Максютіна Н.П., Давтян Л.Л.Фармакогнозія Лікарська рослинна сировина та фітозасоби. – Вінниця: Нова Книга, 2006. С.65-66.

5. Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.

6. Государственная фармакопея СССР: Вып. 2. Общие методы анализа Лекарственное растительное сырье/ МЗ СССР. — XI изд., доп. — М.: Медицина, — 1989. — 400 с.

7. Лекарственное растительное сырье. – М.: Изд-во стандартов, 1980.

8. Фармакопейні статті на лікарську рослинну сировину.

9. Кузнецова М.А. Лекарственное растительное сырье и препараты. – М.: Высшая школа,1987.

10. Правила сбора и сушки лекарственных растений / Сборник инструкций /. – М.: Медицина,1985.

Додаткова:

1. Муравьева Д. А. Фармакогнозия. - М.: Медицина, 1991.

2. Справочник по заготовках лекарственных растений / Д.С. Ивашин, З.Ф.Катина, И.З. Рыбачук и др. – Киев: Урожай,1989.

3. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник /Відп. ред. А.М. Гродзінський. – К.:Вид-во “Укр.енциклопедія” ім. М.П. Бажана,1992.

4. Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник лекарственных растений (Фитотерапия). – М.:Медицина,1984.

5. Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.:Медицина,1967.