Співвідношення понять культури та цивілізації

Культура — увесь, за винятком природи, мовно та символічно відтворений і «репрезентований» (штучний, позаприродний) світ, що охоплює різноманітність видів, засобів і результатів активної творчої діяльності людини, спрямованої на освоєння, пізнання і зміну навколишньої реальності та самої себе.

Різноманітність виявів людського духу, життєвих і практичних установок, проривів у новий вимір історичного буття зумовила широкий спектр різноманітних індивідуальних форм культури, що пронизують усі сфери суспільства. Поліфонію форм культури доповнює інтенсивне взаємопроникнення культур, зростання їх ролі в житті людей. Культура стає формою буття і спілкування людей різних культур минулого, сьогодення і майбутнього, формою діалогу культур, самодетермінації (самообмеження) індивіда, засобом вільного вирішення і зміни власної долі.

Диференційовані культурні форми народів планети містять незліченну кількість усіляких творчих сил і станів, зовнішніх і внутрішніх форм життя. Осягнути їх, об'єднати в єдине ціле практично неможливо. Водночас людям необхідна єдність переконань, оскільки будь-яка культурна праця є свідомою творчістю життя, що, можливо, не завжди актуально усвідомлюється. Річ у тім, що всі окремі, безмежно різні культурні функції тісно пов'язані зі своїм окремим змістом, а носії цих функцій нерідко знають про них лише те особливе, що відрізняє їх одну від одної. Однак кінцева цінність їх дається лише в єдності системи, яка забезпечується єдністю культурної свідомості, світогляду. З огляду на це, щоб набути, усвідомити таку єдність, необхідно осягнути сутність функцій, які репрезентують те спільне, що наявне в усіх конкретних культурних діяннях, яким би різним не був їхній зміст. Це означає, як справедливо підкреслює В. Віндельбанд, самосвідомість розуму, що самостійно породжує свої предмети і в них царство власної значущості. Досягається це тільки на рівні філософського мислення, зокрема в царині філософії культури.

Згідно з Кантом, цивілізація починається з встановлення людиною правил людського життя і людської поведінки. Цивілізована людина - це людина, яка іншій людині не заподіє неприємностей, він його обов'язково бере в розрахунок. Цивілізована людина чемний, ввічливий, тактовний, люб'язний, уважний, поважає людину в іншому. Культуру Кант пов'язує з моральним категоричним імперативом, який володіє практичної силою і визначає людські дії не загальноприйнятими нормами, орієнтованими насамперед на розум, а моральними підставами самої людини, її совістю.

Під цивілізацією слід розуміти, з одного боку, рівень розвитку культури і суспільства в цілому, а з іншого боку, спосіб освоєння культурних цінностей (матеріальних і духовних), який визначає все суспільне життя, її специфіку, що дозволяє судити про неї як про певної цивілізації. Це як би дві суттєві ознаки цивілізації, що дозволяють побачити її відмінність від культури.

Перша ознака - цивілізація як рівень розвитку культури і суспільства - найбільш вивчений в етнографічній, історичній, соціологічній і філософській літературі.

Інша ознака цивілізації - спосіб освоєння культури - досліджений в нашій літературі недостатньо. Водночас знання цієї ознаки важливо, так як суспільно-історична практика розвитку людства свідчить, що який спосіб освоєння культури, така й цивілізація.

Поняття “культура” тісно співвідноситься з уявленнями про цивілізацію. Іноді “цивілізація” є синонімом терміна “культура”, але частіше їх розрізняють. Цивілізацію характеризують або як особливий етап в розвитку культури, який демонструє її видатні досягнення (появу письменства, міст, національних держав тощо), або як кінцевий момент існування будь-якої культури, який виражає її занепад, виродження. В одному тлумаченні цивілізація може виражати єдиний загальнолюдський характер, цінність усіх культур, а в іншому — поверхневий, у порівнянні з культурою, шар людського буття.

В останньому випадку культуру розглядають як прояв духовної сутності людини, а цивілізацію як втілення технічного, технологічного аспекту культури, пов’язаного із задоволенням зростаючих матеріальних потреб людей.