Об’єкт педагогіки вищої школи

o система вищої освіти і педагогічні процеси в ній

o система науково-педагогічних знань, яка описує і пояснює елементи педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі

o розвиток різноманітних форм співробітництва, встановлення довіри між викладачем і студентом, взаємоповага, розуміння запитів та інтересів студентів;

3. Предмет педагогіки вищої школи –

o навчально-виховний процес та процес професійної підготовки спеціалістів, культурної еліти сучасного суспільства; вивчення закономірних зв’язків, які існують між розвитком, вихованням та навчання студентів у ВНЗ;

o дослідження закономірностей розвитку виховання і навчання студентів і розробка на цій основі шляхів удосконалення процесу підготовки кваліфікованого спеціаліста.

o система вимог і положень педагогіки дотримання яких забезпечує продуктивність навчально-виховного процесу.

4. Процесуальні категорії педагогіки вищої школи:

o виховання, навчання, освіта, розвиток, формування особистості; навчально-виховний процес;

o концепції, методики, класифікації, закономірності, методичні рекомендації, дидактичні пропозиції, форми виховної роботи;

5. Гіпотеза дослідження-

o передбачає визначення, як на основі наявних знань сформулювати знання, достовірність яких необхідно дослідити і підтвердити. Зміст гіпотези повинен бути конкретним, відповідним до мети, об’єкта і предмета дослідження.

o відображає спрямованість наукового пошуку на одержання нових знань та їх експериментальну апробацію;

o виявленням сутності, природи, і структури об’єкту, що вивчається, розкриттям загальних способів його перетворення та розробкою конкретних методик, педагогічних дій і практичних рекомендацій.

6. Об’єкт наукового дослідження -

o це сукупність споріднених елементів, серед яких виділяється один як предмет дослідження;

o вирізнення певного ”ракурсу” дослідження, як припущення про найсуттєвіші для вивчення обраної проблеми характеристики об’єкта.

o визначення рівня новизни отриманого результату, його місця серед відомих наукових фактів. У зіставлені з ними нова інформація може виконувати різні функції: уточнювати, конкретизувати існуючи відомості, розширювати і доповнювати їх або суттєво перетворювати.

7. Методологія –

o це сукупність способів дослідження, вчення про методи наукового пізнання;

o система прийомів, що застосовуються для досягнення мети і завдань дослідження, і схему, якою керується дослідник у ході організації наукової роботи на її окремих етапах;

o сукупність засобів, умов, і пов’язаних у систему логікою процесу досягнення, потрібного результату.

8. Педагогічний експеримент -

o це науково визначений дослід або спостереження досліджуваного явища у спеціально створених умовах, що дають змогу стежити за його перебігом, керувати ним, відтворювати щоразу при повторенні цих умов;

o це особливий вид експерименту, під час якого дослідник не знає факторів, що впливають на педагогічний процес, і проводить його розвідку для одержання первинної інформації.

o це основний вид дослідження реальних педагогічних явищ, мета котрого полягає в тому, щоб довести, завдяки впливу яких активних факторів можна досягти потрібних результатів навчально-виховного процесу.

Шкала найменувань -

o складається шляхом надання об’єктам вивчення цифрових значень.

o дає можливість вирізняти ступінь виявлення певних властивостей чи ознак об’єктів, їх співвідношення типу ”більше-меньше”, ”краще-гірше”.

o це градація (порядок) властивостей чи ознак об’єкта, та їх відмінності в однакових інтервалах, тобто встановлює одиницю виміру

10. Професійна педагогічна діяльність –

o цілісна динамічна система у якій можуть виокремлюватися структурні і функціональні компоненти: суб’єкт педагогічного впливу, об’єкт педагогічного впливу, предмет їх суспільної діяльності, цілі навчання, засоби педагогічної комунікації;

o це висококваліфікована розумова праця щодо підготовки кадрів спеціалістів вищої кваліфікації з усіх галузей народного господарства, інтелектуальної еліти суспільства, української інтелігенції. В ній органічно поєднані знання та ерудиція вченого і мистецтво педагога, висока культура та інтелектуальна, моральна зрілість, усвідомлення обов’язку і почуття відповідальності.

11. Комунікативний компонент структури діяльності педагога вміщує:

o встановлення педагогічно доцільних стосунків з тими, на кого спрямований вплив; установка правильних взаємин з тими, хто виступає в ролі керівника даної системи; співвіднесення своєї діяльності з державними завданнями, що ставиться до керівника як громадянина своєї держави.

o це вміння чітко сформулювати мету, проблему, гіпотезу, задачі дослідження, знаходити найбільш ефективні методи вивчення явищ та аналізу даних, добирати інформаційний матеріал для наукового пошуку, передбачати і попередньо оцінювати результати дослідження тощо.

o добір і композицію змісту інформації, яка стає надбанням студентів; проектування діяльності студентів, в якій необхідна інформація може бути засвоєна; проектування власної майбутньої діяльності і поведінки, якими вони мають бути в процесі взаємодії зі студентами.